Нерівність у різних країнах: динаміка станів та сприйняття з боку населення за 20 років

Loading...
Thumbnail Image
Date
2024
Authors
Малиш, Ліна
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті визначається зв’язок між рівнем добробуту країн та сприйняттям нерівності з боку їхнього населення у 1999, 2009 та 2019 роках. Добробут країн визначено за чотирма показниками: рівнем ВВП на душу населення, очікуваною тривалістю життя, середньою кількістю років навчання та індексом Джині (за даними звітів ООН, Світового банку та Ґлобальної лабораторії даних). Сприйняття нерівності вимірювалося за шістьма показниками: значенням походження та знайомством з потрібними людьми для досягнення успіху, оцінками глибини розшарування за доходами та гостроти конфліктів у соціумі, визнанням леґітимності нерівності у можливостях, а також суб’єктивною соціальною стратифікацією (на підставі даних ІІІ–V хвиль модулів "Соціальна нерівність" Міжнародної програми соціального дослідження). Подібність рівня добробуту країн та сприйняття нерівності їхнім населенням визначалися на підставі багатовимірного шкалування. Його засобами для кожного з розглянутих років (1999, 2009 та 2019) на підставі обох груп показників було побудовано двовимірні простори, в яких розташовувалися країни. Було з’ясовано, що позитивна кореляція між рівнем ВВП країни та очікуваною тривалістю життя відтворюється в усі спостережувані періоди. Натомість глибина розшарування не була значимо пов’язаною із жодним з трьох показників добробуту. Суб’єктивна стратифікація, а також уявлення про чинники життєвого успіху зумовлювалися ВВП на душу населення, але не реальним розшаруванням. Останнє корелювало з оцінками гостроти конфліктів і визнанням нерівних можливостей. Виміри для групування країн як за рівнем добробуту, так і за сприйняттям нерівності відтворювалися в усіх точках вимірювання. Водночас групи країн, де значення вказаних параметрів були подібними, варіювали від одного часового проміжку до іншого. Найстабільнішими були угрупування скандинавських та острівних країн, яким були властиві подібні рівень добробуту та сприйняття нерівності.
Description
The article highlights the relationship between the country’s well-being and their people’s perception of inequality in 1999, 2009 and 2019. The country’s well-being was measured using four indicators: GDP per capita, life expectancy, the average number of years of schooling and the Gini index (data taken from the United Nations, the World Bank and the Global Data Laboratory reports). The perception of inequality was measured using six indicators: the importance of coming from a wealthy family and knowing the right people to get ahead, differences in income perception, feeling of conflicts in society, approval of inequality in opportunities, as well as subjective social stratification (based on the III-V waves of the modules Social Inequality of The International Social Survey Programme, ISSP). The groups of the countries based on their well-being and the people’s perception of inequality were determined using multidimensional scaling. With its means, for each of the taken years (1999, 2009 and 2019) two-dimensional spaces in which the countries were located were constructed. A positive correlation between a country’s GDP level and life expectancy was reproduced in all observed periods. In contrast, depth of stratification was not significantly associated with any of the remaining indicators of welfare. Subjective stratification, as well as people’s ideas about how to get ahead, were determined by GDP per capita, but not by objective stratification. This one correlated with feelings of conflict and approval of unequal opportunities. Dimensions in decisions — both for the country’s well-being and for perception— were reproduced at all measurement points. At the same time, the composition of homogeneous groups of countries varied from one time interval to another. The most stable were the groupings of Scandinavian and island countries, whose levels of well-being and perceptions of inequality by the population were similar.
Keywords
порівняльне дослідження, макросоціальний аналіз, сприйняття нерівності, суспільний добробут, багатовимірне шкалування, стаття, comparative study, macro-social analysis, perception of inequality, social welfare, multidimensional scaling
Citation
Малиш Л. О. Нерівність у різних країнах: динаміка станів та сприйняття з боку населення за 20 років / Ліна Малиш // Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг. - 2024. - № 1. - С. 63-79. - https://doi.org/10.15407/sociology2024.01.63