Стаття присвячена дослідженню біографій двох випускників Київської духовної академії , відомих науковців та освітніх діячів радянської доби Володимира Ілліча Бошка й Віктора Івановича Юденича. Факторами, що єднають цих осіб, є не лише період навчання в КДА та успішна університетська кар’єра, а й необхідність пристосування до радянських реалій (обидва завершили свою кар’єру і земний шляху 1940-х рр), що, своєю чергою, зумовило свідоме уникання ними згадок про духовно-академічне минуле й спричинило відповідне "забуття" у спробах відтворення
їхнього життєвого шляху сучасними дослідниками.