Від японізму до аніме: з історії рецепції Ніцше в Японії
| dc.contributor.author | Капранов, Сергій | |
| dc.date.accessioned | 2021-08-20T11:40:37Z | |
| dc.date.available | 2021-08-20T11:40:37Z | |
| dc.date.issued | 2020 | |
| dc.description.abstract | У статті аналізуються історія сприйняття філософії Фрідріха Ніцше в Японії, її вплив на японську філософську думку та культуру загалом, починаючи від першого знайомства японців з його працями до сьогодення. Першим ввів ім’я Ніцше до японського філософського дискурсу випускник Київської духовної академії Конісі Масутаро в 1893 р., а перші переклади з’явилися в 1902–1911 рр., проте деякі японські інтелектуали раніше ознайомилися з творами Ніцше в оригіналі або в перекладах європейськими мовами. Насамперед у статті розглянуто перший етап рецепції ідей Ніцше в Японії, характерною особливістю якого були дискусії щодо проблем моралі. Центральною постаттю цього етапу є Такаяма Цьоґю. Далі особливу увагу приділено інтерпретації Ніцше у працях філософів школи Кіото – Нісіди Кітаро, Вацудзі Тецуро, Мікі Кійосі, Нісітані Кейдзі – та у творчості видатних письменників, як-от Морі Огай та Місіма Юкіо. Особливістю сучасного етапу рецепції Ніцше є поява коміксів-манґа, де так чи інакше обігрують його ідеї. Проведений аналіз свідчить, що ідеї Ніцше стали невід’ємною частиною сучасної японської культури – як елітарної, так і масової (манґа, аніме тощо). Ці ідеї японці сприйняли безпосередньо з німецької філософської культури – від професорів-німців Р. фон Кебера та К. Флоренца, які викладали в Токійському імператорському університеті, або завдяки навчанню в Німеччині, як-от Анесакі Масахару, Іноуе Тецудзіро та Морі Оґай. Важливу роль відіграли й переклади Ніцше японською мовою, першим з яких був переклад книги "Так казав Заратустра" Ікути Цьоко (1911). У статті виділено своєрідні "лінії передачі" інтересу до Ніцше: від Морі Оґая та Ікути Цьоко до Сато Харуо й далі до Місіми або від Тобарі Сін’іціро до Нісіди Кітаро й далі до Вацудзі Тецуро, Мікі Кійосі та Нісітані Кейдзі. Особливістю японської рецепції філософії Ніцше є її прочитання крізь призму буддизму, ніцшеансько-буддійський синтез, який можна вважати головним внеском японських філософів до світового ніцшезнавства. | uk_UA |
| dc.description.abstract | The article attempts to analyze the history of the perception of Friedrich Nietzsche’s philosophy in Japan, its impact on Japanese philosophical thought and culture in general, from the first acquaintance with his works to the present. The first to introduce Nietzsche’s name into Japanese philosophical discourse was a graduate of the Kiev Theological Academy, Konishi Masutarō in 1893, and the first Japanese translations appeared in 1902–1911. However, some Japanese intellectuals had previously become acquainted with Nietzsche’s works in original or in translations into European languages. First of all, the article deals with the first stage of the reception of Nietzsche’s ideas in Japan, which was characterized by discussions on moral issues. The central figure of this stage is Takayama Chōgyū. Further attention is given to Nietzsche’s interpretations in the writings of the philosophers of the Kyoto School such as Nishida Kitarō, Vatsuji Tetsurō, Miki Kiyoshi, Nishitani Keiji, and the works of prominent writers such as Mori Ōgai and Mishima Yukio. The peculiarity of the modern stage of Nietzsche’s reception in Japan is the emergence of manga, which somehow deal with his ideas. The analysis shows that Nietzsche’s ideas have become an integral part of modern Japanese culture, both elitist and mass (manga, anime, etc.). These ideas were taken directly by the Japanese from the German philosophical culture – either from German professors R. von Keber and K. Florenz, who taught at Tokyo Imperial University, or through training in Germany, such as Anesaki Masaharu, Inoue Tetsujirō, and Mori Ōgai. An important role was played by Nietzsche’s translations into Japanese, the first of which was the translation of the book "Also sprach Zarathustra" by Ikuta Chōkō (1911). The article identifies the kind of "transmission lines" of interest to Nietzsche: from Mori Ōgai and Ikuta Chōkō to Satō Haruo, and then to Mishima; or from Tobari Sin’ichiro to Nishida Kitarō, and then to Watsuji Tetsurō, Miki Kiyoshi and Nishitani Keiji. The peculiarity of the Japanese reception of Nietzsche’s philosophy is its reading through the prism of Buddhism: in this way, the NietzscheanBuddhist synthesis can be regarded as the main contribution of Japanese philosophers to the Nietzsche Studies. | en_US |
