Перехід від радянської до пострадянської системи управління відбувся за свідомого рішення прагматичної частини комуністичної номенклатури. Відповідно, основою політичного оісиття стало не становлення партій і розвиток парламентської демократії, а перерозподіл власності та сфер впливу між угрупованнями "партії влади". Це ускладнює запровадження ефективних механізмів відповідальності уряду, адже парламент не має реальних важелів впливу на нього. Намагання виправити ситуацію реалізуються в подальшому ускладненні адміністративної структури, що погіршує умови економічної й політичної діяльності та створює додаткові можливості для корупції. Така ситуація загрожує подальшим зниженням ефективності роботи інститутів держави, отже реформа системи виконавчої влади є нагальною потребою.