Господарство мисливських племен мезоліту та неоліту України за даними археозоології : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
Loading...
Date
2023
Authors
Ступак, Аліна
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 03 "Гуманітарні науки" за спеціальністю 032 "Історія та археологія". - Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, 2023. Племена мисливців-збирачів мезоліту та неоліту існували на теренах України не менше 7 тисяч років (10 - 4 тис. р. тому). Протягом ранніх та середніх етапів голоцену сформувалися різні моделі адаптацій до умов навколишнього середовища, з відповідними природному оточенню специфічними способами й засобами полювання та рибальства. У порівнянні із плейстоценовою епохою, на ранніх етапах голоцену різко збільшилась кількість лісів, в яких домінували нестадні копитні види тварин. Підвищення середньорічної температури в голоцені призвело до радикальної зміни об’єктів полювання на Європейському континенті та збільшенню видового різноманіття прісноводних риб (Makowiecki 2003). Нові умови життя вимагали докорінних змін ведення привласнювального господарства у порівнянні з попередніми епохами. Господарство племен мезоліту та неоліту України вже тривалий час є об’єктом зацікавлення багатьох фахівців, суміжних з археологією, дисциплін. Це дисертаційне дослідження присвячене реконструкції господарства мисливців збирачів мезоліту та неоліту України за допомогою даних і методів археозоології. Об’єктом дослідження археозоології є рештки тварин, полишені в якості кухонних та інших господарських відходів людьми попередніх історичних епох. В нашому випадку, первісними мисливцями та рибалками на своїх стоянках. Археозоологічні дослідження передбачають процедури визначення видового складу тварин поселень; розподілу кісткових решток за господарським призначенням - від фрагментів знарядь праці до їхніх заготовок; вивчення специфічних слідів використання продукції тваринного походження; стану збереженості кісткового матеріалу. Результати археозоологічних досліджень можуть дати відповіді на питання визначення основних промислових тварин тієї чи іншої мисливської спільноти, способи поведінки з продукцією тваринного походження, сезону функціонування поселення та організації господарського життя на поселенні. Тож матеріали археозоології є важливим джерелом вивчення первісного мисливсько-рибальського господарства. Історія залучення даних археозоології до інтерпретації археологічних джерел в Україні сягає початку ХХ століття (Підоплічко 1954; Рековець 2012). Першим дослідником який почав визначати кістки тварин з археологічних пам’яток був О. Браунер. Він працював з видовим визначеннм решток коней з курганів півдня України (Браунер 1916). В. Громова була першою дослідницею, яка вивчала рештки тварин, що походять з пам’яток мезоліту та неоліту. Їй належать визначення фауни кримських мезолітичних пам’яток (Громова 1935). Систематично досліджувати фауністичні рештки з пам’яток археології України розпочав І. Г. Підоплічко. Він працював з низкою пам’яток мезоліту та неоліту Надпоріжя - пам’ятками сурської культури - Вовниги, Сурський острів, Шулаєв острів, степу - Кам’яна могила, та Керченського півостову - Фронтове І, ІІ (Пидопличко 1952Ь). Окрім того вчений є засновником школи палеозоологічних досліджень. Під його керівництвом постала ціла плеяда вчених дослідників теріо фауни четвертинного періоду. До складу групи дослідників палеозоологів входила В. І. Бібікова. Їй належить найбільш вагомий внесок в дослідженні фауністичних матеріалів низки опорних пам’яток мезоліту та неоліту України - Мирне, Ласпі 7, Фатьма-Коба, Білолісся, Гіржове, Базьків Острів, Огрінь 8 та багатьох інших (Бибикова 1963, 1984). Дослідниця приділяла увагу способам адаптації племен мезоліту та неоліту до навколишнього середовища; методам полювання на різні групи копитних тварин; географічній та хронологічній мінливості ареалів окремих видів копитних тварин. Зібрані дослідницею дані відіграли важливу роль увиділенні окремих ГКТ мисливців-збирачів ранніх етапів голоцену території України. Розвиток уявлень про мезоліт та неоліт сприяє постановці нових завдань, які потребують вирішення. Багато археозоологічних досліджень обмежувалося складаням видового списку тварин, який дає поверхневі дані щодо господарства племен кам’яної доби. Відтак, актуальним є перегляд видового складу фауністичних залишків окремих поселень, узагальнення даних щодо археозоологічних колекцій пам’яток мезоліту та неоліту, які потенційно могли б розширити наші уявлення щодо моделі поведінки давніх мисливців з продукцією тваринного походження. Варто