Трансформація індивідуальних, колективних та сакральних цінностей населення України до та під час російського повномасштабного вторгнення : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
Loading...
Date
2026
Authors
Галімов, Едем
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 054 "Соціологія" (05 – Соціальні та поведінкові науки). – Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, 2026. Дисертаційне дослідження присвячено вивченню трансформації індивідуальних, колективних та сакральних цінностей населення України до та під час російського повномасштабного вторгнення. Дослідження фокусується на тому, як різні рівні ціннісної організації соціальної реальності трансформувалися протягом періоду незалежності з особливим фокусом на повномасштабному вторгненні, яке створило пряму загрозу безпеці та груповій ідентичності. Окремо розглядається, через які механізми цінності переходять у готовність до крайніх форм про-групової поведінки та громадянської активності. Актуальність теми зумовлена тим, що цінності є одним із центральних елементів культурної системи: вони визначають, що вважається важливим для людини і суспільства, регулюють поведінку, впливають на формування інституцій та визначають орієнтири колективних очікувань. Україна є особливо значущим випадком для такого аналізу. Тривалий процес пострадянської трансформації, що включав демократизацію, переосмислення національної ідентичності, досвід революцій, початок російської агресії у 2014 році та повномасштабне вторгнення у 2022 році, створив унікальний контекст для вивчення трансформації цінностей. Наукова проблема полягає в тому, що в сучасних соціальних науках, дослідження цінностей лишаються концептуально фрагментованими: одні підходи зосереджуються на індивідуальних мотиваційних пріоритетах, другі – на колективних культурних орієнтаціях, треті – на сакральних цінностях як окремому типі недоторканних смислових доменів. Унаслідок цього бракує інтегративної теоретико-аналітичної рамки, яка дозволяла б розглядати індивідуальні, колективні та сакральні цінності як взаємопов’язані, але аналітично відмінні рівні ціннісної організації соціальної реальності, а також пояснювати їхню диференційовану трансформацію в умовах війни, загрози безпеці та груповій ідентичності.
Мета дослідження полягає у визначенні напрямів та змісту трансформації ціннісної організації українського суспільства до та під час повномасштабного вторгнення з окремим аналізом індивідуального, колективного та сакрального рівнів. Для досягнення цієї мети в роботі систематизовано теоретичні підходи до вивчення цінностей, визначено ціннісний профіль України у довоєнний період, визначено часову динаміку індивідуальних цінностей, трансформацію колективних ціннісних орієнтацій, структуру сакральних цінностей, рівень злиття ідентичності з Україною та роль цінностей, особистого досвіду війни і злиття ідентичності у поясненні готовності до крайніх форм про-групової поведінки та громадянської активності. Теоретико-методологічною основою дисертації виступає традиція соціального конструювання реальності, в межах якої цінності розглядаються як різні рівні ціннісної організації соціальної реальності. Для аналізу індивідуального рівня використано теорію базових цінностей Ш. Шварца, для аналізу колективного рівня – теорію модернізації Р. Інглхарта та К. Вельцеля, а для аналізу сакрального рівня – концепції сакральних цінностей, злиття ідентичності та модель відданого актора. Емпіричну базу становлять кількісні дані первинного та вторинного характеру: сім хвиль Європейського соціального дослідження по Україні (2004-2024), чотири хвилі Світового дослідження цінностей по Україні (1996-2020), а також авторське емпіричне дослідження (2025). У результаті дослідження з’ясовано, що повномасштабне вторгнення по-різному впливає на різні рівні цінностей. На індивідуальному рівні зафіксовано стабільність ієрархії базових цінностей: упродовж 2004-2024 років найвищі позиції стабільно займають безпека, універсалізм і доброзичливість, тоді як цінності орієнтації на себе, передусім влада, стимуляція, досягнення і гедонізм, посідають нижчі місця в ієрархії цінностей. Водночас, у період повномасштабного вторгнення фіксуються зсуви окремих пріоритетів, насамперед посилення значущості безпеки та універсалізму і зниження значущості влади. Виявлено, що індивідуальні цінності не зводяться до моделі поколіннєвої заміни: найбільш послідовним виявився ефект віку, тоді як когортний ефект є відносно слабким. На колективному рівні встановлено більш виражену та суперечливу динаміку. Україна увійшла у повномасштабне вторгнення як суспільство гібридної ціннісної конфігурації, що поєднувала відносно високі секулярно-раціональні орієнтації з домінуванням цінностей виживання. У дослідженні встановлено, що в умовах повномасштабного вторгнення постматеріалістичний перехід має специфічні ознаки. З одного боку, посилюються орієнтації на безпеку, порядок і виживання, а з іншого зростає значущість свободи слова, громадянської участі та інших орієнтацій, які в класичній моделі Р. Інглхарта трактуються як постматеріалістичні. На сакральному рівні встановлено, що більшість досліджених ціннісних доменів набувають ознак сакральності та сприймаються значною частиною населення як такі, що не підлягають компромісу. Найбільш монолітними виявилися державний суверенітет і політичні свободи, тоді як деякі інші домени, зокрема євроатлантичний курс, є більш варіативними. Виявлено також, що фінансово сформульований компроміс щодо сакральних цінностей викликає вищий рівень неприйняття, ніж компроміс, поданий у безпековому фреймінгу. Окремо визначено, що значна частина населення демонструє середній або високий рівень злиття ідентичності з Україною, а цей феномен має переважно універсальний соціально-демографічний характер, окрім певної вікової специфіки, яка проявляється в тому, що старша вікова група демонструє вищий рівень злиття. Визначено, що вищий рівень злиття пов’язаний із сильнішою орієнтацією на доброзичливість, універсалізм і конформізм та нижчою орієнтацією на владу і гедонізм. З’ясовано також, що індивідуальні цінності самі по собі є слабкими прямими предикторами як готовності до крайньої про-групової поведінки, так і громадянської активності, тоді як найбільш сильним предиктором готовності до крайньої про-групової поведінки виступає злиття ідентичності з Україною, а досвід війни зберігає самостійний вплив на громадянську активність. Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці та емпіричній апробації інтегративного трирівневого підходу до аналізу цінностей, який дозволяє розглядати індивідуальні, колективні та сакральні цінності як взаємопов’язані, але аналітично відмінні рівні ціннісної організації соціальної реальності. У дисертації вперше в українській соціології поєднано теорію базових цінностей Ш. Шварца, культурну модель Р. Інглхарта та К. Вельцеля, концепцію сакральних цінностей і концепцію злиття ідентичності для пояснення трансформації цінностей українського суспільства до та під час повномасштабного вторгнення. На відміну від підходів, що аналізують окремі рівні цінностей ізольовано, у роботі запропоновано цілісну теоретико-емпіричну рамку, яка дає змогу встановити диференційовану відповідь різних рівнів цінностей на війну, загрозу безпеці та груповій ідентичності. Новизна роботи також полягає в уточненні меж застосовності наявних теорій трансформації цінностей. З’ясовано, що в умовах повномасштабної війни стабільність ієрархії індивідуальних цінностей може поєднуватися зі зміною колективних культурних орієнтацій і масовою актуалізацією сакральних ціннісних доменів. Удосконалено підходи до аналізу постматеріалістичного переходу в умовах загрози безпеці, оцінки довготривалої стабільності та трансформації індивідуальних цінностей, а також емпіричного вимірювання сакральних цінностей через поєднання декларативного рівня, оцінки прийнятності компромісу та емоційної реакції. Подальшого розвитку дістали положення теорії модернізації Р. Інглхарта щодо нелінійності постматеріалістичного переходу в умовах загрози безпеці, роль злиття ідентичності у масовій соціальній консолідації та механізми переходу від ціннісних диспозицій до готовності до жертовної про-групової поведінки.
Description
PhD thesis to obtain the degree of Doctor of Philosophy in the Programme Subject Area 054 "Sociology" (05 – Social and Behavioral Sciences). – National University of Kyiv-Mohyla Academy, Kyiv, 2026. The dissertation research is devoted to the study of the transformation of individual, collective and sacred values of the population of Ukraine before and during the Russian full-scale invasion. The study focuses on how different levels of value organization of social reality transformed during the period of independence with a particular focus on the full-scale invasion, which created a direct threat to security and group identity. Separately, it is considered through which mechanisms values are transformed into readiness for extreme forms of pro-group behavior and civic activity. The relevance of the topic is determined by the fact that values are one of the central elements of the cultural system: they determine what is considered important for the individual and society, regulate behavior, influence the formation of institutions and determine the reference points of collective expectations. Ukraine is a particularly significant case for such analysis. The long process of post-Soviet transformation, which included democratization, rethinking of national identity, experience of revolutions, the beginning of Russian aggression in 2014 and full-scale invasion in 2022, created a unique context for studying the transformation of values. The scientific problem is that in modern social sciences, research on values remains conceptually fragmented: some approaches focus on individual motivational priorities, others on collective cultural orientations, and still others on sacred values as a separate type of inviolable domains of meaning. As a result, there is a lack of an integrative theoretical and analytical framework that would make it possible to consider individual, collective and sacred values as interconnected but analytically distinct levels of the value organization of social reality, as well as to explain their differentiated transformation in conditions of war, threats to security, and threats to group identity. The purpose of the study is to determine the directions and content of the transformation of the value organization of Ukrainian society before and during the full-scale invasion with a separate analysis of the individual, collective and sacred levels. To achieve this goal, the work systematizes theoretical approaches to the study of values, determines the value profile of Ukraine in the pre-war period, determines the time dynamics of individual values, the transformation of collective value orientations, the structure of sacred values, the level of identity fusion with Ukraine and the role of values, personal experience of war and identity fusion in explaining readiness for extreme forms of pro-group behavior and civic activity. The theoretical and methodological basis of the dissertation is the tradition of social construction of reality, within which values are considered as different levels of the value organization of social reality. For the analysis of the individual level, the theory of basic values by S. Schwartz was used, for the analysis of the collective level - the theory of modernization by R. Inglehart and C. Welzel, and for the analysis of the sacred level - the concepts of sacred values, identity fusion and the model of a devoted actor. The empirical base consists of quantitative data of both primary and secondary nature: seven waves of the European Social Survey on Ukraine (2004-2024), four waves of the World Values Survey on Ukraine (1996-2020), as well as the author's own empirical