Кафедра літературознавства імені Володимира Моренця
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кафедра літературознавства імені Володимира Моренця by Author "Агеєва, Віра"
Now showing 1 - 11 of 11
Results Per Page
Sort Options
Item Дух часу, література і ми(Yakaboo Publishing, 2023) Агеєва, ВіраВступна стаття Віри Агеєвої до книги "Антологія української малої прози першої половини XX століття "Арабески".Item Ключ до розуміння тексту: "На мінори розсипалась мряка... "(Віхола, 2022) Агеєва, ВіраПередмова Віри Агеєвої до книги Миколи Хвильового "Повість про санаторійну зону ; Сентиментальна історія ; Я (Романтика)".Item Ключ до розуміння тексту: "І наречуть йому химерне наймення: Йогансен"(Віхола, 2023) Агеєва, ВіраПередмова Віри Агеєвої до роману Валер’яна Підмогильного "Місто".Item Ключ до розуміння тексту: "І наречуть йому химерне наймення: Йогансен"(Віхола, 2023) Агеєва, ВіраПередмова Віри Агеєвої до книги "Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію ; Як будується оповідання ; Поезії".Item Ключ до розуміння тексту: Чому український Мефістофель Кирпатий?(Віхола, 2023) Агеєва, ВіраПередмова Віри Агеєвої до роману Володимира Винниченка "Записки Кирпатого Мефістофеля".Item Культурний спротив як стратегія київських неокласиків(2022) Агеєва, ВіраСтаття присвячена проблемі культурного спротиву та модернізації української національної ідентичности за умов посилення імперського тиску в постуенерівський період. Ідеться про стратегії співіснування з переможцями, вироблені в колі київських неокласиків, про настанови на збереження культурного суверенітету попри демонстрування політичної лояльности до режиму. Поняття культурного спротиву виробляється у цій статті з допомогою аналітичного інструментарію постколоніалізму та студій пам’яти. Неокласики, зокрема Микола Зеров, зосередилися на простеженні європеїстських інтенцій вітчизняної літератури. Упривілейованим місцем спогаду стає у поезії Зерова та Рильського Київ. Для цієї мистецької спільноти він завжди зоставався культурною столицею, а реваншистське позбавлення міста столичного маєстату вони завжди сприймали як наругу переможців. Сам літературний побут неокласиків був інваріантом внутрішньої еміграції. Адресатом їхніх текстів бачився свій упривілейований читач, що також означало протистояння панівним концепціям масового, пролетарського мистецтва.Item Люди зі зброєю(Yakaboo publishing, 2023) Агеєва, ВіраПередмова Віри Агеєвої до "Антології української воєнної прози ХХ століття "Коли говорять гармати... ".Item Ліниві південці: як виглядають українці в дзеркалі імперської літератури?(Інститут історії України Національної академії наук України, 2022) Агеєва, ВіраІмперська література завжди зображує колонізовану націю як суспільство неповноцінне, незріле, як сировинний матеріал для будівництва великої й величної держави. До прикладу можна згадати, як фемінізувало свого часу індійських чоловіків письменство британське. Українці в російській літературі від початку ХІХ ст. поставали лінивими південцями, плем’ям, що танцює й співає, анархічним невпорядкованим прикордонням. Але що Росія на заході збройно перемогла культурно вищі народи, українців та поляків, то класичний наратив працював зі збоями. І принаймні від Пушкіна потужно утверджується образ українців як безчільних і підступних зрадників, небезпечних Інших. Зрадником, переступником і негідником у поемі "Полтава" постає гетьман Іван Мазепа. Автор без церегелів перебріхує біографію українського державця, звинувачує його в найстрашніших моральних гріхах, доповнює церковну анафему літературною. Впродовж усього ХІХ ст. діячів українського руху називали "мазепинцями" й інкримінували їм злочини проти великої імперії.Item Українська ґендерна культурологія(К.І.С., 2004) Агеєва, ВіраРозділ 15 з навчального посібника "Основи теорії гендеру". Зацікавлення проблемами ґендерної ідентичності, перегляд традиційних означень фемінного й маскулінного, увага до колізій сексуальності/невротичності, сексуальності/творчості тощо не були в дев’яності роки чиєюсь епатажною примхою чи даниною моді. Як і в попередньому fin de siecle, самі межі цих понять знову видаються невизначеними, а звичні акценти – зміщеними. Згадані тенденції саме для української ситуації, можливо, слід вважати особливо актуальними й болючими: адже радянська ментальність законсервувала патріархальні цінності й уявлення ХІХ століття. І все, що відбувалося в західних суспільствах у зв’язку з різними етапами сексуальної революції, зміна становища жінок, їхня участь у всіх сферах суспільного життя, наголошення необхідності відмовитися від войовничості, агресивності й насильства як першорядних рис чоловічої ідентичності, визнання (принаймні на рівні декларацій і правових норм) ґендерної паритетності, переосмислення родинних ролей – усе це, на жаль, майже не вплинуло на українську культуру. Файл містить електронну копію друкованої версії навчального посібника. В електронній версії цей розділ знаходиться на стор. 444-453.Item Чому російська культура винна?(Інститут історії України Національної академії наук України, 2022) Агеєва, ВіраПісля 24 лютого 2022 року росіяни так багато зробили для розвінчання віками ними плеканого міфу про імперську велич, що осмислення нової картини світу багатьом нині дається важко. Безліч інституцій, кафедр, дослідницьких центрів, видавництв мозольно працювали, популяризуючи літературу, яка репрезентує оту пресловуту загадкову російську душу. Навіть балістичні ракети не для всіх виявилися остаточним переконливим аргументом, бо, не вивчивши Пушкіна, наші діти нібито втратять щось неймовірно вартісне. Насправді для негайного перегляду не лише освітніх програм, але й назагал уявлень про канон класики, про формування бібліотек, видавничу політику, культурну дипломатію тощо маємо достатньо не лише політичних, ідеологічних, але й власне естетичних підстав. Засадничий принцип формування канонічного списку, зрештою, простий – треба відповісти на питання: який текст є кращим, а який гіршим. Бо людське життя скінченне, і відповідно ми не можемо тратити час на читання поганих книжок, довіряючи при цьому вибір академічній спільноті. Чому російська література "велика"? І які тоді літератури поруч із нею чи порівняно з нею не такі великі? Польська? Китайська? Німецька? Українська? За якими параметрами? На всі ці питання треба відповідати.Item Ґендерна літературна теорія і критика(К.І.С., 2004) Агеєва, ВіраРозділ 14 з навчального посібника "Основи теорії гендеру". Ґендерний аналіз, зміщуючи акценти на індивідуально-психологічну проблематику, враховуючи часто не визнані суспільством чи панівною патріархальною ідеологією погляди, дає змогу відчитувати різні рівні художнього тексту, враховувати різні ціннісні орієнтації. Сучасні інтерпретаційні підходи базуються на засадах і теоретичному апараті постструктуралістських концепцій Жака Лакана, Жака Деріди, Мішеля Фуко. Основними проблемами тут постають проблеми влади, політики, мови, сексуальності/тілесності. Особливість філософської методології, зокрема, в тому, що через аналіз проявів феноменів "жіночого" та "фемінного", "чоловічого" й "маскулінного" в культурі вона маніфестує тезу про розвиток сучасної культури не лише під знаком логіки й свідомості, але й чуттєвості, тілесного досвіду. Це суголосне з реалізацією постструктуралістської установки на плюралістичність мислення, культури, на рівноцінність різних культурних практик і типів мислення. Файл містить електронну копію друкованої версії навчального посібника. В електронній версії цей розділ знаходиться на стор. 424-443.