Прислівникові еквіваленти слова сучасної української мови в різностильових текстах початку ХХІ ст. : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії

Loading...
Thumbnail Image
Date
2024-05-21
Authors
Суховець, Юлія
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Дисертаційне дослідження присвячене прислівниковим еквівалентам слова – нарізнооформленим лексичним одиницям перехідного характеру, що виявляють у системі української мови ознаки прислівникового класу слів. Їхня специфіка полягає в тому, що вони перебувають на межі між власне-словом, з одного боку, та вільним (синтаксичним) словосполученням або фразеологічним сполученням, з іншого боку. У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, сформульовано його мету та завдання, визначено об’єкт і предмет; схарактеризовано дослідницький матеріал і його джерела, теоретичне підґрунтя та методологію дисертаційного дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення проведеної роботи; висвітлено перспективи подальших розвідок; наведено відомості про апробацію результатів кваліфікаційної праці, а також розкрито структуру дисертації. У першому розділі схарактеризовано сутність поняття еквівалентів слова в лінгвістичній науці та здійснено огляд праць, присвячених суміжним мовним явищам. Простежено, які спільні та відмінні властивості характеризують власне-слова, еквіваленти слова, вільні (синтаксичні) словосполучення та фразеологічні одиниці. Окремо проаналізовано співвідношення власне-прислівників, прислівникових еквівалентів слова та адвербіальних фразеологізмів. Уточнено рівневий статус еквівалентів слова в структурі сучасної української мови. Осібну увагу зосереджено на прийменниково-відмінковій формі та ступенях її адвербіалізації як граматичному явищі сучасної системи української мови з проєкцією на прислівникові еквіваленти слова. Припущено, що в межах прийменникового ступеня адвербіалізації прийменниково-відмінкової форми варто виокремлювати допоміжний, невласне-прийменниковий, ступінь адвербіалізації. Зроблено висновок, що саме прийменниково-відмінкові форми невласне- прийменникового ступеня адвербіалізації становлять формальну структуру прислівникових еквівалентів слова. У другому розділі запропоновано ідентифікаційні критерії прислівникових еквівалентів слова, які уможливлять виокремлення їх серед інших лексичних одиниць сучасної української мови. Зокрема до таких критеріїв належать: морфолого-синтаксичний (співвідносність із власне-прислівниками), формально-аналогійний (аналогія за формальною структурою), семантичний (семантичні відношення між досліджуваними одиницями, зокрема опозиційні), морфологічний (співвідносність із відмінковою формою), орфографічний (паралельне окреме чи цілісне написання прислівникової одиниці), мовленнєвий (співвідносність із формою, наразі простеженою лише в мовленні й не кодифікованою в словниках). Образний критерій допоможе розрізнити еквівалент слова та фразеологічну одиницю. Третій розділ репрезентує формально-структурну організацію прислівникових еквівалентів слова у вигляді моделей. На матеріалі дослідження побудовано 113 моделей, поділених на групи відповідно до активності творення прислівникових еквівалентів слова за певними схемами: продуктивні моделі, моделі середньої продуктивності, непродуктивні моделі та моделі тавтологічної структури. Простежено, що найбільшу здатність до транспонування в прислівниковий клас слів виявляють сполучення прийменників з іменниками, які під час творення нової одиниці втрачають свої категорійні властивості. Також у творенні прислівникових еквівалентів слова беруть участь субстантивовані прикметники, займенники, числівники, вигуки, частки, власне-прислівники та предикативні слова, однак такі елементи в їхній структурі не є показовими. У разі утворення прислівникового еквівалента слова вони також утрачають свій частиномовний статус.Аргументовано, що прислівникові еквіваленти слова прийменниково- відмінкової форми передбачають можливість поширення їхньої структури атрибутивними й указівними елементами. Здатність такого ускладнення структури багатьох прислівникових еквівалентів слова яскраво вказує на перехідний характер досліджуваних одиниць та процес становлення їх у системі української мови. У четвертому розділі схарактеризовано побудоване у вигляді матриці семантичне поле прислівникових еквівалентів слова, що складається із шести зон – ядерної, приядерної, напівпериферійної, периферійної та віддаленоядерної. Названі зони були виокремлені на підставі зафіксованості певних сем у внутрішньому складі аналізованих прислівникових еквівалентів слова. До ядерної