Дискурсивні стратегії легітимації та делегітимації в новинних текстах : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
Loading...
Date
2023
Authors
Чадюк, Марія
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 "Філологія". — Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, 2023.
Дисертаційну роботу присвячено дослідженню дискурсивних стратегій і тактик легітимації та делегітимації, з’ясуванню їхніх лінгвістичних маркерів, способів реалізації в онлайн-новинах, а також прийомів, використаних для посилення й послаблення їхньої дії. Онлайн-новини є популярним джерелом інформації, і, як засвідчують опитування, значна частина користувачів вважає наведену в них інформацію об’єктивною. Водночас процес перетворення фактів про ситуацію на виклад подій (медіація) передбачає низку рішень автора, що ґрунтуються на його переконаннях і цінностях. Тож навіть медіатекст інформативного жанру є інтерпретацією, наративом, а не безстороннім висвітленням події, і засадничу роль у цьому процесі відіграє (де)легітимація, тобто репрезентація вчинків як (не)правильних. Попри провідну роль (де)легітимації для потрактування подій і потенційну впливовість для формування поглядів аудиторії, в українському мовознавстві ця тема тільки недавно стала предметом наукових зацікавлень. Західні студії присвячують їй більше уваги, проте в них теж досі є неусталеність у потрактуванні цього феномена, класифікації стратегій і тактик. До того ж нерідко приклади (де)легітимації розглядають окремо, не враховуючи те, як на них впливають відомості, що наведені раніше чи пізніше в тексті. Потреба з’ясувати способи й засоби, характерні для стратегій і тактик (де)легітимації на матеріалі української мови, встановити специфіку її реалізації в новинах і взаємодію з іншими використаними в текстах прийомами зумовлює актуальність дослідження. Посилює її невисокий рівень медіаграмотності суспільства. За допомогою комплексу підходів (системний, лінгвопрагматичний, критичний) та загальнонаукових і лінгвістичних методів (аналіз, синтез, індукція, класифікація, описовий, прагматичний методи, порівняльний,
функційно-стилістичний, критичний аналіз тексту; елементи дискурс-аналізу, компонентного та жанрового аналізу) було опрацьовано джерельну базу дослідження. Її становлять групи текстів (від 12 до 20), що присвячені 120 резонансним новинам за період червень 2020 — травень 2021 року, опублікованим на 20 найбільш відвідуваних сайтах суспільно-політичної тематики. Аналіз фактичного матеріалу дав змогу уточнити типологію тактик (де)легітимації Т. ван Левена, на яку спираємося в цьому дослідженні, й класифікувати їх за способом звернення до цінностей: а) "дія — авторитет —цінності"; б) "дія1 — дія2 — цінності"; в) "дія — характеристика — цінності";
г) "дія — цінності". Також було виокремлено п’яту модель "дія — природність", до якої зараховуємо стратегію натуралізації. Перша модель, коли до цінностей звертаються за посередництва авторитету, об’єднує тактики звернення до персонального авторитету, авторитету експертів, лідерів думок, більшості (які об’єднуємо в категорію суб’єктного авторитету з огляду на специфіку їх функціювання в реченні), імперсонального авторитету й авторитету традиції, які зараховуємо до категорії узвичаєного авторитету. Як вияв тактики персонального авторитету, яка ґрунтується на статусі, потрактовуємо апелювання в новинах до авторитету впливових держав й організацій; з огляду на це уточнення пропонуємо на позначення цієї тактики термін позиційний авторитет. З’ясовано, що (де)легітимацію зверненням до суб'єктного авторитету реалізують двома способами. Перший з них виокремлюємо за Т. ван Левеном і підсумовуємо в принципі "потрібно (не) вчиняти в певний спосіб, бо так вважає суб’єктний авторитет". Другий з’ясовано завдяки аналізу фактичного матеріалу; його реалізують за схемою "певна дія (не)правильна, тому що суб’єктний авторитет (не) схвалив цю дію". Виокремлюємо кілька способів вербалізації несхвалення, як-от критика, протест, висміювання тощо. У випадку звернення до узвичаєного авторитету способом (де)легітимації є принцип "певна дія (не)правильна, бо (не) відповідає узвичаєному авторитету". Модель "дія1 — дія2 — цінності" характерна для тактик дефініції, аналогії, засобу, звернення до мети, наведення результату, ефекту, які передбачають (де)легітимацію однієї дії за допомогою іншої, (не)правильної. Встановлено, що низка з них є синонімійними, наприклад, тактики наведення результату й ефекту (різняться наявністю / відсутністю в реченні вказівки на діяча). Синонімійними є й тактики засобу та звернення до мети, які апелюють