| dc.description.abstract | В статье анализируется история восприятия философии Фридриха Ницше в Японии, ее влияние на японскую философскую мысль и культуру в целом, начиная от первого знакомства японцев с его трудами до современности. Первым ввел имя Ницше в японский философский дискурс выпускник Киевской духовной академии Кониси Масутаро в 1893 г., а первые переводы появились в 1902–1911 гг., однако некоторые японские интеллектуалы ранее познакомились с произведениями Ницше в оригинале или в переводах на европейские языки. Прежде всего в статье рассмотрен первый этап рецепции идей Ницше в Японии, характерной особенностью которого были дискуссии о проблемах морали. Центральной фигурой этого этапа является Такаяма Тёгю. Далее особое внимание уделено интерпретации Ницше в трудах философов школы Киото – Нисида Китаро, Вацудзи Тэцуро, Мики Киёси, Ниситани Кэйдзи – и в творчестве выдающихся писателей, например Мори Огай и Мисима Юкио. Особенностью современного этапа рецепции Ницше является появление комиксовманга, которые так или иначе обыгрывают его идеи. Проведенный анализ свидетельствует, что идеи Ницше стали неотъемлемой частью современной японской культуры – как элитарной, так и массовой (манга, аниме и т. д.). Эти идеи японцы восприняли непосредственно из немецкой философской культуры – от профессоров-немцев Р. фон Кёбера и К. Флоренца, которые преподавали в Токийском императорском университете, или благодаря обучению в Германии, например Анесаки Масахару, Иноуэ Тецудзиро и Мори Оґай. Важную роль сыграли и переводы Ницше на японский язык, первым из которых был перевод книги "Так говорил Заратустра" Икута Тёко (1911). В статье выделены своеобразные "линии передачи" интереса к Ницше: от Мори Огай и Икута Тёко к Сато Харуо и далее до Мисима или от Тобару Синъитиро к Нисида Китаро и далее к Вацудзи Тэцуро, Мики Киёси и Ниситани Кэйдзи. Особенностью японской рецепции философии Ницше является ее прочтение сквозь призму буддизма, ницшеанско-буддийский синтез, который можно считать главным вкладом японских философов в мировое ницшеведение. | ru_RU |
| dc.identifier.citation | Капранов С. В. Від японізму до аніме: з історії рецепції Ніцше в Японії / С. В. Капранов // Східний світ. - 2020. - № 1. - С. 97-108. | uk_UA |
| dc.identifier.uri | https://doi.org/10.15407/orientw2020.01.097 | |
| dc.identifier.uri | https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/20561 | |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.relation.source | Східний світ. | uk_UA |
| dc.status | first published | uk_UA |
| dc.subject | ніцшеанство | uk_UA |
| dc.subject | ніцшезнавство | uk_UA |
| dc.subject | Фрідріх Ніцше | uk_UA |
| dc.subject | японська культура | uk_UA |
| dc.subject | японська філософія | uk_UA |
| dc.subject | стаття | uk_UA |
| dc.subject | Friedrich Nietzsche | en_US |
| dc.subject | Japanese culture | en_US |
| dc.subject | Japanese philosophy | en_US |
| dc.subject | Nietzsche Studies | en_US |
| dc.subject | Nietzscheanism | en_US |
| dc.subject | ницшеанство | ru_RU |
| dc.subject | ницшеведение | ru_RU |
| dc.subject | Фридрих Ницше | ru_RU |
| dc.subject | японская культура | ru_RU |
| dc.subject | японская философия | ru_RU |
| dc.title | Від японізму до аніме: з історії рецепції Ніцше в Японії | uk_UA |
| dc.title.alternative | From Japanism to Anime: on the history of Nietzsche’s reception in Japan | en_US |
| dc.title.alternative | От японизма до аниме: из истории рецепции Ницше в Японии | ru_RU |
| dc.type | Article | uk_UA |