Методологія Кембриджської школи інтелектуальної історії та дискурс про роль України на міжнародній арені

Simple item page
dc.contributor.authorЯковлєв, Максим
dc.date.accessioned2021-06-24T21:01:26Z
dc.date.available2021-06-24T21:01:26Z
dc.date.issued2020
dc.description.abstractМетодологія Кембриджської школи інтелектуальної історії, ключовий підхід якої отримав назву "контекстуалізм" і в якій особлива увага приділяється аналізу політичних ідіом (мов) в конкретному суспільно-політичному контексті для пошуку відповіді на ключове питання "що намагався зробити автор, коли робив свої висловлювання?" використовується для окреслення можливостей дослідження внутрішньоукраїнського дискурсу про роль України на міжнародній арені на прикладі тези про уявне "зовнішнє управління". Саме поняття "інтелектуальна історія" застосовується до широкого спектру об’єктів досліджень, що відкриває можливості для дослідження дискусій про зовнішньополітичній вектор України та її відносин з іншими державами та міжнародними акторами саме як інтелектуальної історії, яку можна реконструювати шляхом аналізу мовних форм політичних спільнот, що встановлюють рамки можливих висловлювань про політику та дозволяють краще зрозуміти використання концептів в різних політичних контекстах. Риторичний і практичний узус формує погляди політичних акторів та розширює або обмежує спроможності дискурсивної дії. З позицій представників Кембриджської школи, дослідження політичних ідіом дозволяє з’ясувати, яким чином змінюються парадигми опису та розставляються політичні акценти. На прикладі дискурсу про роль України на міжнародній арені показано, що політичні актори через висування тези про "зовнішнє управління" по відношенню до нашої держави ставлять під питання її суверенітет та міжнародну суб’єктність, але за допомогою цього риторичного прийому також відмежовують Україну від Заходу (який, зокрема, активно наполягає на боротьбі з корупцією) і відкривають можливості для її зближення з Росією через переформатування позиції цієї країни всередині внутрішньополітичного українського дискурсу – з країни-агресора на можливого партнера чи навіть кредитора або фінансового донора. За допомогою такого прийому також відбувається зміщення уваги від тих сил, які всередині країни мають негативний плив на її внутрішню та зовнішню політику (олігархи) на тиск ззовні. Подальші дослідження процесів виробництва і розуміння висловлювань в українській політиці, зокрема й щодо її місця та ролі на міжнародній арені, з використанням методології Кембриджської школи інтелектуальної історії, можуть також посилити міждисциплінарні зв’язки між гуманітарними та суспільствознавчими науками.uk_UA
dc.description.abstractThe methodology of the Cambridge School of Intellectual History, the key approach of which was dubbed "contextualism", draws particular attention to the analysis of political idioms (languages) in a given socio-political context in order to answer the key question: "what was doing the author when he uttered his statement?", and the answer to this question is used to indicate the possibilities for the study of internal Ukrainian discourse about the role of Ukraine on international arena using the example of the thesis about the imaginary "external governance" of our country. The concept of "intellectual history" itself has been applied to a wide range of research objects, and this fact provides opportunities for the study of discussions about Ukraine’s foreign policy vector and Ukraine’s relations with other states and international actors. It can be studied and as an intellectual history, reconstructed by analysing different language forms of political communities and statements about Ukrainian politics. It will also provide a better understanding of how concepts are used in different political contexts. Rhetorical and practical vocabulary shapes the views of political actors, expands or limits their possibilities of discursive actions. From the perspective of the Cambridge School, the study of political idioms allows us to find out how descriptive paradigms are changing and how political "accents" are placed. The example of the discourse about the role of Ukraine in international relations demonstrates that political actors who put forward the thesis of "external governance" regarding our state, question its sovereignty and international subjectivity, but with this rhetorical approach they also separate Ukraine from the West ( which, among other things, actively insists on how important it is to fight corruption) and they open opportunities for Ukraine’s rapprochement with Russia by reformatting this country’s position within the domestic political discourse – from an aggressor country its status changes to a potential partner, creditor or even financial donor. With the help of such a technique, there is also a shift in attention from forces that have a negative impact on the country’s domestic and foreign policy (oligarchs) to imaginary external pressure. Further research into the processes of production and understanding of statements in Ukrainian politics, including its place and role in the international arena, using the methodology of the Cambridge School of Intellectual History may also contribute to an improvement in interdisciplinary links between humanities and social sciences.en_US
