Individual and Collective Intent in the Crime of Genocide (on the example of the Holodomor-Genocide against the Ukrainian Nation)
Loading...
Date
2020
Authors
Antonovych, Myroslava
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
The article deals with the definition of the concept of intent to commit genocide in the Statute of the International Criminal Court, in the document "Elements of Crimes" adopted by the International Criminal Court, as well as in decisions of the International Criminal Tribunal for the Former Yugoslavia, International Criminal Tribunal for Rwanda, International Criminal Court and in practice of the International Court of Justice. The author reveals constitutive elements of the concept of intent to commit genocide: intent to be engaged in the conduct which would cause destructive consequences for a national, ethnic, religious or racial group as such; intent to reach these consequences; or awareness that they will occur as a result of this conduct in the ordinary course of events. The author indicates slightly different approaches of the international criminal tribunals and courts to knowledge of the consequences as a result of destruction of a group. It is stated that the intent should not necessarily be fixed in documents or formulated in public oral speeches, but may also be certified by facts and circumstances of a crime. The author analyzes different circumstances which may evidence the intent to commit genocide. Special attention is paid to differentiation between individual and collective intent to commit genocide. The author examines the intent to commit genocide in the Holodomor organized against the Ukrainian national and ethnic group.
У статті розглядається питання визначення поняття "намір" вчинити геноцид у Статуті Міжнародного кримінального суду, в документі "Елементи злочинів", прийнятому Міжнародним кримінальним судом, а також у рішеннях Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії, Міжнародного кримінального трибуналу щодо Руанди, Міжнародного кримінального суду та в практиці Міжнародного Суду ООН. Розкриваються складові поняття "намір" вчинити геноцид, а саме намір вчинити дію, яка спричинить руйнівні наслідки для певної національної, етнічної, релігійної чи расової групи, як такої; намір досягти цих наслідків або усвідомлення, що такі наслідки неминуче настануть в результаті цієї дії. Авторка вказує на дещо відмінні підходи в позиціях зазначених трибуналів і судів до елементу усвідомлення наслідків (обізнаності з наслідками) знищення вказаних груп. Зазначається, що намір вчинити геноцид не обов’язково повинен бути зафіксований в документах чи висловлений у публічних промовах, але може також бути виведений із фактів і обставин злочину. Розглядаються обставини, які можуть свідчити про намір вчинити геноцид. Акцентується увага на розмежуванні та співвідношенні колективного та індивідуального намірів, які мають місце у злочині геноциду. Проаналізовано намір вчинити геноцид в Голодоморі проти української національної та етнічної групи.
В статье рассматривается вопрос определения понятия "намерение" совершить геноцид в Уставе Международного уголовного суда, в документе "Элементы преступлений", принятом Международным уголовным судом, а также в решениях Международного трибунала по бывшей Югославии, Международного трибунала по Руанде и в практике Международного Суда ООН. Раскрываются составные понятия "намерение" совершить геноцид, а именно намерение совершить действие, которое вызовет разрушительные последствия для определенной национальной, этнической, религиозной или расовой группы как таковой; намерение достичь этих последствий или осознание, что такие последствия неминуемо будут иметь место в результате этого действия. Автор указывает на несколько отличные подходы в позициях указанных трибуналов и судов к элементу осознания последствий (ознакомления с последствиями) уничтожения указанных групп. Намерение совершить геноцид не обязательно должно быть зафиксировано в документах или высказано в публичных речах, но может быть выведено из фактов и обстоятельств преступления. Рассматриваются обстоятельства, которые могут свидетельствовать о намерении совершить геноцид. Акцентируется внимание на размежевании и соотношении коллективного и индивидуального намерений, которые имеют место в преступлении геноцида. Проанализировано намерение совершить геноцид в Голодоморе против украинской национальной и этнической группы.
У статті розглядається питання визначення поняття "намір" вчинити геноцид у Статуті Міжнародного кримінального суду, в документі "Елементи злочинів", прийнятому Міжнародним кримінальним судом, а також у рішеннях Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії, Міжнародного кримінального трибуналу щодо Руанди, Міжнародного кримінального суду та в практиці Міжнародного Суду ООН. Розкриваються складові поняття "намір" вчинити геноцид, а саме намір вчинити дію, яка спричинить руйнівні наслідки для певної національної, етнічної, релігійної чи расової групи, як такої; намір досягти цих наслідків або усвідомлення, що такі наслідки неминуче настануть в результаті цієї дії. Авторка вказує на дещо відмінні підходи в позиціях зазначених трибуналів і судів до елементу усвідомлення наслідків (обізнаності з наслідками) знищення вказаних груп. Зазначається, що намір вчинити геноцид не обов’язково повинен бути зафіксований в документах чи висловлений у публічних промовах, але може також бути виведений із фактів і обставин злочину. Розглядаються обставини, які можуть свідчити про намір вчинити геноцид. Акцентується увага на розмежуванні та співвідношенні колективного та індивідуального намірів, які мають місце у злочині геноциду. Проаналізовано намір вчинити геноцид в Голодоморі проти української національної та етнічної групи.
В статье рассматривается вопрос определения понятия "намерение" совершить геноцид в Уставе Международного уголовного суда, в документе "Элементы преступлений", принятом Международным уголовным судом, а также в решениях Международного трибунала по бывшей Югославии, Международного трибунала по Руанде и в практике Международного Суда ООН. Раскрываются составные понятия "намерение" совершить геноцид, а именно намерение совершить действие, которое вызовет разрушительные последствия для определенной национальной, этнической, религиозной или расовой группы как таковой; намерение достичь этих последствий или осознание, что такие последствия неминуемо будут иметь место в результате этого действия. Автор указывает на несколько отличные подходы в позициях указанных трибуналов и судов к элементу осознания последствий (ознакомления с последствиями) уничтожения указанных групп. Намерение совершить геноцид не обязательно должно быть зафиксировано в документах или высказано в публичных речах, но может быть выведено из фактов и обстоятельств преступления. Рассматриваются обстоятельства, которые могут свидетельствовать о намерении совершить геноцид. Акцентируется внимание на размежевании и соотношении коллективного и индивидуального намерений, которые имеют место в преступлении геноцида. Проанализировано намерение совершить геноцид в Голодоморе против украинской национальной и этнической группы.
Description
Keywords
Genocide, the intent to commit genocide, collective and individual intent, the Holodomor-genocide, article, Геноцид, намір вчинити геноцид, колективний та індивідуальний намір, Голодомор-геноцид, Геноцид, намерение совершить геноцид, коллективное и индивидуальное намерение, Голодомор-геноцид
Citation
Antonovych M. Individual and Collective Intent in the Crime of Genocide (on the example of the Holodomor-Genocide against the Ukrainian Nation) / Antonovych M. // Actual Problems of International Relations. - 2020. - Vol. 145. – P. 54-61. (issued in 2021). - https://doi.org/10.17721/apmv.2020.145.1.54-61