до наміру. Водночас у першому випадку схемою реалізації делегітимації є «здійснення чогось слугує для здійснення чогось іншого», яку втілюють за допомогою дієслів дозволити, допомогти, могти, словосполучення дати змогу / можливість тощо. За допомогою тактики дефініції, яку реалізують прямим і опосередкованим способом, мовці потрактовують певний вчинок в термінах (не)правильної діяльності. Основними прийомами тактики аналогії є порівняння й історична аналогія, завдяки якій позитивні / негативні характеристики дії в минулому проєктують на подібну сучасну дію. Модель "дія — характеристика — цінності" є підґрунтям тактики оцінки, (де)легітимацію якою реалізують через надання певній дії характеристики за допомогою прикметників або прислівників. Маркери цієї тактики розподіляємо на кілька груп залежно від значення: важливість, демократичність, державність, дозволеність, правдивість, раціональність, результативність. Четверта модель, "дія — цінності", притаманна тактиці абстракції, яка
передбачає референцію дії висловами, що пов'язують її з цінностями чи їх порушенням. У новинах ця тактика трапляється найчастіше й реалізується двома способами: 1) прямим — коли дію (де)легітимують дієслова / віддієслівні іменники; 2) опосередкованим — коли дію (де)легітимує словосполучення, а не окреме слово. Тож усі мовні засоби, що є її маркерами, поділяємо на три групи: 1) слова, семантика яких містить вказівку на (не)правильність дії; 2) словосполучення, що репрезентують дію як правильну; 3) словосполучення, які представляють дію як неправильну. Зараховуємо до цієї тактики й мовні одиниці на позначення учасників події. Згідно з п’ятою моделлю, яка характерна для стратегії натуралізації, мовці не апелюють до цінностей, а радше замінюють їх "природним ладом", презентуючи власні дії як звичні. Аналіз фактичного матеріалу засвідчив, що ця стратегія може реалізуватися не тільки тактикою оцінки, поясненням і дефініцією, як вважає Т. ван Левен, а й тактиками абстракції, аналогії,
звернення до мети. Речення / частина складного речення, що містить (де)легітимацію дії, може виконувати в тексті кілька функцій: 1) (де)легітимувати дію безпосередньо; 2) уможливлювати іншу (де)легітимацію, надаючи характеристику (не)правильний компоненту, що входить до складу іншої частини складного речення (рідше — того ж речення); 3) послаблювати / посилювати іншу (де)легітимацію, підважуючи / підтверджуючи критику чи обґрунтованість певного вчинку. Для послаблення делегітимації застосовують три стратегії: 1. Репрезентація джерела критики як необ’єктивного. По-перше, з цією метою критика репрезентують як упередженого, застосовуючи для цього
тактики абстракції, дефініції, аналогії, оцінки. По-друге, дії опонента можуть зобразити як неприйнятні за допомогою тактик абстракції, дефініції, пояснення, звернення до мети, а також комунікативної імплікатури. 2. Репрезентація звинувачень як несправедливих. У цьому випадку критику або заперечують, або дискредитують. Другий спосіб реалізують за допомогою: а) тактик абстракції, оцінки, дефініції, засобу, аналогії, наведення ефекту; б) категоризації; в) імплікатур; г) репрезентації дорікань як сумнівних.
3. Зміна репрезентації об’єкта критики та його дій. Для того щоб змінити представлення тих, кого критикують, їх зображають як чесних громадян, знімають з них відповідальність за суперечливі дії, наводять їхні правомірні вчинки. Модифікувати можуть і представлення амбівалентних вчинків; для цього застосовують: 1) зміну їх потрактування; 2) конструкцію «так, але»; 3) применшення тривалості / шкідливості вчинку. Послаблення легітимації в новинах реалізують двома стратегіями:
репрезентацією джерела інформації як необ’єктивного (за допомогою тактик оцінки й абстракції) та зміною представлення дії, яку обґрунтовують. Другу стратегію реалізують завдяки: 1) зображенню дії як неправильної (за допомогою тактик дефініції, абстракції); 2) спростуванню підґрунтя легітимації (реалізують тактиками дефініції, абстракції, оцінки, риторичними питаннями, прийменниково-іменниковою конструкцією під приводом); 3) представленню легітимації як сумнівної; 4) конструкції "так, але". Для посилення (де)легітимації застосовують низку способів: 1) наводять кілька коментарів, авторських уточнень, що репрезентують певну дію як (не)правильну; 2) представляють осіб, які стверджують про (не)справедливість дії, як тих, хто варті довіри. До того ж для посилення делегітимації модифікують представлення звинувачень; це здійснюють за допомогою імплікатур, тактик дефініції, аналогії, наведення доказів звинувачень, деталізації, масштабування наслідків суперечливої дії. А для посилення легітимації певну дію зображають як необхідну, масштабують її позитивні наслідки, вказують на перешкоди, попри які її було реалізовано. У дослідженні вперше: визначено засоби реалізації (де)легітимації на матеріалі української мови; сформовано класифікацію тактик (де)легітимації залежно від способу звернення до цінностей; виокремлено низку прийомів
(де)легітимації, зокрема, (не)схвалення суб’єктним авторитетом, історичну аналогію, натуралізацію метою, абстракцією, аналогією та ін., і кілька способів (де)легітимації — прямий і опосередкований; схарактеризовано роль тактик (де)легітимації для послаблення й посилення критики чи обґрунтованості дії в новинному тексті. Результати дослідження можуть бути використані в курсах з медіалінгвістики, комунікативної лінгвістики, прагматики, критичного дискурсу-аналізу, а також посібниках, програмах з медіаграмотності.
