Моральна статистика: історичний аспект
Loading...
Date
2022
Authors
Галицька, Елеонора
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Розглянуто витоки зародження моральної (у сучасному розумінні – кримінальної) статистики. Роз крито поняття "моральна статистика", розглянуто кримінологічні ідеї і судження в працях мислителей античності й у процесі становлення та розвитку кримінологічних досліджень. Зазначено, що у 2022 р. виповнюється 220 років з дня народження одного з перших і найвизначніших діячів у галузі кримінальної статистики, видатного французького статистика А. Геррі, який ввів у науковий обіг поняття "моральна статистика". Висвітлено етапи його життєвого шляху і наукової спадщини, зокрема його внесок у розробку зазначеної проблематики. Акцентовано увагу на перших спробах статистичного дослідження явищ і процесів у галузі моральної статистики. Визначено роль А. Кетле як засновника нової статистичної школи, його вплив на статистичну науку і статистиків ХІХ ст., а також його внесок у розробку питань моральної статистики. Обґрунтовано, що завдяки емпіричним дослідженням ученого, який розглядав злочинність як об’єктивне соціальне явище, сформувався соціологічний напрям при вивченні злочинності, а фахівці почали широко застосовувати
статистичні методи. Висвітлено внесок одного із завзятих послідовників А. Кетле, А. Вагнера, в розробку теорії статистики. Використовуючи так звану моральну аналітику, на основі даних статистики самогубств він розглядав поведінку людини з позиції психологічних мотивів. Підкреслюючи аналітичне значення статистичної таблиці, А. Вагнер намагався пояснити, яким способом таблиця дає змогу встановити причинні залежності між явищами. Розглянуто значний внесок, який зробив О. Еттінген у розробку теоретико-методологічних питань статистики, використовуючи статистичні дані моральної статистики. Автор наводить абсолютні дані щодо самогубств (у середньому за п’ятирічний період) у Франції за періоди з 1826–1830 до 1856–1860 рр. і робить відповідні висновки. При цьому він обґрунтовує важливість і значення застосування як відносних, так і середніх статистичних показників у дослідженнях соціально-етичних явищ. Проаналізовано результати опрацювання окресленої проблематики Г. Майєром. Використовуючи матеріали своїх статистичних досліджень, він звертав увагу на закономірності суспільних явищ, зокрема при вивченні статистики злочинності, що давало можливість сформулювати обґрунтовані висновки. Викладено позицію прихильника соціологічного напряму розвитку статистики як науки П. Дюфо, який вважав, що об’єктом статистичного дослідження слугують моральні (соціальні) факти, та вивчав застосування методу спостереження в науках моральних і політичних.
Description
The origins of moral statistics (in the modern sense, criminal statistics) are considered. The concept of moral statistics is revealed, criminological ideas and judgments in the writings of ancient thinkers and in the process of formation and development of criminological research are considered. It is noted that 2022 marks the 220th anniversary of the birth of one of the first and most prominent figures in the field of criminal statistics, the outstanding French statistician A. Guerry, who introduced the concept of moral statistics into scientific circulation. The stages of his life path and scientific heritage are highlighted, in particular, his contribution to the development of the mentioned issues. Emphasis is placed on the first attempts at statistical research of phenomena and processes in the field of moral statistics. The role of A. Ketle as the founder of a new statistical school, his influence on statistical science and statisticians of the 19th century, and his contribution to the development of issues of moral statistics are determined. Thanks to the empirical research of a scientist who considered crime as an objective social phenomenon, a sociological direction in the study of crime was formed, and statistical methods began to be widely used. The contribution of A. Wagner to the development of the theory of statistics, one of the ardent followers of A. Ketle, is considered. He, using the so-called moral analytics, considered human behavior from the point of view of psychological motives based on suicide statistics. Emphasizing the analytical value of the statistical table, A. Wagner tries to explain how the table makes it possible to establish causal relationships between phenomena. Using the statistical data of moral statistics, O. F. Ettingen made a significant contribution to the development of theoretical and methodological issues of statistics. The author provides absolute data on suicides (on average over a five-year period) in France for the periods: from 1826–1830 to 1856–1860 and draws appropriate conclusions, while justifying the importance and value of using both relative and average statistical indicators in studies of social and ethical phenomena. H. Mayer also made his contribution to the development of this issue. Using the materials of his statistical studies, he paid attention to the patterns of social phenomena, in particular when studying crime statistics, which made it possible to draw reasonable conclusions. A supporter of the sociological direction of the development of statistics as a science, P. Dufo believed that the object of statistical research is moral (social) facts, studied the application of the observation method in the moral and political sciences.
Keywords
моральна статистика, кримінологічні ідеї й судження, кримінологічні дослідження, злочинність, статистичні показники, стаття, moral statistics, criminological ideas and judgments, criminological studies, crime, statistical indicators
Citation
Галицька Е. В. Моральна статистика: історичний аспект / Е. В. Галицька // Статистика України. - 2022. - № 3-4. - С. 174-181. - https://doi.org/10.31767/su.3-4(98-99)2022.03-04.17