Кафедра "Києво-Могилянська школа врядування імені Андрія Мелешевича"

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/15272
У 2021 році за рішенням Вченої ради НаУКМА на факультеті правничих наук назву кафедри "Києво-Могилянська школа врядування" змінено на кафедру "Києво-Могилянська школа врядування імені Андрія Мелешевича".

Browse

Browsing Кафедра "Києво-Могилянська школа врядування імені Андрія Мелешевича" by Subject ""Дія""

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Трансформація державної комунікації в умовах воєнного стану: виклики, рішення, інституційна еволюція
    (2025) Серветник, Володимир
    Вступ. У сучасних умовах повномасштабної війни, розв’язаної Російською Федерацією проти України у 2022 році, державна комунікація набула надзвичайної ваги як інструмент не лише оперативного інформування, а й зміцнення довіри, мобілізації населення та захисту інформаційного простору від зовнішніх атак. Криза безпрецедентного масштабу актуалізувала потребу в системному переосмисленні функцій, методів і структур державної комунікації. Особливої ваги набули питання централізації інформаційної політики, диджиталізації комунікаційних каналів, інституційного розвитку стратегічних підрозділів та взаємодії з громадянським суспільством. Мета. Метою дослідження є виявлення ключових трансформацій державної комунікації України в період 2022–2025 років в умовах воєнного стану; визначення викликів, що постали перед комунікаційною системою; аналіз інституційних змін та застосованих рішень у сфері державного інформування; а також формулювання пропозицій щодо підвищення ефективності державної комунікаційної політики. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є: 1) нормативно-правове забезпечення, зокрема Указ Президента України № 152/2022 щодо єдиної інформаційної політики під час воєнного стану; 2) праці вітчизняних та зарубіжних дослідників; 3) звіти та аналітика Центру стратегічних комунікацій, Міністерства цифрової трансформації, Інституту масової інформації. У процесі дослідження було використано такі наукові методи: структурно-функціональний аналіз, інституційний підхід, методи контент-аналізу, порівняльний аналіз міжнародних практик, а також синтез і узагальнення. Результати. У науковій статті розкрито інституційну еволюцію державної комунікації в Україні у відповідь на безпекові виклики. Проаналізовано роль ключових каналів — від Єдиного телемарафону до мобільного застосунку "Дія", соцмереж, відеозвернень Президента та роботи Центру стратегічних комунікацій. Встановлено як позитивні ефекти централізації, так і ризики інформаційної втоми, зниження прозорості та слабкої участі громадських акторів у формуванні комунікаційної політики. Наведено пропозиції щодо створення стратегії комунікацій, навчання публічних комунікаторів, підвищення підзвітності та інтеграції цифрових інструментів. Перспективи. Подальші дослідження доцільно зосередити на оцінюванні ефективності державних комунікацій з позиції реципієнта; розвитку індикаторів довіри та емоційної залученості громадян; вивченні регіональної специфіки інформаційних стратегій; а також аналізі довготривалих наслідків воєнної комунікації для демократії, громадянського суспільства та політичної культури в Україні.