Витоки розмежування понять "пояснення" і "розуміння" у філософії науки та історії ХІХ століття
Loading...
Date
2020
Authors
Бакаєв, Микола
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У сучасній філософії доволі поширеним є різке розмежування понять "пояснення" і "розуміння".
Однак аналізувати сучасний стан і перспективи цього термінологічного розрізнення не варто без
осягнення його витоків. Автор статті знаходить такі витоки у царині філософії та методології
науки (зокрема історії) ХІХ ст. Оскільки обидва поняття також активно вживають у звичайній
мові, без урахування цього виміру неможливо говорити про те, чим є пояснення і розуміння у власне
філософському контексті. Отже, ця стаття має подвійну мету. По-перше, в ній досліджено
значення пояснення і розуміння у звичайній мові. По-друге, з’ясовано власне філософську ґенезу розмежування цих термінів. Доведено, що витоки сучасного філософського вжитку поняття пояснення
можна знайти у філософії науки Оґюста Конта, а саме в опублікованому в 1830 р. першому томі
його "Курсу позитивної філософії". Конт вводить поняття пояснення (explication) у контексті закону трьох стадій, а також застосовує поняття позитивного пояснення (l’explication positive), за допомогою якого відмежовує позитивне знання або науку від попередніх (ненаукових) стадій знання. Філософські витоки сучасного застосування поняття розуміння автор статті знаходить у філософії
історії Йогана Ґустава Дройзена, а саме в його "Нарисах історики" (1858 р.), де Дройзен відмежовує
розуміння (Verstehen), що притаманне історії, від пояснення (Erklären), про яке йдеться у Конта.
A sharp distinction between the notions of explanation and understanding is more than relevant for contemporary philosophy. However, it is difficult to understand the current state and prospects of this terminological distinction without considering its origins. The author finds such origins in the field of philosophy and methodology of science (particularly, of historical science) of the nineteenth century. One cannot grasp the meaning of explanation and understanding in philosophy without considering the ordinary meanings since both notions are also actively used in the ordinary language. Hence, this paper has a twofold aim. Firstly, it investigates the meaning of explanation and understanding in everyday use. Secondly, it considers the origin of the distinction between the notions in philosophy. It is proven that the origin of the explanation in philosophy can be seen in Auguste Comte’s philosophy of science, namely in the first volume of The Course in Positive Philosophy published in 1830. There Comte introduces the notion of explanation (explication) in the context of the law of three stages, as well as the notion of positive explanation (l’explication positive) which makes positive knowledge or science different from the previous (non-scientific) stages of knowledge. As for the origin of understanding in philosophy, it is found in Droysen’s philosophy of history, namely in The Outline of the Principles of History (1858), where Droysen makes a distinction between understanding (Verstehen), which is used in history, and explanation (Erklären) that was discussed by Comte. Consequently, explanation and understanding, after being introduced to philosophy by Comte and Droysen, become the central notions of Dilthey’s well-known methodological distinction between natural sciences and humanities.
A sharp distinction between the notions of explanation and understanding is more than relevant for contemporary philosophy. However, it is difficult to understand the current state and prospects of this terminological distinction without considering its origins. The author finds such origins in the field of philosophy and methodology of science (particularly, of historical science) of the nineteenth century. One cannot grasp the meaning of explanation and understanding in philosophy without considering the ordinary meanings since both notions are also actively used in the ordinary language. Hence, this paper has a twofold aim. Firstly, it investigates the meaning of explanation and understanding in everyday use. Secondly, it considers the origin of the distinction between the notions in philosophy. It is proven that the origin of the explanation in philosophy can be seen in Auguste Comte’s philosophy of science, namely in the first volume of The Course in Positive Philosophy published in 1830. There Comte introduces the notion of explanation (explication) in the context of the law of three stages, as well as the notion of positive explanation (l’explication positive) which makes positive knowledge or science different from the previous (non-scientific) stages of knowledge. As for the origin of understanding in philosophy, it is found in Droysen’s philosophy of history, namely in The Outline of the Principles of History (1858), where Droysen makes a distinction between understanding (Verstehen), which is used in history, and explanation (Erklären) that was discussed by Comte. Consequently, explanation and understanding, after being introduced to philosophy by Comte and Droysen, become the central notions of Dilthey’s well-known methodological distinction between natural sciences and humanities.
Description
Keywords
Дройзен, Конт, пояснення, розуміння, філософія історії, філософія науки, стаття, Comte, Droysen, explanation, philosophy of history, philosophy of science, understanding
Citation
Бакаєв М. Ю. Витоки розмежування понять "пояснення" і "розуміння" у філософії науки та історії ХІХ століття / Бакаєв М. Ю. // Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство. - 2020. - Т. 5. - С. 60-68.