Єврейська спадщина в Україні: міждисциплінарні рефлексії крізь призму архівних документів, культури, історії та літератури
Permanent URI for this community
Це масштабний академічний та міждисциплінарний проєкт, який реалізується за участю НаУКМА та Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства. Він досліджує тисячолітню історію, культуру та взаємини євреїв і українців крізь призму різних наукових підходів. Офіційний сайт - https://jewishheritage.ukma.edu.ua/
Browse
Browsing Єврейська спадщина в Україні: міждисциплінарні рефлексії крізь призму архівних документів, культури, історії та літератури by Author "Агеєва, Віра"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Колективна монографія "Імагологічні студії: українці і євреї в дзеркалі літератури"(2026) Пелешенко, Олена; Боронь, Олександр; Тихолоз, Богдан; Полюхович, Ольга; Агеєва, Віра; Непипенко, Тетяна; Веретельник, Роман; Пелешенко, Наталія; Ростислав, Семків; Борисюк, Ірина; Єгорченко, МаргаритаДо колективної монографії "Імагологічні студії: українці і євреї в дзеркалі літератури" увійшли статті дослідників науково-дослідного проєкту "Єврейська спадщина в Україні: міждисциплінарні рефлексії крізь призму архівних документів, культури, історії та літератури", реалізованого у партнерстві НаУКМА з ЮНЕСКО за фінансової підтримки Європейського Союзу. Cтатті монографії присвячені комплексному аналізу українсько-єврейського культурного та літературного діалогу крізь призму імагології. Представлені розвідки фокусуються на проблемах взаємного відображення, ідентичності, історичної пам’яті та подолання травми. Широкий хронологічний і тематичний зріз дає змогу простежити динаміку репрезентації євреїв та українців у літературних пам’ятках від рукописних апокрифів про Понтія Пилата до знакових творів класиків української літератури – Тараса Шевченка, Івана Франка та Лесі Українки. Особливу увагу приділено текстам і постатям ХХ століття – зокрема, постаті Ієремії Айзенштока в контексті харківського формалізму та враженням їдишських письменників від «нового Харкова». Важливе місце у виданні посідають студії над автобіографічною прозою Олександра Гранаха, ху дожнім світом Леоніда Первомайського, а також рефлексії над Голокостом і подіями Другої світової війни у дзеркалі сучасної української та світової прози. Теоретична база досліджень включає рецептивну естетику, компаративістику, біографістику, студії пам’яті, студії травми та інші підходи. Застосовані підходи дозволяють по-новому інтерпретувати як маловивчені, так і відомі тексти, дотичних до проблеми осмислення національних і локальних ідентичностей. Монографія адресована філологам, культурологам, історикам, викладачам і студентам гуманітарних факультетів, а також усім, хто цікавиться історією українсько-єврейських взаємин, художньою рецепцією Сходу Європи та проблемами міжкультурного діалогу.Item Ієремія Айзеншток, потебніанство і харківський формалізм(2026) Агеєва, ВіраУ статті розглянуто теоретичні й історико-літературні концепції видатного українського дослідника Ієремії Айзенштока. Він був одним із найцікавіших представників формалістської течії в літературознавстві 1920-х років. Харківські дослідники були більше зорієнтовані на вивчення досвіду аванґарду, – на підтвердження варто назвати хоча б Майка Йогансена чи Леоніда Скрипника, – однак Айзеншток намагається поєднати формалістську методологію та інструментарій з увагою до історизму, біографій та соціальних контекстів. Для Айзенштока дуже важливою була спадщина видатного харківського філолога Олександра Потебні. Так звана психологічна школа цього вченого була послідовною спробою підважити уявлення про літературу як «дзеркало» життя, його реалістичний відбиток. Для покоління 1920-х років саме Потебня мав авторитет як один із предтеч формалізму. Під час сталінських акцій боротьби з "безрідними космополітами" Айзеншток був змушений залишити Україну, але продовжував працювати над виданням вітчизняних класиків, реалізацією різних наукових проєктів.