Description
Dissertation for the Doctor of Philosophy degree in the specialty 035 "Philology". — National University of Kyiv-Mohyla Academy, Kyiv, 2023. The dissertation investigates discursive strategies and tactics of legitimation
and delegitimation, their linguistic markers, ways of implementation in online news, and techniques used to strengthen and weaken their effect. Online news is a popular source of information, which, according to surveys, is
considered by many Ukrainian users as objective. However, transforming facts about the situation into an account of events, i.e., mediation, involves the authors' decisions based on their beliefs and values. Therefore, news text is an interpretation, a narrative, not an impartial coverage of an event, and (de)legitimation, i.e., the representation of actions as (in)correct, plays a fundamental role in it. Despite its potential influence on forming the audience's views, this topic has only recently become the subject of research in Ukrainian linguistics. Foreign studies focus more on (de)legitimation, but there is still no consistency in its interpretation and classification of strategies and tactics. In addition, studies often analyze (de)legitimation without deeply considering how it is influenced by information given earlier or later in the text. Thus, the need to investigate the means of discursive tactics of (de)legitimation used in the Ukrainian language and to discover the specificity of its application, e.g., interaction with other techniques, in the news determines the study's relevance, which is strengthened by the society's low level of media literacy. The research is based on a complex of approaches (systemic, lingua-pragmatic, critical) and methods (analysis, synthesis, induction, classification, descriptive, pragmatic methods, comparative, functional-stylistic, and critical text analysis; elements of discourse analysis, component, and genre analysis) and draws on van Leeuwen's classification of (de)legitimation strategies. The analyzed data comprises groups of texts (from 12 to 20 news articles in each) about 120 highly discussed news during June 2020 — May 2021, published on the 20 most visited websites. Analysis of news articles enables us to classify (de)legitimation tactics into several models according to how they appeal to values: - "action — authority — values"; - "action1 — action2 — values"; - "action — characteristic — values";
- "action — values". We also distinguish the fifth model, "action — natural order," which includes the naturalization strategy. The first model comprises tactics that appeal to values through reference to authority. We classify them due to their role in the sentence, means, and methods of legitimation into the categories of subject authority (tactics of personal authority, expert authority, role model authority, and the authority of conformity) and established authority (tactics of impersonal authority and the authority of tradition).
Reference to the authority of influential states and organizations falls into the tactic of personal authority based on status. Given this clarification, we suggest the term positional authority for its designation. (De)legitimation by appealing to subject authority is implemented in two ways. The first draws on van Leeuwen's study and is summarized in the principle that "It is necessary (not) to act in a certain way because the subject authority suppose so."
Analysis of news articles allowed us to discover another way of (de)legitimation, based on the principle "A certain action is (in)correct, because the subject authority (did not) approve this action." We distinguish several ways of verbalizing disapproval, e.g., criticism, protest, and ridicule. As for established authority, the way of (de)legitimation commonly used in the news is reflected in principle, "A certain action is (in)correct because it (does not) correspond to the laws, rules, or tradition." The "action1 — action2 — values" model entails the tactics of definition, analogy, goal orientation, means orientation, result orientation, and effect orientation and involves the (de)legitimation of one action with the help of another, (in)correct one. Some of these tactics are synonymous, for example, the tactics of result and
effect orientation (differing in the presence/absence of the subject in the sentence). Similarly, goal and means orientation differ only in the fact that in the latter case, the principle of delegitimization is "doing something serves to achieve something else," which is implemented with the help of verbs to allow, help, enable, phrase to give opportunity, and other linguistic means. With the help of a definition tactic, which can be implemented directly and indirectly, speakers interpret a certain action in terms of (in)correct activity. Analogy tactic entails comparison and historical analogy, used to project the positive/negative characteristics of an action in the past onto a similar current action. The model "action — characteristic — values" constitutes the core of the evaluation tactic, which (de)legitimates through characterizing actions with the help of adjectives or adverbs. We classify the markers of this tactic into several groups depending on the meaning: importance, democracy, statehood, permissibility, truthfulness, rationality, and effectiveness.
