У статті коротко проаналізовано світові дослідження з питань вивчення реакції складових вуглецевого циклу степово-лучних угруповань на зміни режиму (кількість, частота та інтенсивність) опадів. Обґрунтовано необхідність експериментального підтвердження гіпотези нелінійності відповідей вуглецевого циклу екосистем на зміну кількості опадів. Описано експериментальне дослідження зі штучного розподілення опадів на шести рівнях (+/– 20, 40, 60 % та контроль), розпочате у Карадазькому природному заповідникові у 2011 р.