Демографічне старіння у столиці України, його особливості та сучасні виклики
Loading...
Date
2020
Authors
Курило, Ірина
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Мета роботи полягала в поглибленому комплексному аналізі сучасних характеристик демографічного старіння в місті Києві, встановленні його відмітних рис та специфіки зумовлюваних цим процесом викликів. Демографічне старіння в столиці проаналізовано в порівняльному контексті — на тлі міського населення країни (з виключенням із розрахунків населення столиці) й у порівнянні з міським населенням Київської
області — та з використанням нетрадиційних методичних прийомів оцінки постаріння, які до цих об’єктів дослідження раніше не застосовувались. За комплексом
традиційних індикаторів постаріння населення Києва наразі оцінюється як молодше за міське населення України (без Києва), але дещо старіше за міське населення Київської області. В останні п’ять років у столиці та прилеглій області процес старіння
прискорився, підвищилась і частка довголітніх осіб, що пов’язано як з деяким поліпшенням режиму дожиття, так і впливом "демографічної хвилі". Через переваги режиму
дожиття в Києві проспективний вік старості для його населення є вищим. Тож індикатори постаріння й навантаження літніми за проспективним віком, які враховують
досягнуту тривалість життя, засвідчують, що населення Києва є молодшим і ніж
міське населення країни (без Києва), й ніж містяни Київської області, тож столиця має
порівняно кращі демоекономічні передумови для соціально-економічного розвитку і потенційної підтримки осіб поважного віку трудоактивними. З використанням моделі
стабільного населення, а також розрахунків за середньостроковим демографічним прогнозом для Києва встановлено, що надалі демографічне старіння в місті швидко прогресуватиме. Обґрунтовано, що столиці через специфіку її ролі та функцій в Україні
притаманні підвищені потреби щодо розвитку системи медичної допомоги (особливо
високоспеціалізованої) та різноманітних соціальних послуг, орієнтованих на літніх
людей. Визначено специфічні ризики для літніх людей у великому місті, зумовлені епідемією COVID-19, та відповідні виклики для системи медичної й соціальної допомоги, а
також імперативи щодо перебудови міського простору задля досягнення санітарної
безпеки, забезпечення доступності повсякденних зручностей для людей різного віку та
загалом комфортного проживання літніх осіб у великому місті.
The purpose of this work is to conduct in-depth comprehensive analysis of the characteristics of demographic aging in the city of Kyiv, to identify its distinctive features and the specifics of the issues caused by this process. Demographic aging in the capital is analyzed in a comparative context - against the background of the urban population of the country (excluding the population of Kyiv) and in comparison with the urban population of the adjacent Kyiv region. Demographic aging is investigated with such methods of estimation which haven’t been used in studies of these territorial objects yet. As it’s shown by traditional indicators of aging, the population of Kyiv is estimated now to be younger than the urban population of Ukraine (without Kyiv), but somewhat older than the urban population of the Kyiv region. Over the past five years, the aging process has accelerated in the capital and the surrounding region. Also the proportion of the oldest among the elderly has increased. Abovementioned were caused by both some improvement in the survival and the influence of the "demographic wave". Due to the survival advantages in Kyiv, the prospective age for its population is higher. So the indicator of aging by prospective age and prospective old age dependency ratio show that the population of Kyiv is younger than the urban population of the country (excluding Kyiv) as well as the population of Kyiv region. Th e capital has relatively better demoeconomic conditions for social-economic development and for the potential support of elderly by the active population. Th e demographic aging in the city will progress rapidly in the future. Th is inference made using the model of the stable population and calculations on the medium-term demographic forecast for Kyiv. Capital city due to its specific role and functions is stated to have increased needs for the development of medical care (especially highly specialized) and various social services adressed to the elderly. Author identifies the specific risks for the elderly in the big city due to the COVID-19 epidemic and the corresponding challenges for the health and social care system. Also paper deals with the imperatives for restructuring the urban space to achieve sanitation norms, ensure the availability of everyday infrastructure for people of all ages and generally comfortable living conditions for elderly in big city.
The purpose of this work is to conduct in-depth comprehensive analysis of the characteristics of demographic aging in the city of Kyiv, to identify its distinctive features and the specifics of the issues caused by this process. Demographic aging in the capital is analyzed in a comparative context - against the background of the urban population of the country (excluding the population of Kyiv) and in comparison with the urban population of the adjacent Kyiv region. Demographic aging is investigated with such methods of estimation which haven’t been used in studies of these territorial objects yet. As it’s shown by traditional indicators of aging, the population of Kyiv is estimated now to be younger than the urban population of Ukraine (without Kyiv), but somewhat older than the urban population of the Kyiv region. Over the past five years, the aging process has accelerated in the capital and the surrounding region. Also the proportion of the oldest among the elderly has increased. Abovementioned were caused by both some improvement in the survival and the influence of the "demographic wave". Due to the survival advantages in Kyiv, the prospective age for its population is higher. So the indicator of aging by prospective age and prospective old age dependency ratio show that the population of Kyiv is younger than the urban population of the country (excluding Kyiv) as well as the population of Kyiv region. Th e capital has relatively better demoeconomic conditions for social-economic development and for the potential support of elderly by the active population. Th e demographic aging in the city will progress rapidly in the future. Th is inference made using the model of the stable population and calculations on the medium-term demographic forecast for Kyiv. Capital city due to its specific role and functions is stated to have increased needs for the development of medical care (especially highly specialized) and various social services adressed to the elderly. Author identifies the specific risks for the elderly in the big city due to the COVID-19 epidemic and the corresponding challenges for the health and social care system. Also paper deals with the imperatives for restructuring the urban space to achieve sanitation norms, ensure the availability of everyday infrastructure for people of all ages and generally comfortable living conditions for elderly in big city.
Description
Keywords
демографічне старіння у столичних містах, середній вік населення, індекс постаріння, проспективний вік, показники постаріння та навантаження літніми за проспективним віком, наслідки та виклики старіння населення, політика адаптації великого міста до демографічного старіння, стаття, demographic aging in the capital cities, mean age, index of ageing, prospective age, aging by prospective age, prospective old-age dependency ratio, consequences and challenges of demographic aging, policy for adaptation of the big city to demographic aging
Citation
Курило І. О. Демографічне старіння у столиці України, його особливості та сучасні виклики / І. О. Курило // Демографія та соціальна економіка. - 2020. - № 1 (35). - С. 17-36. - https://doi.org/10.15407/dse2020.03.017