Статтю присвячено аналізу дискусії між Г.-Ґ. Ґадамером, E. Бетті та Е. Д. Гіршем щодо основних понять герменевтики. Обґрунтовано висновок про те, що філософська герменевтика має розглядатися як рух, оскільки множинна перспектива й діалогічність є принципами устрою її текстів
і самого мислення.