dc.description.abstractМетодология Кембриджской школы интеллектуальной истории, ключевой подход которой получил название "контекстуализм", уделяющая особое внимание уделяется анализу политических идиом (языков) в конкретном общественно-политическом контексте для поиска ответа на ключевой вопрос "что пытался сделать автор, делая свои высказывания?" используется для обозначения возможностей исследования внутриукраинского дискурса о роли Украины на международной арене на примере тезисы о мнимом «внешнем управлении» нашей страной. Само понятие "интеллектуальная история" применяется к широкому спектру объектов исследований, что открывает возможности для исследования дискуссий о внешнеполитическом векторе Украины и об отношениях Украины с другими государствами и международными акторами именно как интеллектуальной истории, которую можно реконструировать путем анализа языковых форм политических сообществ, устанавливающих рамки возможных высказываний о политике. Это также позволит лучше понять использование концептов в разных политических контекстах. Риторический и практический узус формирует взгляды политических акторов, расширяет или ограничивает возможности дискурсивного действия. С позиций представителей Кембриджской школы исследования политических идиом позволяет выяснить, каким образом меняются парадигмы описания и как расставляются политические акценты. На примере дискурса о роли Украины на международной арене показано, что политические акторы, которые выдвигают тезис о "внешнем управлении" по отношению к нашему государству, ставят под вопрос ее суверенитет и международную субъектность, но с помощью этого риторического приема также отделяют Украину от Запада (который, в частности, активно настаивает на борьбе с коррупцией) и открывают возможности для ее сближения с Россией через переформатирование позиции этой страны внутри внутриполитического украинского дискурса – из страны-агрессора в возможного партнера, кредитора или даже финансового донора. С помощью такого приема также происходит смещение внимания с сил, имеющих внутри страны отрицательное влияние на ее внутреннюю и внешнюю политику (олигархи) на давление извне. Дальнейшие исследования процессов производства и понимания высказываний в украинской политике, в том числе касательно её места и роли на международной арене, с использованием методологии Кембриджской школы интеллектуальной истории могут также усилить междисциплинарные связи между гуманитарными и обществоведческими науками.ru_RU
dc.identifier.citationЯковлєв М. В. Методологія Кембриджської школи інтелектуальної історії та дискурс про роль України на міжнародній арені / Максим Володимирович Яковлєв // Філософія та політологія в контексті сучасної культури. - 2020. - Т. 12, № 2. - С. 125-135.uk_UA
dc.identifier.issn2663-0265 (print)
dc.identifier.issn2663-0273 (online)
dc.identifier.urihttps://doi.org/10.15421/352042
dc.identifier.urihttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/20158
dc.language.isoukuk_UA
dc.relation.sourceФілософія та політологія в контексті сучасної культури.uk_UA
dc.statusfirst publisheduk_UA
dc.subjectміждисциплінарні лінгвістично-політологічні дослідженняuk_UA
dc.subjectконцептологіяuk_UA
dc.subjectметодологія наукових дослідженьuk_UA
dc.subjectдискурс-аналізuk_UA
dc.subjectміжнародні відносиниuk_UA
dc.subjectстаттяuk_UA
dc.subjectinterdisciplinary linguistic-political studiesen_US
dc.subjectconcepts’ studiesen_US
dc.subjectresearch methodologyen_US
dc.subjectdiscourse analysisen_US
dc.subjectinternational relationsen_US
dc.subjectмеждисциплинарные лингвистически-политологические исследованияru_RU
dc.subjectконцептологияru_RU
dc.subjectметодология научных исследованийru_RU
dc.subjectдискурс-анализru_RU
dc.subjectмеждународные отношенияru_RU
dc.titleМетодологія Кембриджської школи інтелектуальної історії та дискурс про роль України на міжнародній ареніuk_UA
dc.title.alternativeMethodology of the Cambridge School of Intellectual History and the discourse about the role of Ukraine on the international arenaen_US
dc.title.alternativeМетодология Кембриджской школы интеллектуальной истории и дискурс про роль Украины на международной аренеru_RU
dc.typeArticleuk_UA
Files
Original bundle
Now showing 1 - 1 of 1
Thumbnail Image
Name:
Yakovliev_Metodolohiia_Kembrydzhskoi_shkoly_intelektualnoi_istorii_ta_dyskurs_pro_rol_Ukrainy_na_mizhnarodnii_areni.pdf
Size:
1.34 MB
Format:
Adobe Portable Document Format
Description:
Download
License bundle
Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
license.txt
Size:
7.54 KB
Format:
Item-specific license agreed upon to submission
Description:
Download
Collections
Кафедра міжнародних відносин