Еволюція поняття "добробут" та сучасні підходи до визначення його складових
Loading...
Date
2021
Authors
Пінчук, Анастасія
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті проаналізовано та систематизовано наукові погляди економістів
класичного та неокласичного періодів на визначення поняття добробуту та
факторів, що на нього впливають, представників маржиналістського підходу
та класиків сучасної економічної думки в питаннях добробуту населення.
Наведено узагальнення поглядів науковців різних періодів на концепції
визначення добробуту у різні часи, виокремлена зміна фокусу при
дослідженні добробуту – від суспільного до індивідуального, яке
змінювалося разом із еволюцією місця та ролі людини в економічній науці –
від ресурсного матеріалу, суб’єкту постачання праці, до агента інноваційної
думки та фактору змін. На основі проведеної систематизації матеріалів та
узагальнень, побудовано авторську схему еволюції поняття добробуту у
процесі розвитку економічної думки, у якій відображені основні періоди
економічної думки від XVIII до ХХІ століття та їх найвідоміші представники,
головні визначальні ідеї кожного періоду, що вплинули на специфіку
розуміння добробуту кожного періоду. Розглянуто ряд сучасних підходів до
визначення добробуту людей у різних країнах, зокрема представниками
української економічної думки, особлива увага приділяється переходу від
суто матеріальних факторів добробуту до соціально-екологічних та освітньо-
медичних критеріїв розвитку суспільства. Підкреслено, що навіть на
сучасному етапі дослідження перелік факторів добробуту людини є далеко
невичерпним, оскільки часто не включає психологічно-емоційні та духовні
аспекти "добробуття" людини. Розроблено та запропоновано авторський
схематичний трирівневий підхід до найбільш актуального сучасного
визначення складових добробуту людини, який включає: базовий, або
матеріальний рівень добробуту, середній або психологічно-емоційний
рівень, та вищий, або духовний рівень. Підкреслено, що задоволеність від
безкорисних благодійних справ, або можливості реалізувати свої
індивідуальні здібності може у рази перевищувати, кількісно та якісно,
задоволення отримане від володіння або користування матеріальними
благами за умови, що людина не знаходиться за межею бідності і не має
інших серйозних загроз до свого існування.
The article analyzes and systematizes the scientific views of economists of the classical and neoclassical periods on the definition of welfare and the factors that affect it, the marginalist approach and the classics of modern economic thought in the welfare of the population. The generalization of views of scientists of different periods on the concept of determining welfare at different times, the change of focus in the study of welfare – from social to individual, which changed with the evolution of the place and role of man in economics - from resource material, the subject of labor supply, to agent of innovative thought and change factor. Based on the systematization of materials and generalizations, the author's scheme of evolution of the concept of well-being in the development of economic thought is constructed, which reflects the main periods of economic thought from XVIII to XXI century and the main defining ideas of each period, which influenced the specifics of understanding the well-being of each period. A number of modern approaches to determining the welfare of people in different countries, including representatives of Ukrainian economic thought, special attention is paid to the transition from purely material factors of welfare to socio-environmental and educational and medical criteria for society. It is emphasized that even at the present stage of the study the list of human wellbeing factors is far from exhaustive, as it often does not include psychological, emotional and spiritual aspects of human well-being. An author's schematic three-level approach to the most relevant modern definition of human wellbeing components has been developed and proposed, which includes: basic or material level of well-being, average or psychological-emotional level, and higher or spiritual level. It is emphasized that the satisfaction from useless charitable deeds, or the ability to realize their individual abilities can many times exceed, quantitatively and qualitatively, the satisfaction obtained from the possession or use of material goods, provided that the person is not below poverty and has no other serious threats to its existence.
The article analyzes and systematizes the scientific views of economists of the classical and neoclassical periods on the definition of welfare and the factors that affect it, the marginalist approach and the classics of modern economic thought in the welfare of the population. The generalization of views of scientists of different periods on the concept of determining welfare at different times, the change of focus in the study of welfare – from social to individual, which changed with the evolution of the place and role of man in economics - from resource material, the subject of labor supply, to agent of innovative thought and change factor. Based on the systematization of materials and generalizations, the author's scheme of evolution of the concept of well-being in the development of economic thought is constructed, which reflects the main periods of economic thought from XVIII to XXI century and the main defining ideas of each period, which influenced the specifics of understanding the well-being of each period. A number of modern approaches to determining the welfare of people in different countries, including representatives of Ukrainian economic thought, special attention is paid to the transition from purely material factors of welfare to socio-environmental and educational and medical criteria for society. It is emphasized that even at the present stage of the study the list of human wellbeing factors is far from exhaustive, as it often does not include psychological, emotional and spiritual aspects of human well-being. An author's schematic three-level approach to the most relevant modern definition of human wellbeing components has been developed and proposed, which includes: basic or material level of well-being, average or psychological-emotional level, and higher or spiritual level. It is emphasized that the satisfaction from useless charitable deeds, or the ability to realize their individual abilities can many times exceed, quantitatively and qualitatively, the satisfaction obtained from the possession or use of material goods, provided that the person is not below poverty and has no other serious threats to its existence.
Description
Keywords
фактори добробуту, економічний розвиток, рівень життя, якість життя, індекс людського розвитку, альтернативні показники добробуту, стаття, welfare factors, economic development, level of living, quality of living, well-being index, alternative indexes of welfare
Citation
Пінчук А. Еволюція поняття "добробут" та сучасні підходи до визначення його складових / Анастасія Пінчук // Економічний аналіз. - 2021. - Т. 31, № 2. - С. 44-54. - http://dx.doi.org/10.35774/econa2021.02.044