Integration of behavioural insights into a general theory of health economic policy
Loading...
Date
2025
Authors
Inozemtsev, Serhiy
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
The study aimed to conceptualise the role of behavioural economics mechanisms as a component of the modern theory of economic policy in the healthcare sector. The paper used the methods of modelling the cause-and-effect chain "tool – mechanism – behaviour – change – clinical outcomes – economic effect", content analysis of international research materials, abstraction of the system of indicators (behavioural, clinical, economic), systematic analysis of performance indicators (Incremental Cost-Effectiveness Ratio and return on investment, budgetary impact analysis). The findings demonstrated that structured reminders, scheduling prompts, social norms, and comparative feedback to providers reduced delayed visits, increased adherence, and reduced unnecessary procedures, which translated into lower intensity of costly episodes of care, more consistent quality of care, and reduced indirect productivity losses. The macroeconomic and fiscal implications of integrating behavioural insights into the general theory of economic policy were identified, including improved public health, which affected life expectancy and morbidity. Also, it was increased attendance and productivity, impact on the macroeconomy, which meant higher output, employment growth, as well as increased tax revenues, and lower disability benefits. A roadmap for implementation was proposed, which combined ethical principles of using behavioural tools, requirements for data infrastructure and mechanisms for regular monitoring ("planning – collection – analysis – feedback – correction"), allocating funding on results (key performance indicators: prevention coverage, proportion of healthy population, frequency of over-prescribing). The practical value was determined by an economically sound basis for reallocating resources towards preventive healthcare, increasing cost-effectiveness of expenditures and strengthening long-term fiscal sustainability through the channels of attendance, productivity and employment
Description
Метою дослідження було концептуалізувати роль механізмів поведінкової економіки як складової сучасної теорії економічної політики у сфері охорони здоров’я. У роботі використано методи моделювання причинно-наслідкового ланцюга "інструмент – механізм – зміна поведінки – клінічні результати – економічний ефект", контент-аналізу матеріалів міжнародних досліджень, абстрагування системи індикаторів (поведінкові, клінічні, економічні), систематичного аналізу показників оцінювання ефективності (показник Incremental Сost-Effectiveness Ratio та рентабельності інвестицій, аналіз бюджетного впливу). Отримані результати продемонстрували, що структуровані нагадування, планувальні підказки, соціальні норми та порівняльний зворотний зв’язок для провайдерів зменшують відкладені звернення, підвищують прихильність до лікування та скорочують надмірні процедури, що відображається у нижчій інтенсивності дорогих епізодів догляду, стабільнішій якості послуг і скороченні непрямих втрат продуктивності. Визначено макроекономічні та фіскальні наслідки інтеграції поведінкових інсайтів у загальну теорію економічної політики, серед яких покращення здоров’я населення, яке впливає на тривалість життя та захворюваність, зростання відвідуваності та продуктивності, вплив на макроекономіку, що означає більший обсяг виробництва. Також, до них належало зростання зайнятості та податкових надходжень, менші витрати на допомогу по непрацездатності. Запропоновано дорожню карту впровадження, яка поєднувала етичні принципи використання поведінкових інструментів, вимоги до інфраструктури даних і механізми регулярного моніторингу ("планування – збір – аналіз – зворотний зв’язок – корекція"), орієнтуючи фінансування на результати (ключові показники ефективності: охоплення профілактикою, частка здорового населення, частота надмірних призначень). Практична цінність полягає у наданні економічно-обґрунтованих підстав для перерозподілу ресурсів у бік превентивної медицини, підвищення вартісної ефективності видатків та посилення довгострокової фіскальної стійкості через канали відвідуваності, продуктивності праці та зайнятості
Keywords
healthcare financing, default options, social norms, message framing, assessment indicator system, budgetary impact, public policy, article, фінансування охорони здоров’я;, опції за замовчуванням, соціальні норми, фреймінг повідомлень, система індикаторів оцінювання, бюджетний вплив, державна політика
Citation
Inozemtsev S. Integration of behavioural insights into a general theory of health economic policy / Serhiy Inozemtsev // Economic Forum. - 2025. - Vol. 15(3). - P. 97-111. - https://doi.org/10.62763/ef/3.2025.97