Розвиток праслов'янської тенденції до внутріскладової гармонії в криворівнянській говірці гуцульського говору : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії

Лебедівна, Оксана

Розвиток праслов'янської тенденції до внутріскладової гармонії в криворівнянській говірці гуцульського говору : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії

Files

Lebedivna_Dysertatsiia.pdf (2.28 MB)

Date

2023

Authors

Лебедівна, Оксана

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 03 "Гуманітарні науки" за спеціальністю 035 "Філологія". – Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, 2023. У дисертаційній роботі розглянуто праслов’янську тенденцію до внутріскладової гармонії у зв’язку з окремими фонологічними явищами в криворівнянській говірці гуцульського говору української мови. Поняття внутріскладова гармонія вперше проінтерпретовано в стосунку до фонологічної ознаки бемольності (огублення) голосного на зовнішньому (поверхневому; синхронному) рівні репрезентації; на внутрішньому (глибинному; абстрактне уявлення про звук) рівні розрізнювальною ознакою голосного в праслов’янській мові була дієзність. Внутріскладову гармонію потрактовано як фонологічне обмеження – один із об’єктів фонології, що є частиною граматики мовця. Після остаточного закріплення фонологічної опозиції за м’якістю в різних позиціях із занепадом єрів дієзність як розрізнювальна ознака приголосних і бемольність як розрізнювальна ознака голосних перейшли з рівня зовнішньої репрезентації на рівень внутрішньої репрезентації для тих південноукраїнських діалектів, що стали основою для криворівнянської говірки. Аналіз обмеження за тенденцією до внутріскладової гармонії в праслов’янську, прото-, давньо-, середньо- та сучасну українську добу, зокрема на матеріалі криворівнянської говірки показує, що слов’яно-алтайські контакти не могли стати першопричиною появи цього обмеження в мові, адже, як вдалося припустити, під впливом обмеження за тенденцією до внутріскладової гармонії відбулася зміна *ē > *eā, або праслов’янський переголос (орієнтовно VII ст. до н.е.). Архаїчна тенденція до внутріскладової гармонії, що не залежить від наголосу, яскраво проявлена пізніше в криворівнянській говірці. Фонологічну систему криворівнянської говірки, чиї акустичні дані зібрано впродовж 2019 і 2022 років й опрацьовано в програмі "Praat", розглянуто головно з погляду діахронії. Проаналізовано, зокрема, метричні книги 1775–1944 церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Криворівні, записані в цій місцевості етнографічні тексти та написані говіркою твори початку ХХ–ХХІ ст. Звернуто пильну увагу на кілька типологічно релевантних фонологічних явищ мікросистеми говірки, які стали результатом дії внутріскладової гармонії, а саме: діалектний переголос ’а > і, четверту палаталізацію велярних, зміну етимологічного *o перед складом зі зредукованим єром, збереження м’якої артикуляції псл. *r’ (розглянуто також причини її цілковитого усунення перед суфіксом -uk- із 1871 року в метриках, якщо не зважати на поодиноку форму з м’яким r’ за 1923 рік). Для встановлення хронології та територіальних особливостей деяких мовних явищ залучено молдавські грамоти ХІV–XV ст. і "гарвардський" Псалтир ХІІ ст. У цій праці вперше висловлено думку про брак морфологізації а > i у криворівнянській говірці, а отже, про зв’язок континуантів е, ɪ, і з фонемою /а/ в синхронії. Нову інтерпретацію запропоновано для переходу *o > крив. ɪ, і перед складом із редукованим, зокрема зазначено, що до появи цих змін спричинилася четверта палаталізація велярних, а криворівнянські рефлекси *o входять до складу фонем /о/ та /і/ відповідно. Збереження м’якого рефлекса *r’ вперше пояснено процесами, активними в мікросистемі говірки, а давніший перехід [ʉ] > [i] після велярного пояснено хибним рішенням щодо пом’якшених лабіальних, що поділяли з велярними задню артикуляцію відповідно до роботи язика.

