Єврейська спадщина в Україні: міждисциплінарні рефлексії крізь призму архівних документів, культури, історії та літератури
Permanent URI for this community
Це масштабний академічний та міждисциплінарний проєкт, який реалізується за участю НаУКМА та Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства. Він досліджує тисячолітню історію, культуру та взаємини євреїв і українців крізь призму різних наукових підходів. Офіційний сайт - https://jewishheritage.ukma.edu.ua/
Browse
Browsing Єврейська спадщина в Україні: міждисциплінарні рефлексії крізь призму архівних документів, культури, історії та літератури by Author "Борисюк, Ірина"
Now showing 1 - 5 of 5
Results Per Page
Sort Options
Item Колективна монографія "Імагологічні студії: українці і євреї в дзеркалі літератури"(2026) Пелешенко, Олена; Боронь, Олександр; Тихолоз, Богдан; Полюхович, Ольга; Агеєва, Віра; Непипенко, Тетяна; Веретельник, Роман; Пелешенко, Наталія; Ростислав, Семків; Борисюк, Ірина; Єгорченко, МаргаритаДо колективної монографії "Імагологічні студії: українці і євреї в дзеркалі літератури" увійшли статті дослідників науково-дослідного проєкту "Єврейська спадщина в Україні: міждисциплінарні рефлексії крізь призму архівних документів, культури, історії та літератури", реалізованого у партнерстві НаУКМА з ЮНЕСКО за фінансової підтримки Європейського Союзу. Cтатті монографії присвячені комплексному аналізу українсько-єврейського культурного та літературного діалогу крізь призму імагології. Представлені розвідки фокусуються на проблемах взаємного відображення, ідентичності, історичної пам’яті та подолання травми. Широкий хронологічний і тематичний зріз дає змогу простежити динаміку репрезентації євреїв та українців у літературних пам’ятках від рукописних апокрифів про Понтія Пилата до знакових творів класиків української літератури – Тараса Шевченка, Івана Франка та Лесі Українки. Особливу увагу приділено текстам і постатям ХХ століття – зокрема, постаті Ієремії Айзенштока в контексті харківського формалізму та враженням їдишських письменників від «нового Харкова». Важливе місце у виданні посідають студії над автобіографічною прозою Олександра Гранаха, ху дожнім світом Леоніда Первомайського, а також рефлексії над Голокостом і подіями Другої світової війни у дзеркалі сучасної української та світової прози. Теоретична база досліджень включає рецептивну естетику, компаративістику, біографістику, студії пам’яті, студії травми та інші підходи. Застосовані підходи дозволяють по-новому інтерпретувати як маловивчені, так і відомі тексти, дотичних до проблеми осмислення національних і локальних ідентичностей. Монографія адресована філологам, культурологам, історикам, викладачам і студентам гуманітарних факультетів, а також усім, хто цікавиться історією українсько-єврейських взаємин, художньою рецепцією Сходу Європи та проблемами міжкультурного діалогу.Item Між пам'яттю і витісненням: розщеплений суб'єкт в сучасних українських романах про Другу світову(2026) Борисюк, ІринаСтаття присвячена порівняльному аналізу романів "Музей покинутих секретів" Оксани Забужко та "Амадока" Софії Андрухович у контексті студій пам’яті й літератури травми. Обидва тексти осмислюють досвід Другої світової війни, родинну пам’ять, замовчування та витіснення травматичного минулого, водночас пропонуючи принципово різні моделі наративної організації й репрезентації суб’єкта. Роман Забужко вибудовується навколо пошуку об’єктивної історичної правди, моральної відповідальності та можливості відновлення справедливості через оповідь. Натомість «Амадока» Андрухович деконструює цілісний історичний наратив, акцентуючи на фрагментарності пам’яті, ненадійності оповідачів, розщепленій ідентичності та множинності суперечливих версій минулого. Особливу увагу приділено функціонуванню родинної пам’яті, мовчанню як захисному механізму травмованого суб’єкта, взаємозв’язку пам’яті й влади, а також способам конструювання індивідуальної та колективної