(Наукове товариство імені Шевченка, 2024) Воробйова, Катерина
Старовікові ліси та праліси – є надважливими біотопами, що поєднують в собі цілу низку природоохоронних цінностей, таких як: емісія вуглекислого газу, очищення повітря, урегулювання водного режиму, протидія зсувам та ерозії ґрунту, збереження рідкісних видів тварин і рослин та середовища їх існування. Остання цінність особливо важлива у зв’язку з тенденцією зростаючих антропогенних змін наземних екосистем. Адже лише малопорушені природні лісові масиви, що зберегли старовікові фази розвитку слугують середовищем існування вузькоспеціалізованих видів, життєдіяльність яких тісно пов’язана виключно зі стадіями старіння лісів. Ці види не трапляються у маловікових фазах росту лісу, що підкреслює унікальність спеціалізованого біорізноманіття старовікових лісів.