Вимірювання суб’єктивної соціальної підтримки, доступної через сайти соціальних мереж та месенджери: розробка та перевірка валідності шкального інструменту : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
Loading...
Date
2026
Authors
Любенко, Роман
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю С5 "Соціологія" (С — Соціальні науки, журналістика та інформація). — Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, 2026. У дисертації представлено процес створення шкальної самозвітної міри соціальної підтримки, доступної через сайти соціальних мереж та месенджери, а також перевірку її валідності. Для першого було використано дані напівструктурованих глибинних інтерв’ю з активними користувачами/-ками сайтів соціальних мереж (ССМ); остання була реалізована через статистичний аналіз результатів анкетування понад чотирьохсот користувачів/-ок ССМ і месенджерів. У дисертації обґрунтовано тезу про те, що соціальна підтримка онлайн, до якої належить соціальна підтримка, здобута завдяки користуванню сайтами соціальних мереж та месенджерами, є дуже важливою у житті сучасної людини, а досвід користування соціальними онлайн-платформами значною мірою організований саме навколо обміну різними типами соціальної підтримки. Оскільки соціальна підтримка є провідним механізмом сприяння психічному благополуччю та захисту від впливу життєвих стресорів, ключовою є можливість у швидкий, простий та, найголовніше, валідний спосіб виміряти рівень соціальної підтримки, доступної через сайти соціальних мереж та месенджери, серед українців/-ок, особливо в контексті підвищеної "стресогенності" воєнного часу. Передусім у дисертації пояснено різницю між термінами, що застосовуються до таких порталів, як Facebook, Instagram, Twitter (X), WhatsApp, Signal та ін., і наведено основну інформацію про найпопулярніші сайти соціальних мереж та миттєві месенджери (ММ), яка дозволяє оцінити масштаб цього комунікаційного явища та його далекосяжні наслідки для обміну соціальною підтримкою. Дисертація також документує розвиток соціальної підтримки онлайн як предмету досліджень та обґрунтовує унікальний характер цього феномену поруч із так званою традиційною соціальною підтримкою. Також у тексті підсумовано основі методологічні підходи до збору даних про користування ССМ та ММ та окреслено виклик для сфери, пов’язаний із популяризацією комерційних та орієнтованих на середньостатистичного користувача/-ку сервісів штучного інтелекту. Проведений аналіз зумовив операціоналізацію соціальної підтримки, доступної через сайти соціальних мереж та месенджери, саме через медіум самозвітного інструменту, який складається з батареї однотипних тверджень про взаємодію з іншими користувачами/-ками ССМ та ММ. Нова шкала стосується лише соціальної підтримки, доступної через ці два типи онлайн-платформ, оскільки саме вони є найбільшими в українськомовному онлайн-сегменті за аудиторією, яка сумарно вимірюється десятками мільйонів. При цьому, задля можливості стисло посилатися на неї, нова міра також ідентифікується за скороченою назвою "Шкала суб’єктивної соціальної підтримки онлайн" (абревійовано Шкала ССПО). Розробка нової шкали "з чистого аркуша" в тісній прив’язці до місцевого контексту є виправданою, оскільки користування онлайн-платформами, через ряд чинників, має важливі територіальні варіації — з цієї причини простий переклад однієї з багатьох існуючих батарей соціальної підтримки онлайн був би методологічно незадовільним. Мета створення та перевірки валідності шкали була реалізована шляхом проведення соціологічного дослідження змішаного дизайну. Спершу була проведена якісна стадія, що складалася з 20 напівструктурованих глибинних інтерв’ю з активними користувачами/-чками ССМ. Вони надали детальну картину сучасного досвіду участі в підтримувальної взаємодії онлайн (першочергово на сайтах соціальних мереж) через детальне обговорення механізмів обміну соціальною підтримкою на ССМ та в месенджерах, їхніх переваг та недоліків, а також ефективності тих чи інших платформ для фасилітації різних типів підтримки. На основі ключових тем інтерв’ю було сформульовано дванадцять тверджень зі стандартним віялом відповідей, призначених для оцінки рівня суб’єктивної соціальної підтримки, доступної через сайти соцмереж та месенджери. У кількісній стадії дослідження твердження новоствореної шкали стали частиною анкети, поширюваної онлайн за допомогою сервісу, який дозволяв контролювати, чи походять усі надіслані анкети з різних комп’ютерних пристроїв. Окрім нової шкали, до анкети ввійшли ще три шкальні інструменти, які є крос-культурно валідизованими та вважаються авторитетними метриками психічного благополуччя, а саме: Багатовимірна шкала суб’єктивної соціальної підтримки (MSPSS), скорочена десятикомпонентна версія Шкали суб’єктивного стресу (PSS-10) та Шкала самооцінки Розенберґа (RSES). Додатково до анкети було включено низку запитань про користування ССМ та ММ. Результатом збору та чистки даних була невипадкова, але соціодемографічно гетерогенна вибірка із 406 спостережень. Відповіді на твердження нової шкали було використано для експлораторного та конфірматорного факторних аналізів, які показали, що дані відповідей на групу з дев’яти тверджень серед початкових дванадцяти демонструють достатньо ознак існування структури з двох латентних факторів. Адитивний індекс суб’єктивної соціальної підтримки онлайн, створений на базі відповідей на дев’ять тверджень, показав розподіл, близький до нормального, а шкала загалом — високу надійність за критеріями α Кронбаха та ω МакДональда. Індекс був протестований на