зони увійшли семи, виявлені в 146–50 прислівникових еквівалентах слова. Приядерну зону сформували семи, наявні в 49–25 одиницях, напівпериферійну – ті, що містяться в 24–10 прислівникових еквівалентах слова, а периферійну – семи, зафіксовані в 9–2 одиницях. Віддаленоядерну зону формують семи, що входять до складу лише одного прислівникового еквівалента слова. Кожна з цих зон відбиває ступені центральності чи периферійності конкретних сем у мікросистемі прислівникових еквівалентів слова. Складники ядерної зони найперше орієнтовані на репрезентацію семантики стану суб’єкта дії та характеристики власне-дії. Семи приядерної зони конкретизують душевний і фізичний стан суб’єкта чи об’єкта дії. У напівпериферійній зоні панівне місце посідають семи, що виражають абстрактні поняття. Периферійна зона семантичного поля передусім маніфестує семантику статичної чи динамічної ознаки та ознаки дії, власне-дії, способу дії. У віддаленоядерній зоні перебувають найрізноманітніші семантичні елементи, що можуть позначати власне-ознаку, спосіб дії, час, місце, міру та ступінь вияву дії тощо. Внутрішня структура прислівникових еквівалентів слова оприявнила взаємодію цих одиниць із власне-прислівниками, з одного боку, та з дієсловами, прикметниками, іменниками й числівниками, від яких здебільшого й походять власне-прислівники, з іншого боку. Окремий аспект дослідження внутрішньої організації прислівникових еквівалентів слова стосується виявлення семантичних опозицій, у які вступають ці одиниці за допомогою інтегральних і диференційних сем. З’ясовано, що прислівникові еквіваленти слова можуть перебувати в опозиціях тотожності, еквіполентних і привативних опозиціях. Переважна більшість одиниць формує еквіполентну опозицію. Сама можливість побудови семантичного поля прислівникових еквівалентів слова, поділу цього поля на розгалужені зони, а також простежувані семантичні опозиційні відношення між досліджуваними одиницями підтверджують їхній системний статус у сучасній українській мові. У п’ятому розділі проаналізовано варіанти прислівникових еквівалентів слова сучасної української мови, серед яких фонетичні, акцентні, морфологічні, дериваційні, лексико-семантичні та експресивно-стилістичні. Фонетичне варіювання прислівникових еквівалентів слова передусім зумовлене законами милозвучності української мови. Акцентне варіювання відтворює загальну властивість подвійного наголошення деяких іменникових елементів, що входять до складу прислівникових еквівалентів слова. Різні граматичні показники числа й відмінка іменникового елемента прислівникового еквівалента слова сприяють появі морфологічних варіантів, а різні афіксальні морфеми – дериваційних варіантів. Виявлені лексико-семантичні варіанти відображають контекстуальні синонімічні відношення між прислівниковими еквівалентами слова. Одиниці з різним стилістичним навантаженням формують експресивно-стилістичні варіанти. Окремий аспект дослідження присвячено функційно-стильовій реалізації прислівникових еквівалентів слова сучасної української мови, що поступово відображено в другому, четвертому й п’ятому розділах. У додатках представлено порівняльну таблицю спільних і відмінних ознак еквівалента слова, слова, словосполучення та фразеологізму (додаток Б); фрагменти ядерної та приядерної зон семантичного поля прислівникових еквівалентів слова (додаток В); розширений перелік зафіксованих варіантів прислівникових еквівалентів слова (додаток Г); перелік усіх одиниць дослідження, критерії їх виокремлення та форми, з якими співвідносяться деякі прислівникові еквіваленти слова (додаток Д); стильово-контекстну реалізацію прислівникових еквівалентів слова в сучасній українській мові (додаток Е). Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у виявленні й описі прислівникових еквівалентів слова (більше 900 одиниць) української мови новітнього періоду на матеріалі опублікованих протягом 2010–2023 років оригінальних і перекладних текстів шести функційних стилів (конфесійного, наукового, офіційно-ділового, публіцистичного, розмовного й художнього), що дозволило значно поповнити корпус еквівалентів слова новими одиницями. Уперше запропоновано ідентифікаційні критерії прислівникових еквівалентів слова, досліджено й представлено варіанти цих одиниць. Простежено, що прислівниковими еквівалентами слова рівномірно послуговуються в більшості функційних стилів, окрім офіційно-ділового. Практичне значення розвідки виявляється в можливості застосувати отримані результати в лексикографічній, науковій та науково-методичній діяльності. Зокрема результати дослідження допоможуть укладачам словників поглибити уявлення