Кафедра зв'язків із громадськістю

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/12309

Browse

Browsing Кафедра зв'язків із громадськістю by Subject "audience"

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Аксіологічний та соціоантропоцентричний підходи у взаємодії "суспільство - інформація - природа"
    (2016) Сусська, Ольга
    Серед нових тенденцій взаємодії в інформаційному суспільстві постає вивчення потенціалу суб’єктності, що не був раніше присутнім серед стандартів поведінки «медійних аудиторій», досліджуваних соціологами. Аксіологічний та соціоантропоцентричний підходи до змін у структурі комунікативної взаємодії, що раніше базувалась на дихотомії відносин «комунікатор» – реципієнт (масова аудиторія), дали змогу вказати на баготовекторність комунікативно-інформаційного обміну завдяки впровадженню нових комп’ютерних технологій і на новий предмет досліджень соціології масових комунікацій та культури, яким є феноменологія «інтерпретативних спільнот».
  • Thumbnail Image
    Item
    Интериоризация "ощущения пространства" в современной журналистской практике
    (2021) Сусская, Ольга
    Пространственные отношения порождают определенное количество фундаментальных инструментов восприятия реальности. Пространственные концепты могут быть как личностными, "внутренними", так и внешними, соотнесенными с восприятием внешнего мира и профессиональными задачами, что особенно важно для журналиста. Здесь играют роль не только общая эрудиция и эрудиция в специальных вопросах, которые комментирует и освещает журналист, но и его отношение к содержанию информационного пространства, отдельных его кластеров: культуры, политики, экономики и т. д. Вне своей профессиональной деятельности журналист остается одним из реципиентов медиакоммуникации, потребителем информации, тиражируемой в глобальном медиапространстве. В статье представлены данные онлайн-опроса, проведенного автором с целью изучить культурные и социальные предпочтения журналистов относительно использования социальных сетей. Особенное значение результаты исследования приобрели вследствие того, что отражали роль социальных сетей во время карантина в связи с пандемией COVID-19. Данные иллюстрируют ощущение именно "внешнего" пространства, которое оказывает такое же влияние и на журналистов, как и на представителей других профессий. Особенно расширился спектр культурных практик; усилилось проявление субъектности создания и восприятия медиаконтента, новые формы и возможности, используемые журналистами, а также специалистами по связям с общественностью. Наличие избирательности мнений относительно деятельности социальных сетей, их роли в процессах информационного обмена; создание собственного контента, относящееся к "внутреннему пространству"; все это подчеркивает важность изучения присутствия социальных сетей в повседневной жизни журналистов и других представителей "культурных индустрий" и указывает перспективы дальнейших исследований.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості роботи журналістів в Україні під час пандемії COVID-19 та російсько-української війни: результати емпіричного дослідження
    (2024) Чайкун, Олена
    Стаття присвячена аналізу впливу кризових ситуацій на роботу журналістів друкованих видань в Україні під час пандемії COVID-19 та російсько-української війни. У дослідженні розглядаються виклики, з якими зіткнулися керівники преси в умовах криз, а також трансформації медіасфери, умови праці журналістів. Результати емпіричного дослідження, проведеного серед керівників друкованих медіа, висвітлюють основні проблеми під час пандемії та війни, зокрема кадрові труднощі, відтік працівників, фінансову кризу через падіння рекламного ринку, а також вплив державного регулювання. Окрему увагу приділено проблемам безпеки, викликаним воєнним станом, змінам в аудиторії та необхідності адаптації контенту до нових умов. Зокрема 52,8% респондентів відзначили значний вплив воєнного часу на їхню роботу, а для 19,4% цей період став критичним. У статті аналізується процес цифровізації медіа, спричинений кризовими умовами. Біль¬шість опитаних вказали на активний перехід видань у цифровий формат, що дозволило зберегти контакт із аудиторією та забезпечити оперативність комунікації. Також приділено організаційним змінам, зокрема впровадженню дистанційної роботи та цифрових технологій. Окрему увагу приділено феномену інфодемії – поширенню дезінформації та фейкових новин під час криз. У дослідженні виявлено, що 58,3% опитаних вважають інфодемію інструментом гібридної війни, а 36,1% зазначили її вплив на редакційну політику. Феномен інфодемії розглядається як виклик, що вимагає адаптивних стратегій медіа для збереження довіри аудиторії. Стаття містить емпіричний матеріал, який допомагає виявити тенденції в роботі медіа під час кризових ситуацій. Результати дослідження акцентують увагу на необхідності адаптації, дотримання етичних норм і прозорості у роботі журналістів. Матеріал може бути використаний для вдосконалення і побудови кризових комунікацій медіа з аудиторією, а також для розробки рекомендацій для подолання викликів у медіасфері.