проаналізувати стан кісткових колекцій досліджень, спрямованих на визначення стану збереженості кісткового матеріалу та впливу на нього чинників природного та антропогенного характеру. Аналіз вікових категорій ссавців є корисним у визначенні сезону існування конкретного поселення. Аналіз репрезентації анатомічних елементів вказує на спосіб використання різних частин туші тварини в їжу. В окремих випадках, нестача другорядних за поживністю частин може вказувати на те, що тварину вполювали на великій відстані від табору, до якого доставляли лише найбільш поживні шматки туш тварин. Пам’ятки мезоліту та неоліту України продовжують становити об’єкт зацікавлення вчених, відтак фауністичний матеріал накопичується та потребує вивчення. Для вирішення поставлених завдань в дисертаційному дослідженні
представлені результати опрацювання фауністичних матеріалів пам’яток, які розташовані в різних кліматичних зонах та належать до різних ГКТ - мисливців та рибалок великих річок, лісових мисливців, степових мисливців та мисливців гірських лісів. У дисертаційному дослідженні представлені пам’ятки різних мисливсько-рибальських ГКТ. Зокрема до ГКТ мисливців та рибалок великих річок були віднесені пам’ятки Огрінь 8, Базьків Острів, Туба V, Занівське І, Мельнича Круча. Поселення В’язівок 4а, Лисогубівка, Гришівка, Мньово-Ліс, Погорілівка-Вирчище належать до ГКТ лісових мисливців з елементами степового господарства (полювання на коней). Носії цих моделей господарчої адаптації мешкали в смузі закритих лісових просторів. Спільною рисою матеріалів цих пам’яток є відносне видове різноманіття промислових тварин, присутність у вибірках решток риб та птахів (Залізняк 1990Ь). Копитні тварини цих пам’яток представлені нестадними видами, які характерні для закритих та змішаних ландшафтів - тур, зубр, олень європейський, козуля, тарпан та дикий кабан (Бибикова 1984). Річний цикл носіїв ГКТ був пов’язаний із поєднанням індивідуального полювання на копитних тварин з рибальством в залежності від пори року. Склад фауни пам’яток степового регіону України - Білолісся, Гіржове, та Мирне був досліджений В. І. Бібіковою (Бибикова 1975, 1982). Основними промисловими видами тварин мешканців степу України в мезоліті були тарпан, тур, та сайгак. В невеликій кількості на пам’ятках були зафіксовані рештки європейського віслюка. В атлантикумі аридні умови попередніх кліматичних періодів - преборіалу та бореалу, змінилися на більш вологі. Відтак, в степових регіонах з ’явилися переліски, де мешкали олені, козулі та дикі кабани. Саме такий фауністичний склад промислових тварин був виявлений на мезолітичній пам’ятці Мирне. Пам’ятки мезоліту степу України були віднесені до ГКТ "мисливців степу". На думку В. І. Бібікової полювання на нестадних тварин -тура та тарпана, відбувалося на місцях їх водопоїв, на узбережжях річок (Бибикова 1982Ь, с. 164). Водночас полювання на стадну тварину сайгака могло бути здійснене за допомогою загінних методів. Саме загінний метод із залученням спеціальних сіток та природних пасток донедавна використовувався в Казахстані (Атдаев 2016). Багатою на пам’ятки мезоліту та неоліту є територія Криму. Умови півострову у поєднанні із гірськими масивами та степовими просторами сприяли формуванню в його межах специфічного складу фауни, який поєднує співіснування типових степових та лісових видів тварин. Господарство племен мезоліту та неоліту Криму було віднесено до ГКТ "мисливців гірських лісів" (Яневич 1991; Залізняк 1998, с. 86-89). Зокрема, на ранніх етапах голоцену в межах Криму були поширені олені європейські, дикі коні та сайгак. Починаючи з атлантичного періоду у вибірках пам’яток мезоліту та неоліту починають домінувати рештки диких свиней, а також з ’являються рештки козуль. У вибірці шару ІІ1В пам’ятки Буран-Кая IV були виявлені унікальні знахідки - рештки антилопи-джейрана (Вейбер та ін. 2021). Фрагмент черепу джейрана в межах Гірського Криму виявлений вперше. Найближчі знахідки кісток джейрана була виявлені І. Г. Підоплічком на мезолітичних стоянках Фронтове І та Фронтове ІІ на Керченському півострові (Вейбер та ін. 2021; Мацкевой 1977). Особливістю мисливського господарства племен мезоліту та неоліту Криму є полювання на тварин змішаних ландшафтів. Рештки птахів та риб зберігаються в археозоологічних колекціях пам’яток Криму в рідкісних випадках. Найбільше вони представлені на пам’ятці Ласпі 7. На пам’ятці Буран-Кая IV в одиничному екземплярі була виявлена кістка дрохви. Окрім матеріалів археозоології для реконструкції господарського життя племен мезоліту та неоліту перспективним є використання даних інших суміжних наук, зокрема