про еквіваленти слова, чіткіше розподіляти лексичні одиниці за визначеними параметрами до відповідних груп (стійких сполучень слів, еквівалентів слова, фразеологізмів тощо). Водночас корпус прислівникових еквівалентів слова, представлений у додатку Е, може бути залучений до тлумачних, перекладних тощо словників. Методика, застосована в дослідженні, може бути використана для вивчення інших перехідних явищ мовної системи, передусім еквівалентів слова, співвідносних із прикметниками. Окрім того, практичні аспекти, порушені в пропонованому дослідженні, можуть бути корисними в розбудові штучного інтелекту, зокрема під час написання програм для опрацювання мовного матеріалу. Перспективи подальших досліджень убачаємо в кількох напрямах, а саме: 1) системний аналіз іменникових елементів, що беруть участь у творенні прислівникових еквівалентів слова, зокрема з позиції граматичної категорії конкретності / абстрактності; 2) вивчення синтаксичного функціювання прислівникових еквівалентів слова на рівні речення, а також визначення критеріїв для розмежування синтаксеми як одиниці синтаксичного рівня мовної системи та еквівалентів слова як одиниць лексичного рівня; 3) глибше простеження стилістичної маркованості прислівникових еквівалентів слова та функціювання їх у найрізноманітніших жанрах функційних стилів української мови; 4) удосконалення принципів виявлення прислівникових еквівалентів слова, зосібна за допомогою автоматизованих систем; 5) укладання словника прислівникових еквівалентів слова сучасної української мови.
The dissertation is devoted to the adverbial equivalents of the word that are differently designed lexical units of a transitional nature, which show signs of the adverbial class of words in the Ukrainian language system. Their peculiarity is specified by the fact that they are on the border between a word, on the one hand, and a free (syntactic) word combination or phraseological combination, on the other hand. In the introduction, the relevance of the research is substantiated, its purpose and tasks are formulated, the object and subject are defined; the research material and its sources, the theoretical background and methodology of the dissertation research are characterised; the scientific novelty, theoretical and practical significance of the work carried out is revealed; the prospects of further exploration are highlighted; information about the approval of the results of the qualification work is provided, as well as the structure of the dissertation is disclosed. In the first chapter, the essence of the concept of equivalents of the word in linguistics is characterised, and the works devoted to related linguistic phenomena are reviewed. It is traced, which common and distinctive properties characterise words, equivalents of the word, free (syntactic) word combinations, and phraseological units. The ratio of adverbs, adverbial equivalents of the word, and adverbial phraseological units are analysed separately. The level status of equivalents of the word in the structure of modern Ukrainian has been specified. Special attention is focused on the prepositional-case form and the degrees of its adverbialization as a grammatical phenomenon of the modern Ukrainian language system with a projection on the adverbial equivalents of the word. It is assumed that within the prepositional degree of adverbialization of the prepositional-case form, it is worth distinguishing the auxiliary, non-proper-prepositional, degree of adverbialization. It was concluded that the prepositional-case forms of the non-proper-prepositional degree of adverbialization constitute the formal structure of the adverbial equivalents of the word. The second chapter offers identification criteria for adverbial equivalents of the word, which will make it possible to distinguish them from other lexical units of modern Ukrainian. In particular, such criteria include morphological-syntactic (correlation with proper-adverbs), formal-analogous (analogy by formal structure), semantic (semantic relations between the studied units, oppositional ones in particular), morphological (correlation with case form), orthographic (parallel separate or integral writing of an adverbial unit), communicative (correlation with the form that currently traced only in speech and is not codified in dictionaries). The figurative criterion will help to distinguish between an equivalent of the word and a phraseological unit. The third chapter represents the formal-structural organisation of adverbial equivalents of the word in the models. One hundred and