Пам'ятки археології під час війни: польовий досвід та юридичний аспект (на прикладі робіт МАЕ у м. Києві та Київській області у 2022 р.
Loading...
Date
2023
Authors
Буйських, Алла
Івакін, Всеволод
Шидловський, Павло
Зоценко, Іван
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Питання фіксації збитків завданих пам’яткам культурної спадщини внаслідок неспровокованої агресії рф є надзвичайно актуальним. Процес моніторингу руйнацій об’єктів відбувається як на державному рівні, так і завдяки діяльності громадянських ініціатив. Однак, на сучасному етапі, аналіз втрат обмежується переважно об’єктами архітектури, монументального мистецтва та релігійними спорудами. Натомість, фіксація руйнувань об’єктів археологічної спадщини, в силу певних особливостей, зустрічає значні труднощі. Така ситуація пов’язана з непроявленим станом самих археологічних об’єктів, виявлення яких є можливим внаслідок суттєвих ландшафтних перетворень. Серед основних чинників, що ускладнюють фіксацію втрат археологічних пам’яток слід назвати: проблеми пов’язані з обліком об’єктів археології, питання обмеженості віддаленого та безпосереднього доступу до об’єктів на деокупованих та прифронтових територіях, безпосередні ризики життю та здоров’ю при проведенні польових досліджень. З метою вирішення проблем у сфері документування збитків археологічній спадщині, представниками низки вітчизняних наукових, освітніх та музейних інституцій створена міжгалузева Група моніторингу археологічних ландшафтів, завданням якої є фіксація втрат на археологічних об’єктах. Наразі, робота групи проводиться на територіях Київської та Чернігівської областей в рамках проекту Німецького археологічного інституту (DAI) за програмою ‘Ukrainian Archaeological Heritage, threatened by war: saving and
protection’. Одним з висновків, отриманих в процесі роботи групи стало розуміння необхідності саме польових досліджень зруйнованих ділянок ландшафтів, з огляду на обмежене застосування дистанційних методів дослідження пам’яток та необхідність створення пам’яткоохоронної документації, яка передбачає культурно-хронологічну атрибуцію об’єктів. У статті наводиться короткий підсумок роботи групи в Київській області та аналізується відповідність моніторингової діяльності міжнародним стандартам. Одним з висновків пропонованого дослідження є твердження про необхідність довготривалої державної програми по складанню археологічного кадастру України. Кризовий стан у системі обліку археологічної спадщини та наявна необхідність фіксації збитків у сфері археології в час війни дозволяє по-новому перезапустити систему реєстрації пам’яток на сучасному рівні та з використанням зарубіжного досвіду.
Description
The issue of recording the damage caused to cultural heritage as a result of unprovoked aggression of the Russian Federation is extremely relevant. The process of monitoring the destruction of objects takes place both at the state level and thanks to the activities of civil initiatives. However, at the present stage, the analysis of losses focuses mainly on objects of architecture, monumental art and religious buildings. On the other hand, recording the destruction of archaeological sites, due to certain features, faces significant difficulties. This situation is related to the unrevealed state of the archaeological objects themselves, the detection of which is possible due to significant landscape transformations. Among the main factors that make it difficult to record the loss of archaeological heritage, the following should be mentioned: problems related to the accounting of archeology objects, issues of limited remote and direct access to sites in the deo-ccupied and front-line territories, immediate risks to life and health when conducting field research. In order to solve problems in the field of documenting damage to the archaeological heritage, representatives of a number of domestic scientific, educational and museum institutions created an interdisciplinary Archaeological Landscapes Monitoring Group, whose task is to record losses at archaeological sites. Currently, the work of the group is carried out in the territories of Kyiv and Chernihiv regions within the framework of the German Archaeological Institute (DAI) project ‘Ukrainian Archaeological Heritage, threatened by war: saving and protection’. One of the conclusions obtained during the work of the Group was the understanding of the need for direct field studies of destroyed areas of landscapes, given the limited use of remote methods of studying and the need for production site-protection documentation, which provides for the cultural and chronological attribution of objects. The article provides a brief summary of the Group’s work in Kyiv region and analyzes the compliance of monitoring activities with international standards. One of the conclusions of the proposed study is the statement about the need for a long-term state program for compiling the archaeological cadastre of Ukraine. The crisis in the archaeological heritage accounting system and the existing need to record losses in the field of rchaeology during the war allows to restart the system of sites registering at a modern level and with the use of international experience.
Keywords
культурна спадщина, археологічний моніторинг, фіксація збитків, війна, археологічний ландшафт, облік пам’яток, стаття, cultural heritage, archaeological monitoring, recording of damages, war, archaeological landscape, accounting of sites
Citation
Пам'ятки археології під час війни: польовий досвід та юридичний аспект (на прикладі робіт МАЕ у м. Києві та Київській області у 2022 р.) / Алла Буйських, Всеволод Івакін, Павло Шидловський, Іван Зоценко // Vita Antiqua. - 2023. - № 14. - С. 36-59. - https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-36-59