Том 15

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/36438

Browse

Browsing Том 15 by Subject "administrative procedure"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Застосування принципу non reformatio in peіus для оскарження рішень у сфері податкових правопорушень
    (2025) Угольков, Євген
    Наявність спеціальних принципів оскарження рішень у сфері податкових правопорушень є основою для цілісного сприйняття та розуміння конкретних специфічних параметрів, у межах яких діє механізм правового регулювання захисту прав платників податків. У межах процедур оскарження рішень у сфері податкових правопорушень актуальним є впровадження правового підґрунтя, яке б відображало ефективну основу недопущення погіршення правового становища платника податків. Необхідність запровадження таких основ зумовлена наявністю в чинному податковому законодавстві України дискреційного права контролюючого органу збільшувати суму грошового зобов’язання під час адміністративного оскарження, що може поставити платника податків у гірше становище порівняно з тим, у якому він перебував до звернення зі скаргою. Однією з таких гарантій може бути введення в податкове законодавство спеціального принципу "non reformatio in peius", зміст якого полягає в недопустимості погіршення становища заявника порівняно з тим, яке було створено оскаржуваним документом. Принцип "non reformatio in peius" потрібно застосовувати разом з іншим правилом — "tantum devolutum quantum appellatum" (скільки скарги, стільки і рішення). Загалом основи принципу недопустимості погіршення становища платника податків законодавець врахував під час ухвалення Закону України "Про адміністративну процедуру": хоча в ньому прямо не зазначено про застосування цього принципу, проте не передбачено й протилежного, тобто права суб’єкта розгляду скарги на "збільшення" негативних наслідків для скаржника. Однак основною проблемою для платників податків залишається неузгодження положень податкового законодавства з вимогами Закону України "Про адміністративну процедуру". Передбачене чинним податковим законодавством дискреційне право контролюючого органу збільшувати суму грошового зобов’язання ставить платника податків у вразливе становище, за якого, звертаючись за захистом до вищого контролюючого органу, такий скаржник може опинитись у ще гіршому становищі порівняно з тим, у якому він перебував на момент звернення зі скаргою. Введення принципу "non reformatio in peius" у податкове законодавство забезпечить захист платника податків від ухвалення менш сприятливого рішення під час застосування процедур оскарження рішень у сфері податкових правопорушень.