Сучасний дослідник легко знайде біографічну інформацію про ректорів Києво-Могилянської академії, Харківського, Чернігівського та Переяславського колегіумів у енциклопедичних виданнях, однак спеціальних розвідок, їм присвячених, небагато, а в тих, де йдеться про осіб, що згодом стали архиєреями, характеристиці викладацької кар’єри взагалі приділено зазвичай лише по декілька рядків. Ще більшою мірою це стосується генеалогічних і просопографічних студій про пересічних українських інтелектуалів XVIII ст., що викладали по колегіумах. Певним поясненням може служити скупість джерел особового походження та брак власних творів цих людей, але причина не тільки в цьому.