research (2025). As a result of the study, it was found that a full-scale invasion affects different levels of values differently. At the individual level, the stability of the hierarchy of basic values was recorded: during 2004-2024, the highest positions were consistently occupied by security, universalism and benevolence, while self-enhancement values, primarily power, stimulation, achievement and hedonism, occupy lower places in the hierarchy of values. At the same time, during the period of full-scale invasion, shifts in individual priorities were recorded, primarily an increase in the significance of security and universalism and a decrease in the significance of power. It was found that individual values cannot be reduced to a model of generational replacement: the age effect proved to be the most consistent, while the cohort effect is relatively weak. At the collective level, more pronounced and contradictory dynamics were established. Ukraine entered the full-scale invasion as a society of a hybrid value configuration, combining relatively high secular-rational orientations with the dominance of survival values. The study established that, under the conditions of the full-scale invasion, the postmaterialist transition has specific features. On the one hand, orientations towards security, order and survival are strengthened, and on the other hand, the importance of freedom of speech, civic participation and other orientations, which are interpreted as post-materialist in the classical Inglehart model, is increasing. At the sacred level, it was established that most of the studied value domains acquire features of sacredness and are perceived by a significant part of the population as not subject to compromise. State sovereignty and political freedoms turned out to be the most monolithic, while some other domains, in particular the Euro-Atlantic course, are more variable. It was also found that a financially formulated compromise regarding sacred values causes a higher level of rejection than a compromise presented in a security framing. Separately, it was determined that a significant part of the population demonstrates a medium or high level of identity fusion with Ukraine, and this phenomenon has a predominantly universal socio-demographic character, except for a certain age specificity, which is manifested in the fact that the older age group demonstrates a higher level of fusion. It was determined that a higher level of fusion is associated with a stronger orientation towards benevolence, universalism and conformism and a lower orientation towards power and hedonism. It was also found that individual values themselves are weak direct predictors of both readiness for extreme pro-group behavior and civic activism, while the strongest predictor of readiness for extreme pro-group behavior is identity fusion with Ukraine, and the war experience retains an independent influence on civic activism. The scientific novelty of the results obtained lies in the development and empirical testing of an integrative three-level approach to value analysis, which allows us to consider individual, collective, and sacred values as interconnected but analytically distinct levels of the value organization of social reality. The dissertation, for the first time in Ukrainian sociology, combines the theory of basic values by S. Schwartz, the cultural model by R. Inglehart and C. Welzel, the concept of sacred values, and the concept of identity fusion to explain the transformation of values in Ukrainian society before and during the full-scale invasion. Unlike approaches that analyze separate levels of values in isolation, the dissertation proposes a holistic theoretical and empirical framework that makes it possible to establish a differentiated response of different levels of values to war, threats to security, and threats to group identity. The novelty of the work also lies in clarifying the limits of applicability of existing theories of value transformation. It is found that in conditions of full-scale war, the stability of the hierarchy of individual values can be combined with a change in collective cultural orientations and a mass actualization of sacred value domains. The approaches to the analysis of the post-materialist transition in conditions of a security threat, the assessment of long-term stability and transformation of individual values, as well as the empirical measurement of sacred values through a combination of the declarative level, the assessment of the acceptability of compromise and the emotional reaction have been improved. Further development was given to the propositions of R. Inglehart’s theory of modernization regarding the nonlinearity of the postmaterialist transition under conditions of security threat, the role of identity fusion in mass social consolidation, and the mechanisms of transition from value dispositions to readiness for sacrificial pro-group behavior.
Keywords
цінності, індивідуальні цінності, колективні цінності, сакральні цінності, політичні цінності, війна, російсько-українська війна, злиття ідентичності, соціальна стійкість, соціальна трансформація, громадська думка, єдність, суспільство, суб’єктність, досвід війни, дисертація, values, individual values, collective values, sacred values, political values, war, Russian-Ukrainian war, identity fusion, social resilience, social transformation, public opinion, unity, society, subjectivity, war experience
Citation
Галімов Е. Р. Трансформація індивідуальних, колективних та сакральних цінностей населення України до та під час російського повномасштабного вторгнення : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії / Галімов Едем Ріфатович ; наук. кер. Мальцева Катерина Сергіївна ; Національний університет "Києво-Могилянська академія", Міністерство освіти і науки України. - Київ : [б. в.], 2026. - 220 с. : схеми, табл., граф., діагр. - Містить додатки.