П'ять видів безсмертя
| dc.contributor.author | Богачов, Андрій | |
| dc.date.accessioned | 2024-07-11T06:56:19Z | |
| dc.date.available | 2024-07-11T06:56:19Z | |
| dc.date.issued | 2023 | |
| dc.description | The author develops the idea that ancient Greek philosophy begins with attempts of the first theorists, especially Plato, to prove the immortality of the soul. For them, this meant, above all things, justifying that a person cannot escape moral responsibility or punishment for his wrongdoings. The author compares this kind of immortality, or this theory of immortality, to the ancient Greek concept of earthly immortality of the name. If a Greek had not achieved his glory in the creative realm of freedom (in politics, war, sports, knowledge, and arts), he did not get beyond the limits of his bodily existence. The first kind of immortality is also discussed in terms of Plato’s moral pessimism, while the second kind of immortality is discussed in terms of moral optimism. Both kinds are considered in terms of the philosophical response to the question of a good and happy life. The third kind of immortality is defined by the author as Faustian immortality in the Modern Age. The concept of this kind of immortality is explained in terms of the Faustian individual, that is, based on J. W. Goethe’s idea of self-realization of personality through the activities of their native community. This kind of immortality is contrasted with the concept of escapist immortality, described by Russian artists, especially A. S. Pushkin and M. A. Bulgakov, as the greatest achievement of a modern creative person in the conditions of social unfreedom. Lastly, the concept of medial immortality is defined as a postmodern idea that the desired uniqueness of a personality is affirmed by its social acknowledgment via contemporary digital communication means, that is, medial means. The author’s main text contains important references to the Additions placed after the main text. To understand the dialogic nature of the research, Additions should be read alongside the main text, rather than after it. | en_US |
| dc.description.abstract | Автор розвиває думку про те, що давньогрецька філософія починається зі спроб перших теоретиків, зокрема Платона, довести безсмертя душі. Для них це передусім означало обґрунтування того, що людина ніколи не може уникнути моральної відповідальності чи кари за свої переступи. Цей вид безсмертя, або цю теорію безсмертя, автор зіставляє з уявленням давніх греків про земне безсмертя імені. Якщо грек не зажив слави у творчій царині свободи (політика, війна, спорт, наука та мистецтво), то він не виходить за межі свого тілесного існування завдяки оповіді родової пам’яті. Крім того, перший вид безсмертя розглянуто в аспекті морального песимізму Платона, другий вид — в аспекті морального оптимізму й обидва — в аспекті філософської відповіді на питання про добре та щасливе життя. Третій вид безсмертя автор визначає як фаустівське безсмертя модерної доби. Цей вид безсмертя пояснюється через поняття фаустівської людини, тобто на підставі ідеї Й. В. Ґете про самоздійснення особистості в діяльності вільної народної спільноти. Цей вид безсмертя протиставлено поняттю ескапічного безсмертя, що його такі митці, як О.С. Пушкін і М.А. Булгаков, описували як найбільше досягнення модерної творчої особистості за умов суспільної неволі. Поняття медіального безсмертя визначається як постмодерна ідея про те, що бажана унікальність особистості завіряється її суспільним визнанням за посередництва сучасних цифрових засобів комунікації, тобто медіальним чином. Основний текст містить важливі посилання на "Доповнення", розміщені після цього тексту. Для розуміння діалогічного характеру дослідження варто читати "Доповнення" разом з основним текстом, а не після нього. | uk_UA |
| dc.identifier.citation | Богачов А. Л. П'ять видів безсмертя / Андрій Богачов // Філософська думка. - 2023. - № 3. – С. 111-126. - https://doi.org/10.15407/fd2023.03.111 | uk_UA |
| dc.identifier.issn | 2522-9338 | |
| dc.identifier.issn | 2522-9346 | |
| dc.identifier.uri | https://doi.org/10.15407/fd2023.03.111 | |
| dc.identifier.uri | https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/30441 | |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.relation.source | Філософська думка | uk_UA |
| dc.status | first published | uk_UA |
| dc.subject | безсмертя | uk_UA |
| dc.subject | скінченність | uk_UA |
| dc.subject | справедливість | uk_UA |
| dc.subject | моральний песимізм і оптимізм | uk_UA |
| dc.subject | добре життя | uk_UA |
| dc.subject | фаустівська людина | uk_UA |
| dc.subject | цифрові медії | uk_UA |
| dc.subject | автентичність особистості | uk_UA |
| dc.subject | стаття | uk_UA |
| dc.subject | immortality | en_US |
| dc.subject | finitude | en_US |
| dc.subject | justice | en_US |
| dc.subject | moral pessimism and optimism | en_US |
| dc.subject | good life | en_US |
| dc.subject | Faustian individual | en_US |
| dc.subject | digital media | en_US |
| dc.subject | personal authenticity | en_US |
| dc.title | П'ять видів безсмертя | uk_UA |
| dc.title.alternative | Five kinds of immortality | en_US |
| dc.type | Article | uk_UA |