Статтю присвячено обґрунтуванню темпоральної природи прекрасного в динамічній структурі людського існування. Розглядаючи прекрасне як естетичний досвід, автор виокремлює три аспекти аналізу: онтологічний, комунікативний, екзистенціальний – та формулює гіпотезу про причини відмови від краси в сучасному мистецтві.