Кафедра зв'язків із громадськістю
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кафедра зв'язків із громадськістю by Author "Коник, Дмитро"
Now showing 1 - 6 of 6
Results Per Page
Sort Options
Item Celebrity-батальйон на початку великої війни (інтернет-комунікація українських популярних особистостей у перші місяці російсько-української війни)(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2022) Коник, ДмитроТези доповіді учасника Науково-практичної конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 17 липня 2022 року.Item III науково-практична конференція "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 24 травня 2024 року, м. Київ : тези доповідей(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Сусська, Ольга; Коник, Дмитро; Тітаренко, ІринаУ збірнику представлені наукові доповіді учасників ІІІ науково-практичної конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів" (м. Київ, 24 травня 2024 року). Для наукових працівників, викладачів, аспірантів і студентів, які навчаються за спеціальністю 061. Журналістика (освітньо-наукова програма: "Зв’язки з громадськістю"), а також широкого кола читачів, хто цікавиться питаннями трансформації та удосконалення зв’язків з громадськістю, розвитком сучасної науки в галузі соціальних комунікацій.Item Використання комунікаційних кампаній для сприяння інтеграції внутрішньо переміщених осіб до приймаючих громад(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Коник, ДмитроТези доповіді учасника III науково-практичної конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 24 травня 2024 року, м. Київ.Item Комунікативна взаємозалежність між "четвертою владою" та PR(2024) Коник, Дмитро; Сусська, ОльгаСтаття присвячена трансформації поглядів і методологічних підходів соціологічної науки, що намітились останнім часом і стосуються все частіше "переведення стрілок" із поширених у соціології мас-медіа макросоціологічних підходів до мікросоціологічних. Цей процес не обмежується виключно пошуком нової частково альтернативної методології, а є радше віддзеркаленням потреби фокусування уваги дослідників на окремих кластерах аудиторій і більш уважному ставленні до змін усередині цих кластерів. Також спрацьовує суттєва зміна умов проведення досліджень у воєнний час, зокрема відсутність можливості експлуатації всеукраїнських вибірок, потрібних для масштабних опитувань в галузі соціології мас-медіа, що суттєво змінює умови організації опитувань і підходи до аналізу результатів. Виникає потреба в більш ретельній увазі до наукових розвідок суміжних галузей, зокрема до широко розвинутої галузі зв’язків із громадськістю (public relations), яка є фактично сферою впровадження результатів багатьох соціологічних досліджень, без яких більшість PR-стратегій чи PR-кампаній не змогли б реалізуватися. Останнім часом намітилася певна єдність у поглядах на ефективність комунікацій між представниками соціології мас-медіа та спеціалістами із зв’язків з громадськістю, які мають справу з аудиторіями переважно меншими за обсягом, цільовими або ж лише потенційними, просуваючи свої «ідеологеми», "меми", "слогани" тощо. Проте, з точки зору досягнення мети – сформувати думку, імідж, репутацію або навіть досягти більш масштабних ефектів, сьогодні цілі соціологів-дослідників аудиторій мас-медіа та працівників сфери піар співпадають. Щодо застосування методологічних підходів, то в певних деталях соціології масових комунікацій є, що запозичити із сфери піар, адже захоплення кількісними, масштабними за обсягами масивів опитаних соціологічними дослідженнями поступово відходить у минуле, поступаючись новим, більш сфокусованим і сконцентрованим на якісних показниках, аудиторій методам. Залучення досвіду PR і більша концентрація на цільових аудиторіях, зокрема у вивченні соціополітичних процесів і «четвертої влади», демонструє наявність комунікативної взаємозалежності мас-медіа і PR як певного тренду розвитку двох суміжних галузей соціальних наук.Item Кризові комунікації великих компаній державної власності після початку великої війни(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Коник, ДмитроТези доповіді учасника ІІ науково-практичнoї конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 15 лютого 2023 р., м. Київ.Item "Образи суспільства" та "образи війни" у медіакомунікативному просторі: особливості формування(2024) Коник, Дмитро; Сусська, ОльгаУ статті висвітлюється взаємозв’язок ставлення до подій, які мають неабияке значення для відображення у громадській думці "образів війни", що створюються у медіакомунікативному просторі, а також суттєво впливають на загальний соціопсихологічний стан громадян і так само фіксуються соціологами. Віртуальний простір соціальних мереж створив нову ситуацію, яка є певним викликом для соціологів, адже суттєво збільшився діапазон між "образами суспільства", що формуються у масовій свідомості, та соціальною реальністю. Перспективи розвитку інформаційного суспільства, з одного боку, відкрили суттєво нові можливості роботи з інформацією й опанування знань, а з іншого – поставили перед соціумом нові виклики. Еволюція "індустрії вражень" поступово перемагає за швидкістю еволюцію «індустрії» пізнання соціальної реальності. Особливо загострюються ці процеси під час глибоких соціальних криз, однією з яких, безумовно, є війна. Швидкість створення "образів війни" певною мірою стали випереджати інформацію про реальні події. Опосередкованість цих образів може створювати непередбачувані ефекти. Віртуалізація свідомості громадян зростає пропорційно збільшенню каналів розповсюдження інформації – від традиційних медіа до сторінок військових експертів і блогерів у соцмережах, оперативних відео (що іноді створює небезпеку для тих, хто їх розповсюджує, наприклад, одразу після "прильотів"). Створюються нові моделі користування та "зчитування" інформації, що в умовах гібридної війни породжує і нові моделі самозахисту особистості від небезпечної та негативної інформації. Так само на рівні держави виробляються моделі протидії маніпулятивним впливам медіапростору на свідомість громадян, попередження панічних настроїв тощо. Саме у контексті такого нового розуміння впливів медіапростору збільшується актуальність досліджень комунікаційних процесів під час війни.