монотонну взаємозалежність із валідизованими індексами загальної соціальної підтримки, суб’єктивного стресу та самооцінки й деякими параметрами користування сайтами соцмереж та миттєвими месенджерами, які, згідно із зібраними якісними даними, безпосередньо впливають на відчуття наявності соціальної підтримки, доступної через ССМ та месенджери. Новий індекс продемонстрував статистично значущу пряму кореляцію з рівнем загальної суб’єктивної соціальної підтримки — хоча і з низькою величиною ефекту. Також агреговані значення соціальної підтримки онлайн статистично значуще та з середньою величиною ефекту корелюють з усіма характеристиками користування ССМ та ММ, вимірюваними в анкеті: середнім часом, витраченим сумарно на двох типах сервісів, частотою спілкування в чатах один-на-один зі знайомими людьми, частотою спілкування в групових чатах зі знайомими людьми, частотою спілкування з незнайомими людьми, частотою поширення публікацій інших людей на особистому профілі, частотою власних публікацій в особистому профілі, частотою отримання позитивних коментарів на публікації у власному профілі, частотою отримання позитивних реакцій на публікації у власному профілі та частотою отримання позитивних реакцій на власні повідомлення чи коментарі.
Однак нова Шкала ССПО, на відміну від класичної MSPSS, не показала, як очікувалося, значущої кореляції з сирими адитивними індексами, підрахованими на основі валідизованих мір стресу та самооцінки, а також продемонструвала деякі не цілком узгоджені з теорією та минулими дослідженнями ефекти під час перевірки взаємозв’язків між шкальними мірами за допомогою моделювання структурними рівняннями. Окрім того, низка методологічних обмежень, допущених у ході збору та аналізу даних, могла вплинути на надійність отриманих результатів. Актуальність ССМ, месенджерів та соціальної підтримки онлайн для сучасних українців/-ок у контексті щоденних негативних і стресових досвідів, спричинених війною, не потребує додаткового доведення. Тому результати дослідження, проведеного в рамках цієї дисертації, є суттєвим внеском у тему вивчення ментального здоров’я населення України загалом та мають важливе практичне значення для розуміння соціальної підтримки, доступної вітчизняним користувачам/-кам онлайн-платформ зокрема.
Description
PhD thesis to obtain the degree of Doctor of Philosophy in the Programme Subject Area C5 "Sociology" (С — Social Sciences, Journalism and Information). — National University of Kyiv-Mohyla Academy, Kyiv, 2026. The dissertation describes the process of creating a self-reporting scale measure of social support available through social networking sites and messengers, and later determining its validity. For the former, data obtained from a series of in-depth interviews with active users of social networking sites (SNS) were used; the latter was achieved by statistically analyzing the results of a survey of over 400 users of SNS and messengers. The thesis argues the premise that online social support, which includes social support obtained through using social networking sites and messengers, is very important in the lives of modern people, and the experience of using online social platforms is organized largely around the exchange of various types of social support. Since social support is a vital mechanism for promoting psychological well-being and protecting against life stressors, the ability to measure the level of social support available via social networking sites and instant messengers among Ukrainians in a quick, simple, and, most importantly, valid manner is key, especially in the context of the heightened stressfulness of the wartime. The dissertation begins with the explanation of the difference between the terms used to describe such entities as Facebook, Instagram, Twitter (X), WhatsApp, Telegram, etc., and basic information on the most popular social networking sites and instant messengers (IM), which helps appreciate the scale of this communication phenomenon and its far-reaching implications for social support exchange. The dissertation also documents the history of online social support as a research subject and substantiates the unique nature of the phenomenon in the context of the so-called traditional social support. The text also summarizes the main methodological approaches to collecting data about the usage of SNS and IM, and outlines how the popularization of commercial and consumer-oriented AI services poses a challenge to the field. The analysis led to operationalizing social support available via social networking sites and messengers through a medium of a self-reporting instrument consisting of a battery of homogenous statements about interacting with other SNS and IM users. The new scale targets only the social support available via these two online platform types since they are the largest in the Ukrainian online segment, with the combined audience in the tens of millions. At the same time, in order to be able to refer to the new scale concisely, it is also referred to as "the Perceived Online Social Support Scale" (the POSS Scale for short). Developing the new scale "from scratch", thus closely tying it to the local context, is justified since the use of online platforms, due to a variety of reasons, has important spatial variations, and because of this, simply translating one of the many existing scale measures of online social support would be unsatisfactory from a methodological standpoint. The goal of creating the scale and checking its validity was achieved by conducting