Розробка і застосування комплексного підходу до збору та аналізу даних на основі фотографії для вивчення маргіналізованих груп (на прикладі аналізу траєкторій лікування ВІЛ серед людей, які вживають ін’єкційні наркотики): дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
Loading...
Date
2023-12-27
Authors
Степанов, Володимир
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі 05
"Соціальні та поведінкові науки" за спеціальністю 054 "Соціологія" – Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, 2023.
Ця дисертаційна робота задумувалася як відповідь на методологічну обмеженість дослідницьких дизайнів, репертуарів якісних методів, а відтак – даних, які отримують з їхньою допомогою, для вивчення маргіналізованих груп суспільства. Проблеми, що виникають у процесі проведення досліджень із представниками маргіналізованих груп і під час аналізу даних, отриманих за допомогою якісних методів, описано в межах різноманітних наукових дискусій, що включають праці в галузі інституційної етнографії (Erickson & Shultz, 1982; Hammersley & Atkinson, 2007), аналізу розмов і етнометодології (Potter & Hepburn, 2005), фрейм-аналізу Ґофмана (Goffman, 1981; Potter & Hepburn, 2012), дискурсивної психології (Quinn & Mathews, 2016; Van Den Berg, Wetherell, & Houtkoop-Steenstra, 2004), критичної медичної антропології (Carroll, 2013; Kleinman, 1988; Laws, 2016) і психоаналітичної теорії захисту (Cramer, 1987; Maruna & Copes, 2005; Shiner & Winstock, 2015). Однак у процесі написання роботи стало зрозуміло, що за методологічною обмеженістю ховаються теоретичні проблеми, пов’язані зі складністю та багатозначністю самого поняття "маргіналізована група" (Becker, 1973; Benjamin, 2006; Ėtkind, 2011; Lévinas, 1997; Schutz, 1960), застосовністю наявного арсеналу методів для їх вивчення (Blumer, 1979; Flick, 2009; Hill Collins, 1999;
Irving, 2007; Plummer, 2001; Thomas, Znaniecki, & Zaretsky, 1996), а також з етичними аспектами взаємодії між дослідниками та досліджуваними, які є представниками маргіналізованих груп (Benjamin, 1991; Butler, 2004; Charmaz, 2017; Kleinman, Das, & Lock, 1997). Незважаючи на численні дослідження повсякденного життя маргіналізованих соціальних груп, теоретичне обґрунтування таких досліджень і методологічний арсенал, що використовується для їх реалізації, часто не становлять
взаємопов’язаного, комплексного підходу. У результаті такі дослідження часто є досить "нав’язливими" (Kellehear, 1993; Potter & Hepburn, 2012; Webb, Campbell, Schwartz, & Sechrest, 1966), отже – недостатньо "екологічними", стосунки між дослідником та учасниками дослідження недостатньо відрефлексованими (Charmaz, 2017; Charmaz & Belgrave,
2019a; Hammersley & Atkinson, 2007), а результати можуть бути доволі поверховими та фрагментарними, наприклад такими, що не враховують просторового втілення соціальних явищ (de Certeau & Rendall, 1984; Debord, Jorn, & Ivain, 1996; D. Harvey, 2013; Lefebvre, 1996; G. Simmel, 2009), якому в рамках цієї роботи приділено окрему увагу. Використання фотографії в дослідженнях маргіналізованих груп є поширеним (Jamie Suki Chang, 2017; Harper, 2016; Konecki, 2011; Schonberg & Bourgois, 2002), однак етичні проблеми, які вона породжує, та емпіричні можливості, які вона надає дослідникам і учасникам дослідження, описано недостатньо (Clifford & Marcus, 1986; Rosler, 2004; Singer & Page, 2014; L. Stone, 2015; Tester, 2001; Vitellone, 2017). Отже, якщо йдеться про розробку справді "комплексного" підходу до вивчення маргіналізованих груп, увагу слід приділяти не лише методологічному аспекту питання, а й розробці підходу в ширшому розумінні, тобто теоретичному обґрунтуванню використання тих чи тих інструментів, а також обґрунтуванню етичної позиції, з якої дослідник входить у поле маргіналізованих груп і встановлює правила взаємодії з ним (Stepanov & Dmitrieva, 2023). З огляду на багатоманіття процесів індивідуальної,
соціальної, культурної та просторової маргіналізації, а також механізмів їх
(спів)конструювання та відтворення ми дійшли висновку про важливість
переконфігурації, перезбирання, оновлення налаштувань інструментів продукування та відтворення знання про маргіналізовані групи. Ці інструменти мають бути налаштовані таким чином, щоб не сприяти подальшому відтворенню маргіналізації. Отже, мета цієї роботи – розробка теоретично, методологічно та етично обґрунтованого підходу
для його емпіричного застосування до вивчення маргіналізованих груп. Для досягнення поставленої мети в роботі послідовно обговорюються такі ключові питання, спрямовані на вирішення тематичних теоретичних,
методологічних, етичних та емпіричних завдань: 1. Якими є теоретичні передумови для розробки і застосування комплексного підходу до вивчення маргіналізованих груп? 2. Якими є методологічні передумови для розробки і застосування комплексного підходу до вивчення маргіналізованих груп? 3. Якими є етичні передумови, обмеження, труднощі проведення досліджень із маргінальними групами? 4. Як здійснювати синтез наявних теоретичних і методологічних передумов у
розробці комплексного підходу до вивчення маргіналізованих груп?