thirteen models were created on the research material, divided into groups according to the activity of creating adverbial equivalents of the word by certain schemes: productive models, models of average productivity, unproductive models, and models of tautological structure. It has been observed that the greatest ability to transpose words into the adverbial class is shown by combinations of prepositions with nouns, which lose their categorical properties when creating a new unit. Substantivised adjectives, pronouns, numerals, exclamations, particles, adverbs and predicative words also participate in the creation of adverbial equivalents of the word, but such elements in their structure are not demonstrative. During the formation of an adverbial equivalent of the word, they also lose their part-language status. It is argued that the adverbial equivalents of the word of the prepositional-case form provide the possibility of spreading their structure by attributive and indicatory elements. The ability of such a complication of many adverbial equivalents of the word structure clearly indicates the transitional nature of the studied units and the process of their formation in the Ukrainian language system. In the fourth chapter, the semantic field of adverbial equivalents of the word constructed in the matrix form, which consists of six zones – nuclear, circumnuclear, periperipheral, peripheral, and remote-nuclear, – is characterised. The named zones were singled out based on the fixation of certain semes in the internal structure of the analysed adverbial equivalents of the word. The nuclear zone included semes found in 146–50 adverbial equivalents of the word. The circumnuclear zone was formed by semes, present in 49–25 units, the peri-peripheral zone – by those contained in 24–10 adverbial equivalents of the word, and the peripheral zone – by semes, fixed in 9–2 units. The remote-nuclear zone is formed by semes that are part of only one adverbial equivalent of the word. Each of these zones reflects the degree of centrality or peripherality of specific semes in the adverbial equivalents of the word microsystem. The nuclear zone components are primarily focused on the representation of the action subject state and the characteristics of the action itself semantics. Semes of the circumnuclear zone specify the mental and physical state of the subject or object of action. In the peri-peripheral zone, the leading place is occupied by semes, which express abstract concepts. The peripheral zone of the semantic field first of all manifests the semantics of static or dynamic signs and signs of action, proper-action, and method of action. In the remote-nuclear zone, there are a wide variety of semantic elements that can indicate the proper-sign, method of action, time, place, measure and degree of action manifestation, etc. The internal structure of the adverbial equivalents of the word revealed the interaction of these units with proper-adverbs, on the one hand, and with verbs, adjectives, nouns, and numerals, from which the adverbs mostly originate, on the other hand. A separate aspect of the study of the internal organisation of the adverbial equivalents of the word concerns the identification of semantic oppositions in which these units enter with the help of integral and differential semes. It was found that the adverbial equivalents of the word can be in oppositions of identity, equipollent oppositions, and privative oppositions. The vast majority of units form an equipollent opposition. The very possibility of constructing a semantic field of adverbial equivalents of the word, dividing this field into branched zones, as well as traceable semantic oppositional relations between the studied units confirms their systemic status in modern Ukrainian. The fifth chapter analyses the variants of adverbial equivalents of the word in modern Ukrainian language, including phonetic, accent, morphological, derivational, lexical-semantic, and expressive-stylistic examples. The phonetic variation of the adverbial equivalents of the word is primarily determined by the laws of melodiousness of Ukrainian. Accent variation reproduces the general property of double stressing of some noun elements that are part of the adverbial equivalents of the word. Different grammatical indicators of the number and case of the adverbial equivalent of the word noun element contribute to the appearance of morphological variants, and different affixal morphemes – of derivational variants. The revealed lexical-semantic variants reflect the contextual