етнографії. Метод реконструкції первісних суспільств через моделювання їх ГКТ був апробований Л. Л. Залізняком для реконструкції господарства та побуту суспільств фінального палеоліту та мезоліту (Залізняк 1989, 1990,1991, 1998). В докторській дисертації дослідника на основі даних археології та етнографії традиційних мисливсько-рибальських суспільств подано опис способу життя, методів полювання та рибальства, річного господарського циклу етнографічних та археологічних мисливців закритих лісових ландшафтів. Для підтвердження здійснених реконструкцій були використані дані археології щодо методів та засобів полювання та рибальства з пам’яток мезоліту та неоліту лісової смуги Європи. Стоянки мезоліту Данії та Німеччини є багатими на знахідки виробів з органічних матеріалів. Зокрема, завдяки дослідженню мезолітичних пам’яток торф’янистої місцевості Сатруб, Дювенсі (Німеччина) та Х’ярно (Норвегія) були виявлені рештки різних рибальських пасток для риби (заколів, вершей), сіток, гачків, а також дерев’яних човнів та весел. Краще збереглися кістки тварин, на яких були досліджені сліди обробки та сліди від ударів метальної зброї (Leduc 2012; Noe-Nyagaard 1974; Jan, Sachers 2009). Ці дані є досить показовими для реконструкції елементів господарської діяльності мезолітичних та неолітичних мисливців. Сучасні методи досліджень різних видів археологічних джерел значно піднесли рівень інтерпретації минулого. Так, археозоологічні дослідження якнайкраще допомагають реконструювати економіку суспільств кам’яної доби. Завдяки застосуванням природничих методів в археології з ’являються нові дані, які потребують інтерпретації та узагальнення. Своєрідні природні умови різних природно-ландшафтних зон України зумовили різні варіанти адаптації мезолітичних та неолітичних племен. Ці способи адаптації первісних мисливсько-рибальських суспільств отримали назву господарсько-культурних типів (ГКТ). У мезоліті та неоліті України виділено ГКТ лісових мисливців, мисливців та рибалок узбереж великих річок, мисливців степу, та мисливців гірських лісів. Матеріальна культура пам’яток різних ГКТ має власну специфіку. Зокрема вона проявляється у видовому складі тварин в археозоологічних колекціях, їх пропорції в кожній з них. Дані етнографії доповнюють наші уявлення щодо особливостей побудови господарського життя на поселеннях, способах полювання та використання продукції тваринного походження. Результати дисертаційного дослідження демонструють спільні та відмінні риси у моделях адаптацій мисливців та рибалок мезоліту та неоліту України. Подані дані щодо видового складу промислових тварин з опорних пам’яток мисливців мезоліту та неоліту регіону. Вони узагальнюють результати більш ніж сторічної історії вивчення фауни пам’яток раннього голоцену України.
Description
Dissertation to obtain the scientific degree of Doctor of Philosophy in the field 03 "Humanities”" speciality 032 "History and archaeology". - National University of Kyiv-Mohyla academy, Kyiv, 2023. Mesolithic and Neolithic hunter-gatherer tribes existed on the territory of Ukraine for at least 7 thousand years (10 - 4 thousand years ago). During the early and middle stages of the Holocene, various models of adaptation to environmental conditions were formed. They include a number of specific hunting and fishing methods and the yearly cycle of economic organization. Compared with the Pleistocene epoch, in the Holocene's early stages, the forest type of landscape increased. Nonherding ungulate species changed the large
Pleistocene megafauna. The increase in average annual temperature in the Holocene led to increasing in the species diversity of freshwater fish (Makowiecki 2003). New living conditions demanded fundamental changes in the management of the appropriating economy compared to previous eras. The economy of the Mesolithic and Neolithic tribes of Ukraine was the object of interest of many specialists in disciplines related to archeology. This dissertation study is devoted to the reconstruction of the Mesolithic and Neolithic hunter-gatherer