5. Якими є результати емпіричного застосування розробленого підходу?
6. Як можливо інтерпретувати отримані результати в контексті наявних
емпіричних досліджень маргіналізованих груп? У представленій дисертації було розглянуто можливості та обмеження методологій (авто)біографічного інтерв’ю, прогулянкових інтерв’ю та візуальних
методів. На практиці було продемонстровано конвергенцію та синергію виявлених можливостей зазначених методологій та роботу асамбляжу методів. На теоретичному, методологічному та етичному рівнях було проведено аналіз використання візуальної методології в соціології та суміжних дисциплінах. Презентований культурологічний аналіз фотографічного об’єкта з погляду відповідності етичному підходу зумовив розроблення екологічного дослідницького інструменту. Таким чином, у рамках представленого дисертаційного проєкту було теоретично й етично обґрунтовано та емпірично апробовано комплексний підхід до вивчення маргіналізованих груп, включно з людьми, які вживають наркотики. Новизна розробленого підходу порівняно з наявними полягає в такому: 1. У дисертаційній роботі на основі розгляду етичних питань на всіх етапах підготовки, проведення та роботи з методологічними результатами вперше в науковій літературі обґрунтовано першорядну роль етики як основної методологічної передумови розробки методів дослідження маргіналізованих
груп. 2. Автором створено оригінальну дослідницьку методику, в якій людина, з одного боку, не вичерпується фотографією, а з іншого – залишається представленою на ній. Тоді як сама фотографія виступає самостійною інформаційною одиницею, що використовується нарівні з іншими зібраними даними. 3. Автор дав нову інтерпретацію фотографічної практики, яка отримана на основі критичного осмислення процесу виробництва / відтворення маргінальності. Ця інтерпретація полягає в тому, що готові фотографії виступають як аргумент
критики організації соціально-фізичного простору. 4. Автор здійснив етично коректну адаптацію відомих методів шляхом їхньої "переробки" та переосмислення відповідно до виокремлених етичних передумов і критичного погляду на процес виробництва / відтворення маргіналізації та маргінальності самими дослідниками / учасниками досліджень. Розроблений підхід унікальний тим, що поєднує в собі рідко використовувані інструменти та низку відомих методів, адаптованих саме для вивчення маргіналізованих груп, тобто є таким, що враховує особливості їхнього способу життя, середовища проживання та повсякденної культури. 5. Розроблена автором дослідницька методика дає змогу суттєво знизити зміщення в інформації, пов'язані із вторгненням дослідника в життя респондента. Вона дала змогу втілити переваги ненав'язливого дослідницького втручання, підвищити "етичну чутливість" як частину дослідницької стратегії та змістити фокус із самого інформанта на просторове втілення його повсякденності. На основі апробації дослідницького підходу було представлено методологічні
рекомендації щодо застосування комплексної методології для вивчення
маргіналізованих груп. На основі змістовних висновків було представлено рекомендації для їх можливого застосування в роботі організацій громадського здоров’я. Продемонстрований автором зв’язок емпіричних результатів, отриманих за допомогою застосування комплексної методології, і тюремної культури є підставою для створення
більш збалансованих підходів громадського здоров’я. Апробування комплексної методології на прикладі вивчення доступу людей, які
вживають наркотики, до лікування ВІЛ, дало змогу продемонструвати обґрунтованість теоретичної та методологічної аргументації для створення комплексного підходу, а також скоригувати дослідницький інструментарій у польових умовах для створення передумов дослідницької взаємодії, більш зорієнтованої на інформанта.
