Алани і маскути на західному узбережжі Каспійського моря: проблема етнічної ідентичності

Loading...
Thumbnail Image
Date
2019
Authors
Бубенок, Олег
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Серед народів Західного Прикаспію найменш вивченими залишаються маскути й алани. На думку багатьох сучасних дослідників, маскути часів раннього Середньовіччя – це нащадки масагетів часів Античності в Середній Азії, про яких згадував Геродот. Згодом під час переселення сарматських племен у IV–III ст. до н. е. вони опинилися в степах Східної Європи. Вже на початку нової ери масагети стали активними учасниками подій, але за межами Центральної Азії, що було пов’язано з експансією аланів. У перші століття нової ери масагети у складі аланської орди переселилися на Захід, внаслідок чого частина з них опинилася на Східному Кавказі. Тому зрозуміло, чому античні автори ставили знак рівності між масагетами й аланами. Проте за часів раннього Середньовіччя в письмових джерелах вірменського походження як жителі Східного Кавказу були представлені не алани, а масагети, більш відомі як маскути. Виходячи з того, що ще з часів пізньої Античності масагети (маскути) ототожнювалися з аланами, є сенс вважати маскутами тих аланів, які проживали за часів раннього Середньовіччя біля Дербентського проходу. Про присутність аланів у Дагестані в цей період можуть свідчити дані візантійських та мусульманських письмових джерел. Але згадки про маскутів тут відсутні. Це дає підстави вважати, що аланами вони називали маскутів. Серед цих джерел варто особливо виділити інформацію з арабомовного твору "Таріх ал-Баб ва-Ширван". Інформація про аланів міститься у фрагменті, який датовано періодом між 851 і 856 рр. Там ідеться про похід мусульманського полководця Буги проти аланів і хозар, яких він переміг і стягнув із них усіх джіз’ю (податок з монотеїстів). Проте добре відомо, що алани Центрального Передкавказзя стали християнами лише на початку Х ст. Усе це спонукає думати, що йдеться про тимчасове захоплення мусульманами Південного Дагестану, де монофізитське християнство пустило коріння вже в VII ст. Що стосується назви "алани", то цілком можливо, що це місцеві маскути.
The Maskuts were an Iranophone group who were the neighbors of the Khazars. They lived during the Latest Antiquity and Early Medieval times in the South Daghestan and the Northern Azerbaijan. They were the descendants of the Ancient Massagets from the Central Asia who migrated into the Alans horde to the West in the 1st century AD. Therefore many Historians called them as the Alans in spite of the traditional Armenian name – the Maskuts. Some time the Derbent passage were known as "Alan passage" because the Alans-Maskuts lived here. In the Southern Daghestan the Maskuts were included into the Daghestani Huns tribal confederation before the 8th century AD. During the 9th – 10th centuries AD the Maskuts were assimilated by the neighbor peoples. Quite common is the opinion that in the Middle Ages the Alans lived in the Caucasus only in its central part. However, the involvement of Muslim sources allows to change the established stereotypes to a certain degree. Among them, the information of the Arabic-language work "Tarikh al-Bab wa-Sharwan" should be highlighted. This work was published and translated into English and Russian by V. F. Minorsky. It contains several references to the Alans, that need an explanation. For example, the information on Alans is contained in the fragment that is dated between the years 851 and 856. It is a question of the campaign of the Muslim commander Bugha against the Alans and Khazars, whom he defeated and taxed the jizya. As it is known, jizya is a tax that the Muslims imposed on the ahl al-dhimma (in particular, monotheists). However, it is well known that the Alans of the Central Ciscaucasia became Christians only at the beginning of the 10th century, and before that they were pagans. All this makes us think that in this case we are talking about the temporary capture by Muslims of Southern Dagestan, where Monophysite Christianity took root already in the 7th century. As for the name "Alans", it is quite possible that these are the local Maskuts, sometimes called Alans.
Среди народов Западного Прикаспия наименее изученными остаются маскуты и аланы. По мнению многих современных исследователей, маскуты времен раннего средневековья – это потомки массагетов времен античности в Средней Азии, о которых упоминал Геродот. Впоследствии во время переселения сарматских племен в IV–III вв. до н. э. они оказались в степях Восточной Европы. Уже в начале новой эры массагеты стали активными участниками событий, но за пределами Центральной Азии, что было связано с экспансией аланов. В первые века новой эры массагеты в составе аланской орды переселились на Запад, в результате чего часть из них оказалась на Восточном Кавказе. Поэтому понятно, почему античные авторы ставили знак равенства между массагетами и аланами. Однако во времена раннего средневековья в письменных источниках армянского происхождения как жители Восточного Кавказа были представлены не аланы, а массагети, более известные как маскуты. Исходя из того, что еще со времен поздней античности массагеты (маскуты) отождествлялись с аланами, имеет смысл считать маскутами тех аланов, которые проживали во времена раннего средневековья около Дербентского прохода. О присутствии аланов в Дагестане в этот период могут свидетельствовать данные византийских и мусульманских письменных источников. Но упоминания о маскутах здесь отсутствуют. Это позволяет считать, что аланами они называли маскутов. Среди этих источников стоит особенно выделить информацию из арабоязычного сочинения "Тарих ал-Баб ва-Ширван". Информация об аланах содержится во фрагменте, который датирован периодом между 851 и 856 гг. Там идет речь о походе мусульманского полководца Буги против аланов и хазар, которых он победил и взыскал из них всех джизью (налог с монотеистов). Однако хорошо известно, что аланы Центрального Предкавказья стали христианами лишь в начале Х в. Это заставляет думать, что здесь идет речь о временном завоевании мусульманами Южного Дагестана, где монофизитское христианство пустило корни уже в VII в. Что же касается названия "аланы", то вполне возможно, что это местные маскуты.
Description
Keywords
алани, Дербент, масагети, маскути, монофізитське християнство, Таріх ал-Баб ва Ширван, Ширван, стаття, Alans, Darband, Maskuts, Massagets, Monophysite Christianity, Sharwan, Tarіkh al-Bab wa-Sharwan, аланы, Дербент, маскуты, массагеты, монофизитское христианство, Тарих ал-Баб ва Ширван, Ширван
Citation
Бубенок О. Б. Алани і маскути на західному узбережжі Каспійського моря: проблема етнічної ідентичності / О. Б. Бубенок // Східний світ. - 2019. - № 2. - С. 14-24.