Щодо реабілітації міфу та розширення меж розумного у філософській думці ХІХ–ХХ ст.

Simple item page
dc.contributor.authorС’єдін, Олександр
dc.date.accessioned2019-11-26T22:03:37Z
dc.date.available2019-11-26T22:03:37Z
dc.date.issued2019
dc.description.abstractСтаттю присвячено формуванню ґрунтовної альтернативи просвітницьким та позитивістським стереотипам стосовно історичного та антропологічного статусу міфу. З цією метою розглянуто низку показових сюжетів з історії філософської думки ХІХ – ХХ ст., що дають змогу поглянути на міф як на невід’ємну частину людської розумності. Автор припускає, що реабілітація міфу є частиною загального інклюзивного процесу, що триває у філософії новітніх часів і передбачає істотне розширення меж того, що можна вважати розумним. Базу дослідження склали ідеї таких впливових мислителів та дослідників міфу, як Фридрих Шеллінґ, Макс Мюллер, Ернст Кассирер, Сьюзен Ланґер та Ганс Блюменберґ. Продемонстровано важливість лінгвістичного повороту у дослідженні міфу, здійсненого М. Мюллером, і показано, що його ідея про міф як "хворобу мови" має глибокі перетини із переосмисленням суті та призначення філософії, ініційованим Людвіґом Вітґенштайном та представниками Віденського кола. Показано, що запроваджене Е. Кассирером та його послідовницею С. Ланґер доповнення лінгвістичного виміру антропологічним і розгляд міфу як самодостатньої символічної форми веде до відмови від протиставлення міфологічного та раціонального мислення та сприяє розумінню тісного зв’язку між міфом і мовою. Незважаючи на те, що Е. Кассирер будував свою філософію символічних форм, у цілому залишаючись у межах традиції трансцендентального ідеалізму, а С. Ланґер ідеалізм відкидає, у питанні щодо міфу вони доходять схожих висновків. Із опорою на праці Г. Блюменберґа та інших дослідників продемонстровано, що реабілітація міфу і включення його у межі раціонального тісно пов’язані з реабілітацією метафори як іншої форми недискурсивного виразу. Показано, що визнання міфу як неусувної частини світосприйняття сприяє глибшому розумінню природи людського мислення.uk_UA
dc.description.abstractThe article aims to create a thorough alternative to educative and positivist views regarding the historical and anthropological position of the myth. The purpose of the article is to present how a new way of addressing the myth was introduced in the history of the philosophical thought of the nineteenth and twentieth centuries, which views the myth as an integral part of human rationality. The author suggests that the rehabilitation of myth is a part of a general inclusive approach which continues in the philosophy of modern times and involves a substantial expansion of the limits of what can be considered as rational. The study is based on the ideas of such influential thinkers and researchers of the myth as Friedrich Schelling, Max Müller, Ernst Cassirer, Susanne Langer, and Hans Blumenberg. The article demonstrates the importance of a linguistic turn in the study of myth, conducted by M. Müller, and it is shown that his idea of myth as "a disease of language" is strongly connected to the rethinking of the essence and purpose of the philosophy initiated by Ludwig Wittgenstein and the representatives of the Vienna Circle. The author asserts that the supplementation of a linguistic dimension by anthropological approach, suggested by E. Cassirer and his follower S. Langer, as well as a consideration of myth as a selfsufficient symbolic form, leads to the rejection of the contradiction between mythological and rational thinking and facilitates the understanding of the close connection between myth and language. Despite the fact that E. Cassirer developed his philosophy of symbolic forms and remained in general within the tradition of transcendental idealism, while S. Langer, on the contrary, rejected idealism, they both reached similar conclusions in the view of myth. Based on the work of H. Blumenberg and other researchers, is the author presents that the rehabilitation of myth and its incorporation into rational limits are closely linked to the rehabilitation of metaphor as another form of non-discursive expression. It is shown that the recognition of myth as inevitable part of world perception contributes to a deeper understanding of the nature of human thinking.en_US
dc.identifier.citationС'єдін О. С. Щодо реабілітації міфу та розширення меж розумного у філософській думці ХІХ–ХХ ст. / Олександр C'єдін // Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство. - 2019. - Т. 3. - С. 76-84.uk_UA
dc.identifier.urihttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/16635
dc.language.isoukuk_UA
dc.relation.sourceНаукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавствоuk_UA
dc.statusfirst publisheduk_UA
dc.subjectміфuk_UA
dc.subjectрозумuk_UA
dc.subjectраціональністьuk_UA
dc.subjectсимволuk_UA
dc.subjectмоваuk_UA
dc.subject"хвороба мови"uk_UA
dc.subjectМакс Мюллерuk_UA
dc.subjectЕрнст Кассирерuk_UA
dc.subjectСьюзен Ланґерuk_UA
dc.subjectЛюдвіґ Вітґенштайнuk_UA
dc.subjectВіденське колоuk_UA
dc.subjectГанс Блюменберґuk_UA
dc.subjectстаттяuk_UA
dc.subjectmythen_US
dc.subjectreasonen_US
dc.subjectrationalityen_US
dc.subjectsymbolen_US
dc.subjectlanguageen_US
dc.subject"a disease of language"en_US
dc.subjectMax Mülleren_US
dc.subjectErnst Cassireren_US
dc.subjectSusanne Langeren_US
dc.subjectLudwig Wittgensteinen_US
dc.subjectVienna Circleen_US
dc.subjectHans Blumenbergen_US
dc.subjectarticleen_US
dc.titleЩодо реабілітації міфу та розширення меж розумного у філософській думці ХІХ–ХХ ст.uk_UA
dc.title.alternativeOn rehabilitation of myth and extension of limits of the rationality in philosophical thought of the 19th – 20th centuryen_US
dc.typeArticleuk_UA
Files
Original bundle
Now showing 1 - 1 of 1
Thumbnail Image
Name:
Siedin_Shchodo_reabilitatsii_mifu_ta_rozshyrennia_mezh_rozumnoho_u_filosofskii_dumtsi _ХіХ–ХХ_st.pdf
Size:
259.4 KB
Format:
Adobe Portable Document Format
Description:
Download
License bundle
Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
license.txt
Size:
7.54 KB
Format:
Item-specific license agreed upon to submission
Description:
Download
Collections
Том 03