Обговорення результатів, отриманих із використанням представленої
комплексної методології, дає змогу говорити про те, що, з одного боку, отримані висновки є консистентними з результатами, отриманими іншими вченими, з іншого – частина висновків заповнюють лакуни і є змістовно новим знанням про людей, які вживають наркотики, в Україні.
Description
Dissertation for obtaining a degree of Doctor of Philosophy in the field of study 05 "Social and behavioral sciences" in speciality 054 "Sociology" – National University of Kyiv-Mohyla Academy, Ukraine, Kyiv, 2023. This dissertation was intended as a response to the methodological limitations of research designs, existing repertoires of qualitative methods, and then the data generated by these methods for studying marginalized groups of society. The problems encountered in conducting research with members of marginalized groups and in analyzing data from qualitative methods have been described in a variety of scholarly discussions that include work in institutional ethnography етнографії (Erickson & Shultz, 1982; Hammersley & Atkinson, 2007), conversation analysis and ethnomethodology (Potter & Hepburn, 2005), Goffman’s frame analysis (Goffman, 1981; Potter & Hepburn, 2012), discoursive psychology (Quinn & Mathews, 2016; Van Den Berg et al., 2004), critical medical anthropology (Carroll, 2013; Kleinman, 1988; Laws, 2016), and psychoanalytic defense (Cramer, 1987; Maruna & Copes,
2005; Shiner & Winstock, 2015). In the process of writing, however, it became clear that methodological limitations mask theoretical problems related to the complexity and multiple meanings of the concept of the marginalized group (Becker, 1973; Benjamin, 2006; Ėtkind, 2011; Lévinas, 1997; Schutz, 1960), the applicability of the existing arsenal of methods for studying them (Blumer, 1979; Flick, 2009; Hill Collins, 1999; Irving, 2007; Plummer, 2001; Thomas et al., 1996), as well as the ethical aspects of interaction between researchers and research subjects in the case of marginalized groups (Benjamin, 1991; Butler, 2004; Charmaz, 2017; Kleinman et al., 1997). Despite numerous studies of the everyday lives of marginalized social groups, the theoretical underpinnings of such research and the methodological arsenal used to implement it often do not represent an interconnected, comprehensive approach. As a result, such research is often quite "obtrusive" (Kellehear, 1993; Potter & Hepburn, 2012; Webb et al., 1966) and therefore insufficiently "ecological," the relationship between researcher and research participants is insufficiently reflected (Charmaz, 2017; Charmaz & Belgrave, 2019a;
Hammersley & Atkinson, 2007), and results can be rather superficial and fragmented, for example not considering the spatial embodiment of social phenomena (de Certeau & Rendall, 1984; Debord et al., 1996; D. Harvey, 2013; Lefebvre, 1996; G. Simmel, 2009), which is a separate focus for this work. The use of photography in research on marginalized groups is common (Jamie Suki Chang, 2017; Harper, 2016; Konecki, 2011; Schonberg & Bourgois,
2002), but the ethical challenges and empirical opportunities it presents for researchers and research participants are under-described (Clifford & Marcus, 1986; Rosler, 2004; Singer & Page, 2014; L. Stone, 2015; Tester, 2001; Vitellone, 2017). Consequently, if it is to develop a truly "comprehensive" approach for studying marginalized groups, attention should be paid not only to the methodological side of the issue, but also to developing an approach in a broader sense, that is, to theoretically justify the use of certain tools as well as to justify the ethical position from which the researcher enters the field of marginalized groups and sets the rules for interaction with (Stepanov & Dmitrieva, 2023). Considering the diversity of processes of individual, social, cultural and spatial marginalization, as well as the mechanisms of their (co)construction and reproduction, we concluded about the importance of reconfiguration, reassembling, and updating the settings of instruments of production and reproduction of knowledge about marginalized groups. These
tools should be configured in such a way that they do not contribute to further reproduction of marginalization. Thus, the goal of this thesis is to develop a theoretically, methodologically, and ethically sound approach for its empirical application in the study of marginalized groups. To achieve this goal, the paper consistently discusses the following key questions in order to address thematic theoretical, methodological, ethical, and empirical objectives:
1. What are the theoretical prerequisites for developing and applying a
comprehensive approach to the study of marginalized groups? 2. What are the methodological prerequisites for developing and applying a comprehensive approach to the study of marginalized groups? 3. What are the ethical preconditions, limitations, and challenges of conducting research with marginalized groups? 4. How should the existing theoretical and methodological prerequisites be synthesized when developing a comprehensive approach to the study of marginalized groups?