synonymous relations between the adverbial quivalents of the word. Units with different stylistic loads form expressive-stylistic variants. A separate aspect of the study is devoted to the functional and stylistic implementation of adverbial equivalents of the word in the modern Ukrainian language, which is gradually reflected in the second, fourth and fifth chapters. The appendices present the comparative table of common and distinctive signs of an equivalent of the word, a word, a word combination, and a phraseology unit (Appendix Б); the fragments of the nuclear and circumnuclear zones of adverbial equivalents of the word semantic field (Appendix В); the extended list of fixed variants of adverbial equivalents of the word (Appendix Г); the list of all research units, their selection criteria and the forms with which correspond some adverbial equivalents of the word (Appendix Д); the stylistic-contextual implementation of adverbial equivalents of the word in modern Ukrainian language (Appendix Е). The scientific novelty of the dissertation consists in identifying and describing the adverbial equivalents of the word (more than 900 units) of the latest period of Ukrainian language based on published 2010–2023 original and translated texts of six functional styles (confessional, scientific, formal, publicist, colloquial and artistic), which made it possible to significantly replenish the corpus of equivalents of the word with new units. For the first time, identification criteria for adverbial equivalents of the word were proposed, and variants of these units were researched and presented. It has been observed that adverbial equivalents of the words are uniformly used in most functional styles, except for formal style. The practical value of the work is revealed in the ability to apply the obtained results in lexicographic, scientific, and scientific-methodological activities. In particular, the study results will help dictionary compilers deepen their understanding of equivalents of the word, to more clearly allocate lexical units according to defined parameters to the appropriate groups (stable word combinations, equivalents of the word, phraseological units, etc.). At the same time, the corpus of adverbial equivalents of the word presented in Appendix Д can be included in explanatory, translation, etc. dictionaries. The methodology used in the dissertation can be applied to study other transitional phenomena of the linguistic system, primarily equivalents of the word related to adjectives. In addition, the practical aspects raised in the proposed work can be useful in the development of artificial intelligence, in particular, when writing programs for processing linguistic material. The prospects for further research in several directions are identified, namely: 1) system analysis of noun elements involved in the creation of adverbial equivalents of the word, from the standpoint of the concreteness / abstractness grammatical category; 2) studying the syntactic functioning of adverbial equivalents of the word at the sentence level, as well as determining the criteria for distinguishing a syntaxeme as a unit of the syntactic level of the language system and equivalents of the word as units of the lexical level; 3) a deeper tracing of the stylistic marking of adverbial equivalents of the word and their function in the most diverse genres of functional styles of Ukrainian language; 4) improvement of the principles of identifying adverbial equivalents of the word while implementing automated systems; 5) compiling a dictionary of adverbial equivalents of the word in the modern Ukrainian language.
Description
Keywords
прислівникові еквіваленти слова, прийменник, іменник, відмінок, модель, семантика (значення), сема, семантичне поле, лексико-семантичні ресурси, варіант, фразеологізм (фразеологічна одиниця), лексикографія, стилістика, синкретизм (перехідність), українська мова, дисертація, adverbial equivalents of the word, preposition, noun, case, model, semantics (meaning), seme, semantic field, lexical and semantic resources, variant, phraselogism (phraselogical unit), lexicography, stylistics, syncretism (transitivity), Ukrainian language
Citation
Суховець Ю. М. Прислівникові еквіваленти слова сучасної української мови в різностильових текстах початку ХХ ст. : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії / Суховець Юлія Миколаївна ; науковий керівник Лучик Алла Анатоліївна ; Міністерство освіти і науки України, Національний університет "Києво-Могилянська академія". - Київ : [б. в.], 2024. - 414 c.