ідентичності. Можна констатувати, що «Амадока» вступає в продуктивний діалог із романом Забужко, переосмислюючи його етичну та наративну модель і пропонуючи складніше бачення пам’яті як простору невизначеності, травми й конкуруючих інтерпретацій минулого.Item Міждисциплінарна колективна монографія "Єврейська спадщина в Україні: культура, історія, література в ширшому культурному контексті"(2026) Уманська, Анна; Сидорчук, Таїсія; Бородіна, Тетяна; Уфімцева, Надія; Семків, Ростислав; Борисюк, Ірина; Веретельник, РоманДо Міждисциплінарної колективної монографії "Єврейська спадщина в Україні: культура, історія, література в ширшому культурному контексті" увійшли статті дослідників науково-дослідного проєкту "Єврейська спадщина в Україні: міждисциплінарні рефлексії крізь призму архівних документів, культури, історії та літератури", реалізованого у партнерстві НаУКМА з ЮНЕСКО за фінансової підтримки Європейського Союзу. Представлені історичні та літературознавчі дослідження підготовлені на основі творчого переосмислення і впровадження сучасних методів, концепцій та інструментарію різних галузей гуманітаристики, як-от архівознавство, музеєзнавство, біографістика, мовознавство, кодикологія, культурологія, психологія та ін., для комплексного і цілісного аналізу широкої палітри тем та хронологічних параметрів історії і культури єврейського народу. У дослідженнях уперше введено до наукового обігу низку архівних джерел, історичних документів та літературних текстів, які збагачують знання та уявлення про збережену єврейську документальну, духовну і матеріальну спадщину. Монографія адресована науковцям, викладачам, студентам і усім, хто цікавиться історією та культурою єврейського народу на українських землях.Item Міф, пам'ять, візія: українське і єврейське минуле в романі Ю. Винничука "Танґо смерті"(2026) Борисюк, ІринаСтаття присвячена аналізу репрезентації пам’яті, травми та міжкультурної взаємодії в романі Юрія Винничука "Танґо смерті" у ширшому контексті сучасної української прози пам’яті. В центрі дослідження – способи художнього осмислення українсько-єврейського минулого, зокрема досвіду Другої світової війни та Голокосту, а також механізми конструювання колективної ідентичності через літературний наратив. Містичний мотив іббуру (підселення душі) діє в романі як метафора передачі травматичного досвіду, що уможливлює пригадування непережитого і сприяє міжкультурній емпатії. Такий підхід дозволяє інтегрувати єврейський досвід Голокосту в українську культурну пам’ять без редукції чи привласнення. У статті також проаналізовано образ міжвоєнного Львова як ідеалізованого поліетнічного простору, що функціонує за моделлю «втраченого раю», зруйнованого тоталітарними режимами. Підкреслено, що поведінка персонажів у романі визначається не есенціалістськими характеристиками, а контекстуальними чинниками, що уможливлює складніше осмислення історичної відповідальності. У висновках зазначено, що "Танґо смерті" постає як важливий інструмент культурної роботи з пам’яттю: через поєднання історії та містики роман не лише репрезентує минуле, а й пропонує модель етичного співпереживання та міжкультурної солідарності.Item Передмова(2026) Сидорчук, Таїсія; Борисюк, ІринаМіждисциплінарна колективна монографія досліджує історію, культуру та літературну спадщину єврейського народу в Україні, а також складну динаміку українсько-єврейських відносин. Розглядаючи Україну як історичне перехрестя цивілізацій та культур, дослідження контекстуалізує ці взаємодії в рамках політичної спадщини Речі Посполитої, Російської імперії, Австро-Угорщини та Радянського Союзу. Спираючись на архівні колекції, музейні фонди та літературні тексти, монографія інтегрує історичні та літературні методології для аналізу єврейської документальної, духовної та матеріальної культури з багатовимірної точки зору. Це дослідження досліджує історичні та ідеологічні механізми негативних стереотипів, що формують українсько-єврейські відносини.