У статті розглянуто процес становлення в 1920-х рр. одного з важливих тематичних напрямів
радянської філософської історіографії, пов'язаного із "критикою сучасної буржуазної філософії".
Безпосереднім предметом аналізу є інтерпретація ідей феноменології (Е. Гуссерля), психоаналізу
(З. Фрейда) та соціології знання (М. Шелера) у працях відомого українського філософа ранньої радянської доби Володимира Юринця (1890-1937).