Кафедра літературознавства імені Володимира Моренця

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/12200

Browse

Browsing Кафедра літературознавства імені Володимира Моренця by Author "Архиєпископ Ісіченко, Ігор"

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Бароко в типологічних концепціях першої половини ХХ ст.: Дмитро Чижевський і Віктор Петров (Домонтович)
    (Акта, 2016) Пелешенко, Наталія; Архиєпископ Ісіченко, Ігор
    У статті проаналізовано концепції українського бароко в творчості українських інтелектуалів Дмитра Чмижевського і Віктора Петрова.
  • Thumbnail Image
    Item
    Композиція і традиційні топоси "Читання про Бориса і Гліба" прп. Нестора
    (Акта, 2014) Павленко, Г. І.; Архиєпископ Ісіченко, Ігор
    У статті розглянуто композицію "Читання про Бориса і Гліба" прп. Нестора, головні компоненти якої походять із візантійської житійної прози, а ще глибше - з античності, та запозичення їх руським книжником як взірців. Авторка намагається також дослідити традиційні топоси, спільні для різних агіографічних піджанрів, і топоси власне княжих житій, що щільно пов'язані з композицією тексту.
  • Thumbnail Image
    Item
    "На полі смиренному" Валерія Шевчука vs Києво-Печерський патерик: на полі інтерпретаційному
    (Акта, 2014) Пелешенко, Наталія; Архиєпископ Ісіченко, Ігор
    У статті аналізується роман Валерія Шевчука "На полі смиренному" в контексті його "антиклерикальної" полеміки з Києво-Печерським патериком, новели якого становлять сюжетну основу "Нового синаксара Київського". Підкреслено, що, доводячи хибність вибору чернечого служіння на противагу повноцінному життю поза монастирем, письменник зміщує акценти патерикових новел із зображення святості героїв до їхньої гріховності, не звертається до знакових для агіографічної літератури образів і концептів (світло, сад-Едем, ворота, святість, покаяння), а натомість використовує антонімічні до них образи (темрява, місячне сяйво, сірі стіни, закритий простір). За ідейні підвалини такої інтерпретації середньовічної пам'ятки можна вважати філософію екзистенціалізму та ідеї ренесансного гуманізму й антропоцентризму, реактуалізовані шістдесятниками.