Description

The dissertation investigates the Common Slavic (CS) tendency towards intrasyllabic harmony in the Kryvorivnja dialect (Kr) of Hutsul, one of the Southwestern dialects of Ukrainian, used primarily in a village of Kryvorivnja located in the Carpathian Mountains. I reinterpret intrasyllabic harmony as related to the distinctive feature of flatness (rounding) of vowels on the surface phonological representation; the underlying distinctive feature in the vowels was sharping in Common Slavic. I treat the intrasyllabic harmony as a phonological constraint which is one of the phonological objects constituing part of a speaker’s grammar. For Ukrainian, the phonological opposition in palatalization was finally established after the shift of jers causing a shift of a distinctive feature of sharping of consonants and a distinctive feature of flatting of vowels from the underlying representation to the surface in those Southern Ukrainian dialects which served as a foundation for Kr. An analysis of the tendency towards intrasyllabic harmony constraint in CS and Kr with respect to Proto Ukrainian, Old Ukrainian, and Middle Ukrainian shows that Slavic-Altaic contacts could not be the main reason for introducing the innovation in CS. I argue that the CS ablaut of *ē > *eā (ca 7th century BC) occurred as a result of the tendency towards intrasyllabic harmony constraint. Being stress-indipendent, the archaic in character constraint is active in Kr. The phonological system of the Kryvorivnja dialect, whose acoustic data are collected from 2019 to 2022 and analyzed with the help of the program Praat, are treated primarily from the diachronic point of view. The Church of the Nativity of the Blessed Virgin Mary parish register books composed in 1775–1944, and etnographical records and texts written in Kr from the early 20th–21st century, are analyzed from this perspective. I consider some systemic phonological phenomena caused by the tendency towards intrasyllabic harmony constraint, which are the following: 1) the dialectal umlaut ’а > і; 2) the fourth palatalization of velars; 3) a change of *o before a syllable with a jer subjected to elimination; 4) the preservation of the soft articulation of *r’ in Kr and its overall elimination before -uk- in parish registers starting 1871, putting aside the sporadic use of a form with the r’ reflex in 1923. To substantiate the chronology and regional peculiarities of some language phenomena, I resort to the 14th–15th century Moldavian charters and the 12th century “Harvard” Psalter of Rus’. In my dissertation, I argue for the first time that the а > i change was not morphologized in Kr, which implies the connection of е, ɪ, і with the phoneme /a/. I suggest for the first time the *o > Kr ɪ, і change before a syllable with a weak jer be an outcome of the fourth palatalization of velars and reflexes of *o represent allophones of the phonemes /o/ and /i/, respectively. The preservation of the palatalized r’ in Kr is explained for the first time by the processes still active in the dialect, and the earlier shift of [ʉ] > [i] after a velar depended on the wrong decision of a speaker as to the palatalization of labials that share with velars to the back tract of articulation with respect to the tongue position.

Keywords

історія української мови, фонетика, гуцульська говірка, внутріскладова гармонія, палаталізація, діалектний переголос, морфологізація, іменник, флексія, давньо- і староукраїнські писемні пам’ятки, метричні книги, власні назви, мовна норма, дисертація, history of Ukrainian, phonetics, Hutsul dialect, intrasyllabic harmony, palatalization, dialectal umlaut, morphologization, noun, ending, written records of Old and Middle Ukrainian, parish register books, proper names, linguistic norm

Citation

Лебедівна О. Я. Розвиток праслов'янської тенденції до внутріскладової гармонії в криворівнянській говірці гуцульського говору : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії / Лебедівна Оксана Ярославівна ; наук. кер.: Дика Л. В., Даниленко А. І. ; Міністерство освіти і науки України, Національний університет "Києво-Могилянська академія". - Київ : [б. в.], 2023. - 225 c.