Ефективність та безпека застосування екзосом для лікування інфекційних захворювань викликаних SARS-CoV-2
Loading...
Date
2025
Authors
Будаш, Галина
Білько, Надія
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Коронавірусна хвороба (COVID-19) - важке гостре респіраторне захворювання, спричинене збудником важкого гострого респіраторного синдрому коронавірусу 2 (SARS-CoV-2). Для боротьби з клінічними ускладненнями, спричиненими вірусом SARS-CoV-2, існує нагальна потреба у надійній терапії. Екзосоми — це везикули, які відіграють роль у міжклітинній комунікації. Екзосоми є паракринними та ендокринними медіаторами, які містять набір хемокінів, факторів росту, мРНК і мікроРНК з протизапальними, регенеративними та імуномодулюючими функціями. Екзосом можуть бути плеотропним терапевтичним засобом у боротьбі з інфекцією SARS-CoV-2. В даній роботі ми провели аналіз поточних досліджень, що включають клінічне випробування застосування екзосом для лікування COVID-19. Метою більшості досліджень є перевірка безпечності та ефективності препаратів. Екзосоми отримані з різних джерел мають багато спільних характеристик, однак вони також можуть відрізнятися за функціональністю. Переважна кількість випробувань була націлена на дослідження екзосом отриманих з МСК джерелами отримання яких є плацента, пуповина, амніотична рідина, жирова тканини та кістковий мозок. Крім того екзосоми можуть бути використані як носії ліків збагачених CD24, а током можуть бути отримані з інших джерел, наприклад вірус-специфічних Т-клітин. Нецільовий метод доставки екзосом в організм людини може бути причиною невисокої ефективності застосування екзосом. Новітнім методом цільової доставки екзосом може бути їх розпилення замість введення внутрішньовенно. Хоча даних все ще недостатньо для широко застосування екзосом для лікування короновірусноїхвороби, вже можна охарактеризувати сучасний стан досліджень, джерела отримання, методи доставки та основні групи дослідників та компанії, що працюють над цією темою.
Description
Coronavirus disease (COVID-19) is a severe acute respiratory disease caused by the pathogen severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 (SARS-CoV-2). There is an urgent need for reliable therapy to combat the clinical complications caused by the SARS-CoV-2 virus. Exosomes are vesicles that play a role in intercellular communication. Exosomes are paracrine and endocrine mediators that contain chemokines, growth factors, mRNAs and microRNAs with anti-inflammatory, regenerative and immunomodulatory functions. Exosomes may be a pleiotropic therapeutic agent in the fight against SARS-CoV-2 infection. In this work, we analyzed current studies, including clinical trials those investigate exosomes COVID-19 intervention. The most studies aim is to test the safety and efficacy of drugs. Exosomes obtained from different sources have many common characteristics, but they can also differ in functionality. The majority of trials have focused on the study of exosomes derived from MSCs, the sources of which are placenta, umbilical cord, amniotic fluid, adipose tissue and bone marrow. In addition, exosomes can be used as carriers of CD24-enriched drugs, and can be obtained from other sources, such as virus-specific T cells. The non-targeted exosomes delivery method to the human body may be the reason for the low efficiency of exosomes application. Nebulized delivery of exosomes may be new targeted delivery method instead of intravenous administration. Although the data are still insufficient for the widespread use of exosomes treatment of coronavirus disease, it is already possible to determine the current state of art, production, delivery methods and the main groups of researchers and companies working on this topic.
Keywords
SARS-CoV-2, COVID-19, екзосоми, мезенхімальні стовбурові (стромальні) клітини, клінічні випробування, стаття, exosomes, mesenchymal stem (stromal) cells, clinical trials
Citation
Будаш Г. В. Ефективність та безпека застосування екзосом для лікування інфекційних захворювань викликаних SARS-CoV-2 / Галина Будаш, Надія Білько // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Біологія. - 2025. - Т. 100, № 1. - С. 15-25. - https://doi.org/10.17721/1728.2748.2025.100.15-25