a mixed-method sociological study. The qualitative stage came first; it entailed a series of 20 semi-structured in-depth interviews with active SNS users. They provided a detailed picture of the modern experience of engaging in supportive interaction online (primarily on social networking sites) through a detailed discussion of the mechanisms for exchanging social support on SNS and messengers, their pros and cons, as well as the effectiveness of certain platforms for facilitating various types of support. Based on the key themes in the interviews, twelve statements designed to assess the level of perceived social support available through social networking sites and messengers were formulated with a standard response set. During the quantitative stage of the study, the newly created twelve statements became part of a questionnaire, distributed online through a service that allowed to track whether all the responses originated from different computer devices. In addition to the new scale, the questionnaire included another three scale tools that had demonstrated their cross-cultural validity and are considered to be authoritative measures of mental well-being, namely: the Multidimensional Scale of Social Support (MSPSS), an abridged 10-item version of the perceived stress scale (PSS-10), and the Rosenberg self-esteem scale (RSES). Additionally, the questionnaire included several questions about the usage of SNS and IM. The collection and cleaning of the data produced a non-random, but sociodemographically heterogeneous sample of 406 cases. The answers to the items of the new scale were used for exploratory and confirmatory factor analyses, which showed that the answer data for the group of nine out of the twelve original statements demonstrated sufficient evidence of fitting a model consisting of two latent factors. An additive index of perceived online social support, created by aggregating the responses to the nine statements, demonstrated an approximately normal distribution and the scale itself exhibited high reliability based on Cronbach’s α and McDonald’s ω. The index was tested for monotonic interdependence with the validated indices of general social support, subjective stress, and self-esteem, as well as some parameters of social networking site and instant messenger usage, which, according to the qualitative data gathered, directly influence the perception of the availability of social support obtained via SNS and messengers. The new index demonstrated a statistically significant direct correlation with the level of the general perceived social support — albeit with a small effect size. Also, the aggregated value of online social support has a statistically significant, medium-size correlation with all the variables of SNS and IM usage that were measured in the questionnaire, namely: the average time spent cumulatively on the two types of services, the frequency of participating in one-on-one chats with familiar people, the frequency of participating in group chats with familiar people, the frequency of talking to unfamiliar people; the frequency of sharing other people’s posts on one’s personal page; the frequency of posting on one’s personal page; the frequency of receiving positive comments on one’s own posts; the frequency of receiving positive reactions on one’s own posts; the frequency of receiving positive reactions on one’s own comments or messages. However, the new POSS Scale, unlike the classic MSPSS, failed to show statistically significant correlations with the raw additive indexes, calculated based on the validated measures of stress and self-esteem, and it also showed multiple effects that were not entirely consistent with the theory and past research when evaluating its relationship with other scale measures using structural equation modeling. Additionally, a number of methodological tradeoffs made in the course of gathering and analyzing the data could have impacted the reliability of the results. The relevance of SNS, messengers, and online social support for Ukrainians today, in the context of daily negative and stressful experiences caused by the war, is self-evident. Therefore, the results of the research conducted within the framework of this dissertation make a significant contribution to the area of studying the mental health of the Ukrainian population in general and have important practical implications for understanding the social support available to the Ukrainian users of online platforms in particular.
Keywords
соціальна підтримка, соціально-психологічна підтримка, соціальна підтримка онлайн, сайти соціальних мереж, месенджери, цифрові медіа, валідизація, психологічний добробут, суб’єктивне благополуччя, суб’єктивний стрес, самооцінка, самозвітне здоров’я, психічне здоров’я, Україна, дисертація, social support, psychosocial support, online social support, social networking sites, instant messengers, digital media, validation, mental wellbeing, subjective wellbeing, subjective stress, self-esteem, self-reported health, mental health, Ukraine
Citation
Любенко Р. Я. Вимірювання суб'єктивної соціальної підтримки, доступної через сайти соціальних мереж та месенджери: розробка та перевірка валідності шкального інструменту : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії / Любенко Роман Ярославович ; наук. кер. Пугачова Олена Геннадіївна ; Національний університет "Києво-Могилянська академія", Міністерство освіти і науки України. - Київ : [б. в.], 2026. - 198 с. : схеми, граф., табл. - Містить додатки.