Кіно-Театр. 2024. № 5

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/31768

Browse

Browsing Кіно-Театр. 2024. № 5 by Author "Ямборко, Ольга"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    "Картинка" чи "зображення": діалектика візуального у кіно
    (2024) Ямборко, Ольга
    Кіно – передовсім візуальне мистецтво, тож роль зображення тут особлива, бо воно є простір і дія. Концепція зображення зазнавала безлічі трактувань, пошуків, розвиток яких уможливлювали як авторська ідея, так і технології водночас. Поява кольору у кінематографі остаточно розщепило його візуальне ядро на "зображення" і "картинку". При цьому перше є предметом художнього переосмислення і творчої дії, а друге – предметом культу комерційного кіно і технічного прогресу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Шевченко – Довженко – Миколайчук. Архетип культурної традиції у просторі національної ідеї
    (2024) Ямборко, Ольга
    Культура та нація – поняття взаємопов'язані до тієї міри, що визначають одне одного. Чинник культури, хоча сам собою не становить нації, – стверджував В. Старосольський у своїй монографії "Теорія нації" (1922), – становить одну з найважніших умовин для її народження. Власне, формування української модерної нації є яскравим тому свідченням, її парадигмою-натхненником став Тарас Шевченко. Такого само неподібного до інших національних геніїв уже в масштабах світового кінематографа дала українська культура у ХХ ст. в особі Олександра Довженка. Шевченко і Довженко були заручниками однієї й тієї ж імперії, яка змінилась класово, але не змінилась по суті. Іван Миколайчук волею долі у другій половині ХХ ст. прийме естафету культурної традиції своїх попередників. Його творча місія покладатиметься на морально-етичний принцип, означений в буковинській легенді про білого птаха з чорною ознакою.