The fourth model, "action — values," lays the foundation for the abstraction
tactic, which involves referencing the action as (in)correct one. In the news, this tactic occurs most often and is implemented in two ways: - direct — when the action is (de)legitimized by verbs/nouns; - indirect — when the action is (de)legitimized by a phrase, not a single word. Consequently, we divide all linguistic means that are markers of abstraction into (a) words whose meaning indicates the (in)correctness of an action; (b) phrases
representing the action as correct; and (c) phrases representing an action as wrong. This tactic also includes linguistic means used to refer to participants of events. According to the fifth model, typical for a naturalization strategy, speakers do not appeal to values but instead replace them with the "natural order," presenting their actions as natural and usual. The analysis of the news articles proves that this strategy can be implemented not only by the tactics of evaluation, explanation, and definition, as van Leeuwen states, but also by the tactics of abstraction, analogy, and goal orientation. A sentence/clause containing (de)legitimation of an action can (a) (de)legitimate the action directly; (b) enable other (de)legitimation by characterizing the component of a clause or, rarely, the same sentence as (in)correct; and (c) weaken/strengthen other (de)legitimation, undermining/confirming the criticism or validity of a particular action. Three strategies are used to weaken delegitimization:
-Representing the source of criticism as biased. First, for this purpose, the
critic is represented as prejudiced, using the tactics of abstraction, definition, analogy, and evaluation. Second, the opponent's actions can be portrayed as unacceptable using the tactics of abstraction, definition, explanation, goal orientation, and conversational implicature. -Representing the accusations as unfair. Criticism can be either denied or discredited. In the latter case, speakers use (a) tactics of abstraction, evaluation, definition, means and effect orientation, analogy; (b) categorization; (c) implicature; and (d) representations of reproaches as doubtful. -Changing the representation of those who are criticized and their actions. In order to undermine accusations, speakers shift the responsibility for controversial actions and describe those who are criticized as honest citizens. Representations of ambivalent acts can also be modified by using (a) a change in the interpretation of events; (b) the "yes, but" figure; and (c) downplaying the duration/harmfulness of the action. Weakening of legitimation in the news is achieved by representing the source
of information as biased (using evaluation and abstraction tactics) and changing the representation of the justified action. In the latter case, speakers use (a) depicting the action as wrong (using the tactics of definition and abstraction); (b) refuting legitimation basis (rhetorical questions, tactics of definition, abstraction, and evaluation); (c) presenting the legitimacy as dubious; and (d) using "yes, but" figure. Methods used to strengthen (de)legitimation entail (a) giving several comments and author's clarifications that describe an action as (in)correct; (b) representing people who claim the (un)fairness of the action as trustworthy. In addition, to strengthen delegitimization, speakers modify the presentation of accusations with the
help of implicature, providing evidence of accusations, additional details,
exaggerating the consequences of a controversial action, and using tactics of
definition and analogy. In order to strengthen legitimation, a speaker can portray an action as necessary, overstate its positive consequences, and mention the obstacles despite which it was implemented. So, the novelty of the research is in (a) investigating means of (de)legitimation in the Ukrainian language; (b) identifying some techniques of (de)legitimation,
e.g., historical analogy, (dis)approval by the subject authority, naturalization by
purpose, abstraction, analogy, and a few ways of (de)legitimation, e.g., direct and indirect; (c) forming a classification of (de)legitimation tactics due to the ways of reference to values; and (d) characterizing the role of (de)legitimation tactics in weakening and strengthening criticism or the validity of the action in the news text. The research results can be applied in courses on media linguistics, communicative linguistics, pragmatics, and critical discourse analysis, as well as manuals and media literacy programs.
Keywords
дискурс, медійний дискурс, новини, лінгвопрагматика, дискурсивні (комунікативні) стратегії, дискурсивні (комунікативні) тактики, лінгвістичний вплив (маніпуляція / сугестія), легітимація, контекст, наратив, семантика, мовні засоби, маркована лексика, прикметник, займенникове слово, дисертація, discourse, media discourse, news, linguistic pragmatics, discursive (communicative) strategies, discursive (communicative) tactics, linguistic influence (manipulation / suggestion), legitimation, context, narrative, semantics, language means (verbal indicators), marked vocabulary, adjective, pronoun
Citation
Чадюк М. О. Дискурсивні стратегії легітимації та делегітимації в новинних текстах : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії / Чадюк Марія Олександрівна ; наук. кер. Кобченко Наталя Віталіївна ; Міністерство освіти і науки України, Національний університет "Києво-Могилянська академія". - Київ : [б. в.], 2023. - 286 c.