Case management у цивільному судочинстві: порівняльне дослідження законодавства Литви, Польщі й України
Loading...
Date
2018
Authors
Ізарова, Ірина
Вебрайте, Вігіта
Флейшар, Радослав
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті порушуються актуальні проблеми застосування принципу
case management, що став новим інструментом удосконалення цивільного судочинства та забезпечення ефективного розгляду справ судом.
Введений під час реформи цивільного процесу Великої Британії case management
впродовж останніх двадцяти років залишається чи не найбільш топовим питанням наукових дискусій та невід’ємним елементом сучасних реформ цивільного процесуального права в різних державах Європи. Водночас він став основою для підготовки відповідної частини Європейських правил цивільного процесу ELI-Unidroit,
а саме правил, що регулюють роль судді та сторін (а також їх адвокатів).
Запозичення ефективних інститутів судочинства з країн різних правових систем, їх традицій здійснення правосуддя є доволі складним процесом, який, щоб
досягти бажаних результатів, має відбуватися комплексно. Принципи права становлять фундамент, на якому розбудовується ціла система правил регулювання відносин, у цьому разі між судом та учасниками процесу. Отже, сукупність факторів
зумовлюють та визначають особливості його втілення в конкретному національному законодавстві, які спробуємо висвітлити, зокрема, на прикладі Литви, Польщі
та України.
Case management відображає новий підхід до розподілу ролей суду та сторін справи, що виражається і в положеннях законодавства щодо організації та обрання порядку її розгляду, розподілу повноважень і визначення процесуальних дій сторін із
підготовки до розгляду та щодо доказування у справі, встановлення процесуальних
строків і дат проведення судових засідань у справі. З огляду на це проаналізовано
проект закону щодо проведення попередніх нарад з організації розгляду справи,
в яких зазначений підхід знайшов подальший розвиток (Польща), а також досліджено природу такого повноваження суду, як роз’яснення прав сторін, виходячи
із засад case management за законодавством Литви. Визначено, які елементи case
management було запроваджено в цивільне процесуальне законодавство України під
час реформ, та проведено їх аналіз.
Висновки, зроблені на підставі дослідження, дають змогу з’ясувати перспективи забезпечення ефективності судочинства та подальшого розвитку принципу case
management у східно-європейських країнах.
The article focuses on the relevant issues pertaining to the application of the case management principle which has become a new tool for improving the civil court procedure and ensuring the efficient trial of cases by court. Over the past twenty years, case management introduced during the UK’s civil process reform remains perhaps the most topical issue of scientific discussions and an inalienable element of modern reforms of civil procedural law in various European countries. At the same time, it has laid the foundation for preparing of a respective part of the European civil procedure rules ELI-Unidroit, namely the rules governing the role of the judge and the parties (and also their lawyers). Borrowing of efficient judicial institutions from countries with different legal systems and their traditions of justice is a rather complicated process, which should be implemented in a comprehensive manner to achieve the desired results. The principles of law form the basis to construct the whole system of rules governing the regulation of relations, in this particular case between the court and the parties to the process. Therefore, the total of factors precondition and determine the specific features of its implementation within a particular national legislation, which we will try to demonstrate, in particular, by the example of Lithuania, Poland and Ukraine. Case management reflects a new approach to the distribution of the roles of court and parties to a case, which is also represented in the legislation provisions on the organization and selection of the case trial procedure, distribution of powers and determination of the procedural actions of the parties in respect of preparation for trial, and also on providing of proof in a case, setting of the procedural time limits and the dates of court hearings in a case. Taking this into account, the authors have analyzed the draft law on holding of preliminary meetings with regard to the organization of a case trial, in which this approach has been further developed (Poland), and have also studied the nature of such a power of court as clarification of the rights of the parties in terms of the case management principles under the legislation of Lithuania. The article determines which elements of case management have been introduced into the civil procedure legislation of Ukraine in the course of the reforms, and makes an analysis thereof. The conclusions made on the basis of the study contribute to the clarification of the prospects for ensuring the efficient court procedure and further development of the case management principle in the Eastern European countries.
The article focuses on the relevant issues pertaining to the application of the case management principle which has become a new tool for improving the civil court procedure and ensuring the efficient trial of cases by court. Over the past twenty years, case management introduced during the UK’s civil process reform remains perhaps the most topical issue of scientific discussions and an inalienable element of modern reforms of civil procedural law in various European countries. At the same time, it has laid the foundation for preparing of a respective part of the European civil procedure rules ELI-Unidroit, namely the rules governing the role of the judge and the parties (and also their lawyers). Borrowing of efficient judicial institutions from countries with different legal systems and their traditions of justice is a rather complicated process, which should be implemented in a comprehensive manner to achieve the desired results. The principles of law form the basis to construct the whole system of rules governing the regulation of relations, in this particular case between the court and the parties to the process. Therefore, the total of factors precondition and determine the specific features of its implementation within a particular national legislation, which we will try to demonstrate, in particular, by the example of Lithuania, Poland and Ukraine. Case management reflects a new approach to the distribution of the roles of court and parties to a case, which is also represented in the legislation provisions on the organization and selection of the case trial procedure, distribution of powers and determination of the procedural actions of the parties in respect of preparation for trial, and also on providing of proof in a case, setting of the procedural time limits and the dates of court hearings in a case. Taking this into account, the authors have analyzed the draft law on holding of preliminary meetings with regard to the organization of a case trial, in which this approach has been further developed (Poland), and have also studied the nature of such a power of court as clarification of the rights of the parties in terms of the case management principles under the legislation of Lithuania. The article determines which elements of case management have been introduced into the civil procedure legislation of Ukraine in the course of the reforms, and makes an analysis thereof. The conclusions made on the basis of the study contribute to the clarification of the prospects for ensuring the efficient court procedure and further development of the case management principle in the Eastern European countries.
Description
Keywords
цивільне судочинство, суд, сторони процесу, організація розгляду справи судом, ефективність судочинства, стаття, civil court procedure, court, parties to the process, organization of case trial by court, court procedure efficiency
Citation
Ізарова І. О. Case management у цивільному судочинстві: порівняльне дослідження законодавства Литви, Польщі й України / Ірина Ізарова, Вігіта Вебрайте, Радослав Флейшар // Право України. - 2018. - № 10. - С. 129-146.