5. What are the results of empirical application of the developed approach?
6. How can the results be interpreted in the context of existing empirical studies of marginalized groups? In this dissertation, the opportunities and limitations of the methodologies of (auto)biographical interviews, walking interviews, and visual methods have been examined. The convergence and synergy of the identified capacities of these methodologies, and the work
of the assemblage of methods were demonstrated in practice. On theoretical, methodological and ethical levels the use of visual methodology in sociology and related disciplines was analyzed. The presented analysis of the photographic object in terms of compliance with the ethical principle led to the development of an ecological research tool. Thus, within the framework of the presented dissertation project, a comprehensive approach for studying marginalized groups, including people who use drugs, was theoretically and ethically justified and empirically tested. The novelty of the developed approach is as follows: 1. Consideration of ethical issues at all stages of preparation, conduct and work with methodological results allowed to substantiate the paramount role of ethics as the main methodological prerequisite. 2. A special dive into considering the work of the framework of ethical statement on human suffering in photography led to the creation of a research practice in which the human being on the one hand is not solely limited to photography and on the other hand remains represented in it. Whereas the photograph itself acts as an independent unit of information, used equally with other collected data. 3. A critical reflection on the production/reproduction of marginality was continued by rethinking of photographic practice, in which ready-made photographs acted as an
argument to criticize the structure of socio-physical space. The basis for the rethinking of photographic practice was a revision of Benjamin's ideas and legacy, with an emphasis on works on photography and flâneur. 4. The approach developed combines rarely used tools and a number of well-known
methods adapted specifically to the study of marginalized groups, that is, considering their lifestyle, environment and everyday culture. Adaptation of known methods was carried out by their reconfiguration and reinterpretation in accordance with highlighted ethical preconditions and critical view on the process of marginalization and marginality production/reproduction by researchers/research participants themselves. 5. The development of an "ethical sensibility" as part of the research strategy allowed a shift in focus from the informant themselves to the spatial embodiment of their everyday life. Shifting the focus to space has allowed the virtues of unobtrusive
research intervention to be embodied, i.e. to decrease the level of noise from the researcher's intrusion into the field. Based on the piloting of the comprehensive approach, the methodological recommendations for applying the comprehensive methodology to the study of marginalized groups were presented. Based on the substantive findings, recommendations were presented for their possible implementation in the work of public health organizations. The link between the empirical findings and prison culture, as demonstrated by the author, provides the basis for the creation of more balanced public health approaches. The field testing of comprehensive approach to studying access to HIV treatment for people who use drugs demonstrated the validity of theoretical and methodological arguments
for creating a comprehensive approach, as well as for adjusting research tools in the field to create the preconditions for a more informant-centered research interaction. The discussion of the results obtained using this comprehensive approach allows to say that, on the one hand, the conclusions drawn are consistent with the results obtained by other scientists; on the other hand, some of the conclusions fill in the gaps and are meaningfully new
knowledge about people who use drugs in Ukraine.
Keywords
якісна методологія, маргіналізовані групи, етика проведення досліджень, виробництво / відтворення маргіналізованих груп, візуальна обґрунтована теорія, фотографія в якісних дослідженнях, люди, які вживають наркотики, ВІЛ, кримінальна субкультура, дисертація, qualitative methodology, marginalized groups, research ethics, marginalized group production/reproduction, visual grounded theory, photography in qualitative research, people who use drugs, HIV, criminal subculture
Citation
Степанов В. І. Розробка і застосування комплексного підходу до збору та аналізу даних на основі фотографії для вивчення маргіналізованих груп (на прикладі аналізу траєкторій лікування ВІЛ серед людей, які вживають ін'єкційні наркотики) : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії / Степанов Володимир Ігорович ; наук. кер.: Паніотто Володимир Iлліч ; Міністерство освіти і науки України, Національний університет "Києво-Могилянська академія". - Київ : [б. в.], 2023. - 370 с.