Використання штучного інтелекту в кримінальному провадженні під час дії воєнного стану
Loading...
Date
2025
Authors
Удовенко, Жанна
Галаган, Володимир
Шкелебей, Вікторія
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті досліджено можливості, ризики та нормативно-правові аспекти використання штучного інтелекту у кримінальному провадженні, з особливим акцентом на виклики, зумовлені умовами воєнного стану в Україні. З огляду на сучасні тенденції цифровізації та необхідність підвищення ефективності розслідувань проаналізовано приклади за-стосування штучного інтелекту у правоохоронній практичній діяльності, зокрема автоматизований аналіз великих обсягів даних, біометричну ідентифікацію, використання дронів для розвідки, прогнозну аналітику та інші технології. Особливу увагу приділено досвіду використання систем штучного інтелекту для розслідування воєнних злочинів, зокрема ідентифікації російських військовослужбовців, виявлення колаборантів, пошуку зниклих осіб і викрадених дітей. Проаналізовано перспективи застосування алгоритмів глибокого навчання, інструментів доповненого пошуку, тематичних баз даних, а також можливості автоматизації рутинних слідчих (розшукових) дій. Критично осмислено ризики, пов’язані з використанням штучного інтелекту: недостовірність і "галюцинації" алгоритмів, непрозорість моделей, ризики дискримінації, порушення приватності, проблеми верифікації цифрових доказів і технічну неспроможність наяв-них систем. Аргументовано необхідність запровадження нормативних гарантій якості, надійності та підзвітності результатів, отриманих за допомогою штучного інтелекту. Обґрунтовано потребу впровадження принципів прозорості, підзвітності, інформованості та нагляду за алгоритмічними інструментами у кримінальному процесі. Запропоновано напрями вдосконалення кримінального процесуального законодавства, зокрема зміни до статей 91 та 101 Кримінального процесуального кодексу України, спрямовані на регламентацію та визнання результатів роботи штучного інтелекту процесуальними джерелами доказів за умови їх належної фіксації, верифікації й експертної оцінки. Зміни передбачають чітку фіксацію застосування штучного інтелекту у процесуальних документах, запровадження відповідальної особи за використання технологій, а також механізми перевірки й оцінювання отриманих результатів. Такий підхід забезпечить баланс між технологічним прогресом та захистом прав людини, підвищуючи якість розслідувань і довіру до судової системи. Зроблено висновок про доцільність розроблення комплексної нормативної моделі правового регулювання штучного інтелекту в Україні з урахуванням положень Закону ЄС про штучний інтелект (EU AI Act), потреб воєнного часу та стандартів захисту прав людини. Наголошено на необхідності гнучкого та функціонального підходу до правового регулювання штучного інтелекту, що зосереджується не на його дефініції, а на оцінці реальних наслідків і можливостей.
Description
This article examines the possibilities, risks, and regulatory aspects of using artificial intelli-gence in criminal proceedings, with a particular focus on the challenges posed by martial law in Ukraine. Given current trends in digitalisation and the need to improve the effectiveness of in-vestigations, examples of the use of artificial intelligence in law enforcement practice are ana-lysed, including automated analysis of large amounts of data, biometric identification, the use of drones for reconnaissance, predictive analytics and other technologies. Particular attention is paid to the experience of using artificial intelligence systems to investi-gate war crimes, in particular the identification of Russian military personnel, the detection of collaborators, and the search for missing persons and abducted children. The prospects for the application of deep learning algorithms, augmented search tools, thematic databases, and the possibility of automating routine investigative (search) activities are analysed. The risks associated with the use of artificial intelligence are critically examined: the unreliability and "hallucinations" of algorithms, the opacity of models, the risks of discrimination, privacy vio-lations, problems with the verification of digital evidence, and the technical inadequacy of exist-ing systems. The need to introduce regulatory guarantees of quality, reliability and accountability of results obtained with the help of artificial intelligence is argued. The need to introduce the principles of transparency, accountability, awareness and oversight of algorithmic tools in criminal proceedings is justified. Proposed directions for improving criminal procedural legislation, in particular amendments to Articles 91 and 101 of the Criminal Procedure Code of Ukraine, aimed at regulating and rec-ognising the results of artificial intelligence as procedural sources of evidence, provided that they are properly recorded, verified and expertly assessed. The amendments provide for the clear recording of the use of artificial intelligence in procedural documents, the introduction of a person responsible for the use of technologies, as well as mechanisms for verifying and eval-uating the results obtained. This approach will ensure a balance between technological pro-gress and the protection of human rights, improving the quality of investigations and trust in the judicial system. It has been concluded that it is advisable to develop a comprehensive regu-latory model for the legal regulation of artificial intelligence in Ukraine, taking into account the provisions of the EU AI Act, the needs of wartime and human rights standards. The need for a flexible and functional approach to the legal regulation of artificial intelligence is emphasised, focusing not on its definition but on the assessment of its real consequences and possibilities.
Keywords
штучний інтелект, досудове розслідування, воєнний стан, доказування, цифрові докази, захист персональних даних, технології в юриспруденції, ефективність, стаття, artificial intelligence, pre-trial investigation, martial law, evidence, digital evidence, personal data protection, technology in jurisprudence, effectiveness
Citation
111