economy of Ukraine using the data and methods of archaeozoology. The object of archaeozoology research is the animal bones, that were left as kitchen waste by people of previous historical epochs. The topic of this thesis research is deal with Mesolithic and Neolithic time hunter-gatherer tribes. Archaeozoological research involves procedures for determining the species composition; interpretation of bone remains distribution of according to their economic purpose; study of specific traces of the use on the bones; state of preservation of bone material. The results of archaeozoological research can provide to determine the main animals for hunting strategy, ways of behaving with animal production, the settlement seasonality, and other details of life and economic organization of the settlement. Therefore, the materials of archaeozoology are an important source for studying the primitive hunting and fishing economy. The history of usage of archaeozoological data for the interpretation of archaeological sources in Ukraine dates back to the beginning of the 20th century (Pidoplichko 1954; Rekovets 2012). O. Browner was one of the first researchers in Ukraine who starts to identify animal bones from archaeological sites. He worked with the species identification of the remains of horses from archaeological sites in southern Ukraine (Brauner 1916). V. Gromova was the first researcher who studied animal remains from Mesolithic and Neolithic archaeological sites. She studied the bone remains from Crimean Mesolithic and Neolithic sites. (Gromova 1935). I. G. Pidoplichko organized a systematic study of the faunal remains from the archeological sites of Ukraine. He worked with a number of Mesolithic and Neolithic sites of Nadporizia - sites of Surska culture - Vovnyhy, Sursky Island, Shulaev Island, steppe zone sites - Kamyana Mogyla, and Kerch peninsula - Frontove I, II (Pidoplichko 1952). The scientist is the founder of the school of paleozoological studies. Under his leadership, worked a lot of teriologists and paleozoologists of the Quaternary period. V. I. Bibikova was part of the I. Pidoplichko's lab group of paleozoologists. She made the most significant contribution to the study of faunal materials of a number of Mesolithic and Neolithic sites of Ukraine - Myrne, Laspi 7, Fat'ma-Koba, Bilolissya, Girzheve, Bazkiv Island, Ogryn 8 (Igren'8) and many others (Bibikova 1963, 1984). The researcher paid attention to the methods of adaptation of Mesolithic and Neolithic tribes to the environment; hunting methods; geographical and chronological variability of different species of ungulates. The database made by V. I. Bibikova played an important role in the assignment of adaptation models of hunter-gatherer tribes of the Mesolithic and Neolithic times of Ukraine. There are a lot of scientific tasks dealing with Mesolithic and Neolithic times reconstructions that need to be solved. Many previous archaeozoological studies were limited to compiling a species list of animals. It is relevant to review the species composition of some settlements, generalize data on archaeozoological collections of Mesolithic and Neolithic sites, and expand our understanding of the behavior pattern of ancient hunters with products of animal origin. Analyzing the state of bone
preservation helps with determining natural and anthropogenic factors. The analysis of age categories of mammals is useful in determining the seasonality of each settlement. Analysis of the representation of the anatomical elements indicates food using different parts of the animal body. In some cases, the lack of nutritionally minor elements may indicate that the animal was hunted at a long distance from the camp, and only the most nutritious parts of the animal carcasses were delivered to the camp. Mesolithic and Neolithic sites of Ukraine still be the object of interest of scientists. Faunal material from excavated sites accumulates and needs to be studied. The dissertation research presents the results of the archaeozoological studying bone material from Mesolithic and Neolithic archaeological sites of Ukraine. These sites are located in different climatic zones of Ukraine and belong to different adaptation models: hunters and fishermen of large rivers, forest hunters, steppe hunters, and hunters of mountain forests. This study presents the results of various adaptation models of hunters and fishermen of Ukrainian Mesolithic and Neolithic. The adaptation model of hunters and fishermen of large rivers are represented by Ogryn 8 (Igren'8), Bazkiv Island, Tuba V, Zanivske I, Melnycha Krucha archaeological sites. The settlement of Vyazivok 4a belongs to the forest hunters adaptation model. The bearers of these models of economic adaptation lived in a strip of closed forest spaces. A common feature of the materials of these sites is animal species diversity, and the presence of fishes and birds remains (Zaliznyak 1990). The ungulates of these sites are represented by non-herd species, which exist in closed and mixed landscapes - roe deer, wild ox, european bison, red deer, wild horse, and wild pig (Bibikova 1984).
