Кіно-Театр. 2012. №5

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/28195

Browse

Browsing Кіно-Театр. 2012. №5 by Author "Савчук, Віталій"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Віталій Савчук: "Шлях до перетворення людини" : [інтерв'ю з актором Дитячого музичного театру]
    (2012) Савчук, Віталій
    В українському театрі сьогодні ситуація краща, порівняно з кінематографом. Влада в містах фінансово забезпечує театри, хоче, аби вони існували. Рідко, але трапляються й мистецькі події. Наприклад, у театрі Івано-Франківська Ростислав Держипільський поставив дві вистави: "Солодку Дарусю" й "Націю" - за творами Марії Матіос, на основі автентичного фольклору розкривши німоту героїні й показавши трагічні події. Події концептуально осмислені - йдеться про долю українців у XX столітті. Обидві вистави персоніфіковані, в них розкриваються конкретні людські долі, й водночас сама побудова дії, сценічна форма пронизані піснею, яка виражає дух і є проживанням геро'ів у безкінечно трагічній ситуації. Й ти усвідомлюєш, завдяки чому українцям, яких винищували в XX столітті, вдалося вижити. Тобто театр робить кроки в той історичний простір, де ми ще не до кінця осмислили, що ж з нами відбулося. Ті дві вистави розширили можливості театру, і це так важливо! Якісь глибинні речі, на які раніше театр не звертав особливої уваги, сьогодні допомогли передати послання Марії Матіос. Я не виховую акторів, хоч і викладаю акторську майстерність. Ми говоримо про людину, бо в центрі - життя духу. Це треба оберігати, зберігати в чистоті. Без цього неможливо творити ні в театрі, ні в кіно, ні на телебаченні. Саме цього сьогодні потребує час, саме таких людей, бо спокус дуже багато. Хотілося, щоб у час свого навчання вони отримали якомога більше позитивного за рахунок віри і довіри до своїх викладачів.