History of the Corded Decoration Technique in the Right Bank Ukraine During the Eneolithic
Loading...
Date
2024
Authors
Ivanov, Mykyta
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Since many scholars (M. Gimbutas, D. Telehin, T. Movsha and others) considered the corded pottery decoration as a feature of the so-called pra-Indo-European cultural complex, the history of its diffusion is one of the key problems of the Eastern European past of the 5th–4th Millennia BC. Nevertheless, despite the question's significance, no comprehensive research would describe the spread of the corded decoration throughout Europe and define which cultures used it first. Fulfilment of this lacune is the purpose of the research paper. The scholarly novelty of the paper is such that for the first time, the corded pottery of the thirteen Eneolithic cultures will be analysed within the same text: Seredniy Stih, Dereivka, Moliukhiv Buhor, Rohachyk, Serezliivka, Yanmaya, Lukashivka, Sofiivka, Horodsk-Volhynia, Gordinești, Kasperivtsi and Usatovo. The main method of the paper is typological. Also, when it is possible, we use the methods of descriptive statistics. Conclusions. As a result of the conducted analysis, researchers concluded that classical corded decoration appears within the environment of the Trypillia and socalled "steppe" cultures almost simultaneously – at the beginning of the 4th Millennia BC. Further, the corded decoration became widespread within the Trypillia culture, where it is documented on the pottery of every late Trypillian local variant, while for the ‘steppe’ cultures, the corded decoration remains marginal. Based on this, the researchers claim that the appearance of cord decoration in the steppe is a sign of Trypillian influences and not the other way around – an influence on Trypillia from the side of the steppe. In addition, the authors believe that the few finds of dishes decorated with cord impressions in the environment of the Serezliivka culture are an additional argument in favour of the formation of the latter based on the Trypillia culture.
Історія поширення шнурової техніки декорування керамічного посуду є одним із ключових питань східноєвропейського минулого 5-4 тис. до н.е. оскільки на думку багатьох дослідників (М. Гімбутас, Д. Телегін, Т. Мовша й ін.) шнуровий декор є однією з діагностичних ознак культурного комплексу праіндоєвропейських народів за яким можна прослідкувати їхнє розселення світом. Втім, незважаючи на значущість питання, вичерпного дослідження, яке б сукупно описало поширення шнурової декоративної техніки в різних культурах і з’ясувало населення якої культури застосувало шнурову техніку вперше – не існує. Заповнити цю лакуну і є метою даної статті. Наукова новизна статті полягає в тому, що вперше у межах єдиної роботи буде описано та проаналізовано кераміку, прикрашену відтисками шнура, тринадцяти енеолітичних культур і культурних груп: середньостогівської, дереївської, молюхівбугорської, рогачицької, серезліївської, ямної, лукашівської, софіївської, городсько-волинської, Гордінешти, касперівської та усатівської. Головним методом дослідження є типологічний. Також, за можливості, автор застосовував методи описової статистики. У результаті проведеного аналізу дослідники дійшли висновку, що класичний шнуровий декор з’являється у середовищі трипільської та "степових" культурах приблизно одночасно – на початку 4 тис. до н.е. У подальшому, шнурова техніка декорування набуває більшого поширення в середовищі трипільської культури, де зафіксована на кераміці кожного з відомих пізньотрипільських локальних варіантів, у той час як для "степових" культур відтиски шнура є маргінальним способом оздоблення поверхні посуду. На підставі цього дослідники стверджують, що поява шнурового декору в степу є ознакою трипільських впливів, а не навпаки – впливу зі сторони степу на Трипілля. Окрім цього, вчені вважають, що нечисельні знахідки посуду, прикрашеного відтисками шнура, в середовищі серезліївської культури є додатковим аргументом на користь формування останньої на основі трипільської.
Історія поширення шнурової техніки декорування керамічного посуду є одним із ключових питань східноєвропейського минулого 5-4 тис. до н.е. оскільки на думку багатьох дослідників (М. Гімбутас, Д. Телегін, Т. Мовша й ін.) шнуровий декор є однією з діагностичних ознак культурного комплексу праіндоєвропейських народів за яким можна прослідкувати їхнє розселення світом. Втім, незважаючи на значущість питання, вичерпного дослідження, яке б сукупно описало поширення шнурової декоративної техніки в різних культурах і з’ясувало населення якої культури застосувало шнурову техніку вперше – не існує. Заповнити цю лакуну і є метою даної статті. Наукова новизна статті полягає в тому, що вперше у межах єдиної роботи буде описано та проаналізовано кераміку, прикрашену відтисками шнура, тринадцяти енеолітичних культур і культурних груп: середньостогівської, дереївської, молюхівбугорської, рогачицької, серезліївської, ямної, лукашівської, софіївської, городсько-волинської, Гордінешти, касперівської та усатівської. Головним методом дослідження є типологічний. Також, за можливості, автор застосовував методи описової статистики. У результаті проведеного аналізу дослідники дійшли висновку, що класичний шнуровий декор з’являється у середовищі трипільської та "степових" культурах приблизно одночасно – на початку 4 тис. до н.е. У подальшому, шнурова техніка декорування набуває більшого поширення в середовищі трипільської культури, де зафіксована на кераміці кожного з відомих пізньотрипільських локальних варіантів, у той час як для "степових" культур відтиски шнура є маргінальним способом оздоблення поверхні посуду. На підставі цього дослідники стверджують, що поява шнурового декору в степу є ознакою трипільських впливів, а не навпаки – впливу зі сторони степу на Трипілля. Окрім цього, вчені вважають, що нечисельні знахідки посуду, прикрашеного відтисками шнура, в середовищі серезліївської культури є додатковим аргументом на користь формування останньої на основі трипільської.
Description
Keywords
cord, pottery, Trypillia culture, Serezliivka culture, Yamnaya culture, Dereivka culture, article, шнур, кераміка, трипільська культура, серезліївська культура, ямна культура, дереївська культура
Citation
Ivanov M. History of the Corded Decoration Technique in the Right Bank Ukraine During the Eneolithic / Mykyta Ivanov // Eminak : Scientific Quarterly Journal. - 2024. - Vol. 1(45). - P. 23-45. - https://doi.org/10.33782/eminak2024.1(45).690