The annual cycle of hunters and fishermen of large rivers adaptation model was associated with a combination of an individual hunting for large hoofed animals with fishing depending on the season. The faunal composition of the steppe region archaeological sites of Ukraine - Bilolissia, Girzheve, and Myrne - was studied by V. I. Bibikova (Bibikova 1975,
1982). The main hunting species of the steppe region were the wild horse, wild ox, and saiga. A small number of remains of the European donkey were recorded at the studied sites. The arid conditions of the Preboreal and Boreal have changed to more humid ones in the Atlantic climatic stage. The presence of red deer, roe deer, and wild pig remains points to forest appearance in the steppe regions in the Atlantic. This faunal composition was discovered at the Mesolithic site of Myrne. Mesolithic archaeological sites of the steppe zone were assigned to the "steppe hunters" model of adaptation. According to V. I. Bibikova, the hunting of non-herding animals - wild ox, and wild horse took place at their watering places, on the banks of rivers (Bibikova 1982). The territory of the Crimea is rich in Mesolithic and Neolithic archaeological sites. The Crimean landscape, combine mountain massifs and steppe zones. Crimean
wild fauna composition combines the coexistence of typical steppe and forest animal species. The economy of the Mesolithic and Neolithic tribes of Crimea was attributed to "mountain hunters" adaptation model (Yanevich 1991; Zaliznyak 1998, pp. 8689). During the early stages of the Holocene, red deer, wild horse, and saiga were common within the Crimea. Starting from the Atlantic, the remains of wild pigs and roe deer begin to dominate in archaeozoological collections of Mesolithic and Neolithic sights. In the sample of the II1B layer of Buran-Kaya IV archaeological site, the remains of goitered gazelle, and Argali sheep were discovered. A fragment of a gazelle skull was discovered for the first time within the Mountainous Crimea. The closest finds of gazelle bones were discovered by I. G. Pidoplichko at the Mesolithic sites of Frontove I and Frontove II on the Kerch Peninsula (Matskevoy 1977). The remains of wild sheep were discovered by V. I. Gromova in the Mesolithic layers of the Shan-Koba, Fat'ma-Koba, and Murzak-Koba archaeological sites (Gromova 1935). A feature of the hunting economy of the Mesolithic and Neolithic tribes of Crimea is the hunting of animals in mixed landscapes. The remains of birds and fish are kept in the archaeozoological collections of the Crimea in rare cases. Most of them are represented at the Laspi site 7, a single copy of a bustard bone was found at the Buran-Kaya IV archaeological site. The usage of ethnography is promising for the reconstruction of the economic life of Mesolithic and Neolithic tribes. The method of reconstruction of primitive societies through the modeling of their model of adaptation was tested by L. L. Zaliznyak (Zaliznyak 1989, 1990, 1991, 1998). The researcher's doctoral dissertation, based on the data of archeology and ethnography of traditional hunting and fishing societies, describes the lifestyle, methods of hunting and fishing, the annual economic cycle of ethnographic and archaeological hunters of closed forest landscapes.
To confirm the reconstructions, were collected archeological analogies - means of hunting and fishing from the Mesolithic and Neolithic sights. The Mesolithic sites of Denmark and Germany are rich in finds of products made of organic materials. In particular, thanks to the research of the Mesolithic sights of the peaty area of Satrub, Duvensee (Germany) and Hjarno (Norway), the remains of various fishing traps for fish (snares, verses), nets, hooks, as well as wooden boats and oars were discovered . Animal bones were better preserved, on which traces of processing and traces of projectile weapons were studied (Leduc 2012; Noe-Nyagaard, 1974; Jan, Sachers 2009). These data are quite indicative for the reconstruction of the elements of economic activity of Mesolithic and Neolithic hunters. There are a lot of modern research methods of various types of archaeological sources. They have significantly raised the level of interpretation of the past. A lot of new significant is appear thanks to the usage methods of natural science in archeology. In particular, archaeozoological research helps to reconstruct the economy of Stone Age societies. Different natural conditions of different natural and landscape zones of Ukraine led to development of four types of adaptation models of Mesolithic and Neolithic tribes. In Mesolithic and Neolithic periods of Ukraine, these adaptation models consists of forest hunters, hunters and fishermen of the banks of large rivers,
hunters of the steppe zones, and hunters of mountain forests. The faunal composition from archaeological sites of different adaptation models has its own specificity. In particular, in species composition of animals, bone preservation, and the way of meat utilization. The data of ethnography complement our ideas about the economic life on Mesolithic and Neolithic settlements, ways of hunting and the use of products of animal origin.
Keywords
Східна Європа, палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт, кам’яна доба України, первісні мисливці та рибалки, теріофауна, археозоологія, доісторія, хронологія, історіографія, дисертація, Eastern Europe, Paleolithic, Mesolithic, Neolithic, Eneolithic, Stone age of Ukraine, hunters and gatherers, teriofauna, archaeozoology, prehistory, chronology, historiography
Citation
Ступак А. В. Господарство мисливських племен мезоліту та неоліту України за даними археозоології : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії / Ступак Аліна Віталіївна ; наук кер.: Леонід Львович Залізняк ; Міністерство освіти і науки України, Національний університет "Києво-Могилянська академія". - Київ : [б. в.], 2023. - 286 с.