Біографічний підхід у вивченні історії та спадщини Київської духовної академії (1819-1924)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Біографічний підхід у вивченні історії та спадщини Київської духовної академії (1819-1924) by Subject "біографія"
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Викладачі Київської духовної академії: матеріали до просопографічного портрета(2016) Ткачук, МаринаБіографічного дослідження історії та спадщини Київської духовної академії (1819-1924), що зазначає важливість вивчення життя і творчості не лише її випускників, а й викладачів, без якого навряд чи можна очікувати формування адекватних уявлень про цей навчальний заклад і його освітній потенціал. Створений покажчик викладачів Київської духовної академії, який налічує 194 особи, перелік яких супроводжено датами їхнього життя, відомостями про навчальний заклад, у якому вони здобули вищу освіту, їхні наукові ступені, посади і кафедри, які обіймали у КДА, терміни перебування на цих посадах. Дати народження і смерті вказано, за необхідності, за "старим" і "новим" стилями; решта дат — за "старим стилем".Item Випускники Київської духовної академії Володимир Бошко та Віктор Юденич: за матеріалами архівних студій(2016) Юринець, ЯринаСтаття присвячена дослідженню біографій двох випускників Київської духовної академії , відомих науковців та освітніх діячів радянської доби Володимира Ілліча Бошка й Віктора Івановича Юденича. Факторами, що єднають цих осіб, є не лише період навчання в КДА та успішна університетська кар’єра, а й необхідність пристосування до радянських реалій (обидва завершили свою кар’єру і земний шляху 1940-х рр), що, своєю чергою, зумовило свідоме уникання ними згадок про духовно-академічне минуле й спричинило відповідне "забуття" у спробах відтворення їхнього життєвого шляху сучасними дослідниками.Item Вихованці Київської духовної академії брати Лебединцеви: історичний тип і особистості(2016) Кузьміна, СвітланаУ статті досліджено життєві шляхи братів Петра, Арсенія, Данила і Феофана Лебединцевих, випускників КДА 1840-х — початку 1850-х років. Біографії братів Лебединцевих не вкладаються у звичну чорно-білу схему "поневолення України російським колоніалізмом". З одного боку, вони, уникнувши асиміляції домінуючою культурою, увійшли до кола діячів, які закладали підвалини української національної самосвідомості. А з іншого боку, успішно скориставшись соціальним ліфтом, який працював у імперії, були ефективними функціонерами апарат державно- го чи церковного управління, відомими церковнослужителями, науковцями і освітянами й у цілому зберігали реноме лояльних до самодержавної влади службовців. Очевидно, що брати Лебединцеви уособлювали специфічний тип історичних діячів. Мета цієї розвідки — з’ясувати, які риси були йому притаманні та як вплинуло навчання у КДА на його формування.