Обґрунтування вибору методу наукових досліджень.
Loading...
Date
2025
Authors
Новікова, Наталя
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті досліджено принципи та підходи до обґрунтування вибору методу наукового економічного дослідження. Підкреслено, що в умовах високої динаміки економічних процесів, зростання взаємозалежностей між секторами економіки та ускладнення впливів зовнішнього середовища, вибір методології дослідження набуває не лише технічного, а концептуального значення. Метод стає не просто інструментом отримання емпіричних або аналітичних результатів, а визначає рамки інтерпретації економічної реальності та формує структуру самого наукового пізнання. Його вибір має ґрунтуватися на чіткому усвідомленні об’єкта, предмета, мети дослідження, дослідницьких запитань та гіпотетичного бачення очікуваних результатів. У статті розглянуто класифікацію економічних методів за різними ознаками: рівнем дослідження (макро-, мезо- та мікрорівень), типом аналізу (кількісний, якісний, змішаний), логікою наукового пізнання (індуктивна, дедуктивна, абдуктивна), а також за джерелом даних (первинні, вторинні, модельовані). Обґрунтовано необхідність поєднання загальнонаукових методів (аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, моделювання) з економіко-специфічними підходами, такими як економіко-математичне моделювання, економетричний аналіз, порівняльне моделювання, прогнозування, структурний і факторний аналіз, сценарний підхід, а також методи оптимізації. Показано, що особливої актуальності набуває використання міждисциплінарних методик, які дозволяють враховувати поведінкові, соціальні та інституційні аспекти економіки. Також розглянуто сучасні виклики, пов’язані з цифровізацією дослідницького простору. У цьому контексті наголошено на необхідності методологічної адаптивності та критичного підходу до верифікації нових інструментів аналізу. Окрему увагу приділено питанням етики у виборі методу, зокрема недопущенню маніпуляцій даними, хибних узагальнень, некоректних висновків та необхідності прозорості методологічної частини в публікаціях. Отже, методологічне обґрунтування є не формальною частиною наукової праці, а фундаментальною умовою її наукової валідності. Воно забезпечує логічну послідовність дослідження, достовірність результатів, їх відтворюваність та практичну значущість для економічної політики, бізнес-аналітики та управлінських рішень.
Description
The article explores the principles and approaches to substantiating the choice of method in scientific economic research. It is emphasized that under conditions of high dynamism in economic processes, increasing interdependence between economic sectors, and the growing complexity of external influences, the choice of research methodology acquires not only technical but also conceptual significance. The method becomes not merely a tool for obtaining empirical or analytical results but also defines the framework for interpreting economic reality and shapes the structure of scientific inquiry itself. Its selection must be based on a clear understanding of the research object, subject, purpose, key questions, and the hypothesized vision of expected outcomes. The article presents a classification of economic research methods based on various criteria: the level of analysis (macro, meso, and micro), the type of analysis (quantitative, qualitative, and mixed), the logic of scientific reasoning (inductive, deductive, and abductive), as well as data sources (primary, secondary, and modeled). The need for combining general scientific methods (analysis, synthesis, induction, deduction, analogy, modeling) with economic-specific approaches is substantiated, including economic and mathematical modeling, econometric analysis, comparative modeling, forecasting, structural and factor analysis, scenario approach, and optimization techniques. Particular attention is paid to the growing relevance of interdisciplinary methodologies, which allow for incorporating behavioral, social, and institutional aspects of the economy. The study also addresses contemporary challenges related to the digitalization of the research environment. In this context, the need for methodological adaptability and a critical approach to the verification of new analytical tools is highlighted. Ethical aspects of method selection are also considered, particularly the avoidance of data manipulation, false generalizations, incorrect conclusions, and the importance of transparency in the methodological section of scientific publications. Thus, methodological justification is not a formal element of a scientific study but a fundamental condition for its scientific validity. It ensures the logical consistency of the research process, the reliability and reproducibility of results, and their practical relevance for economic policy, business analytics, and decision-making processes.
Keywords
метод наукового дослідження, економічний аналіз, методологія, моделювання, економетрія, кількісний метод, якісний метод, верифікація, етика дослідження, наукова валідність, стаття, scientific research method, economic analysis, methodology, modeling, econometrics, quantitative method, qualitative method, verification, research ethics, scientific validity
Citation
111