Гармонізація митного законодавства України та Європейського Союзу в процесі вступу України до ЄС : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
Loading...
Date
2026
Authors
Кириєвський, Олег
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 293 "Міжнародне право" (29 – Міжнародні відносини). – Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, 2026. У процесі вступу до Європейського союзу, Україна повинна буде повністю прийняти та дотримуватися всього комплексу норм права ЄС. На момент набуття статусу кандидата до ЄС, Україна також знаходилась у процесі виконання низки зобов’язань, що передбачені Угодою про Асоціацію з ЄС (надалі – "Угода"). Водночас, у доктрині тривають дискусії щодо можливої зміни підходу до розширення ЄС. Невизначеність посилює і перспектива митної реформи в ЄС. У цих умовах, актуальним стає пошук можливих спільних рис (знаменників) процесу гармонізації з "acquis" ЄС у митній сфері, що можуть
бути корисними як для України, так і для інших держав в процесі вступу, що і стало метою цього дослідження. За результатами виконання завдань дослідження було досягнуто низки спільних знаменників (характеристик) у процесі гармонізації з "acquis" у митній сфері (а також інших, застосовних до процесу гармонізації, висновків). Перш за все, мова про необхідність змістовного, а не формально врахування ознак поняття "acquis вступу". До таких ознак, за результатами аналізу, можна віднести: (a) гнучкість та динамічність, (б) врахування індивідуальних характеристик країни-кандидата, (в) орієнтованість на практичну імплементацію, а не лише на впровадження норм, (г) орієнтованість на практичну імплементацію не тільки до моменту вступу, а й у продовжуваній формі – після вступу, (ґ) гармонізація з "acquis вступу" повинна відбуватись не після виконання вимог Угоди, а одночасно (і узгоджено) із "acquis Угоди", (д) практичне визначення елементів «acquis» буде найефективнішим, якщо воно буде "холістичним", (е) повна гармонізація з "acquis вступу" відбудеться лише в момент приєднання і не вимагатиметься під час переговорів. Крім того, у процесі вступу, необхідним є ширший погляд на обсяг "acquis" у митній сфері – як секторального "acquis", що охоплює не тільки "митне законодавство", чи елементи "митного союзу". Також, можна ствердити про недостатнє застосування Угоди як інструменту вступу і, водночас, недостатність самих механізмів Угоди – в першу чергу, у контексті моніторингу динамічного "acquis" й результатів гармонізації. Також обґрунтовано, що Угода може і має бути основним або ефективним другорядним «інструментом» у процесі вступу у митній сфері. Водночас, її механізми, у контексті митної сфери доцільно переглянути.
Як ілюструють результати цього дослідження (унаслідок співставлення ознак "acquis вступу" у митній сфері із процесом та результатами гармонізації): як до набуття статусу кандидата, так і після (навіть попри посилення ролі обумовленості в контексті вступу), зміни у митній сфері на виконання гармонізаційних зобов’язань часто залишались хаотичними і непослідовними. Також, можна чітко відслідкувати не "холістичний", а "почерговий" підхід щодо виконання Угоди та рекомендацій у процесі вступу. Такий підхід може ускладнити й продовжуване виконання зобов’язань у митній сфері після можливого вступу. Першочерговою причиною таких характеристик, окрім невідповідності синтезованим ознакам "acquis вступу" у митній сфері та вузького тлумачення "митної сфери", є недостатність інструментів планування процесу гармонізації на усіх її етапах. Попри індивідуальність процесу планування, це обов’язковий етап гармонізації, що повинен відбуватись як до, так і після
набуття статусу кандидата, й може, у значній мірі, спиратись на застосування угод між країнами-кандидатами та ЄС. При цьому, у митній сфері (і не тільки) інструменти планування й до набуття статусу уже можуть передбачати інтеграційну перспективу. Вказаний рівень планування був і залишається відсутнім в Україні. До інших причин можна віднести (a) слабкі інструменти обумовленості, застосовні до «acquis Угоди» (до набуття Україною статусу кандидата); (b) статичний характер частини інструментів щодо гармонізації; (c) надзвичайно амбітні цілі, поставлені у питаннях гармонізації з "acquis
Угоди"; (d) відсутність системного і продовжуваного моніторингу питань апроксимації у митній сфері; (e) невчасне оновлення Угоди в частині митної сфери. Крім того, дослідження, опираючись на розуміння "гармонізації", як процесу, що спрямований на досягнення однорідності у практичному застосуванні норм і регуляторного поля, ілюструє, що лише впровадження певних норм у національне законодавство не обов’язково означає (і найчастіше не означає) виконання відповідних зобов’язань. Відповідно, висновки щодо відсотка впровадження норм чи виконання Угоди у митній сфері (у результатах моніторингу) потрібно розглядати скептично. Унаслідок вищенаведеного, у визначенні найновіших рекомендацій ЄС, можна прослідкувати низку парадоксів, зокрема: у наголосі на практичному виконанні й водночас недостатній оцінці можливості виконати нові рекомендації; статичності рекомендацій і водночас більш динамічному відслідковуванні змін; а також - комбінації водночас загальних та дуже вузьких й специфічних вимог. У першу чергу, мова про оновлення Митного кодексу України у 2026 році, що мав би ґрунтуватись на Митному Кодексі Союзу (Union Customs
Code), (надалі – "МКС") та інших актах ЄС у митній сфері. Така рекомендація піднімає низку проблемних питань: неможливість застосування низки норм МКС до вступу в ЄС, недостатня динамічність відслідковування змін до «acquis» у митній сфері тощо. На додаток, досвід інших держав свідчить, що ані попередні хвилі розширення, ані поточні держави-кандидати не стикались із такою специфічною вимогою ЄС. Ситуацію також ускладнює реформа митного законодавства ЄС, концепція якої уже фіналізована і передбачає суттєві зміни до митного регулювання. За такого стану справ, Україна, на практиці, може зіштовхнутись з кількома підряд перезавантаженнями митного законодавства. При цьому, наявні інструменти моніторингу відповідної проблематики не відображають. З огляду на наведене, результати дослідження свідчать про потребу критичного перегляду існуючих підходів до гармонізації з "acquis" ЄС у митній сфері. Також дослідження висуває три гіпотези щодо альтернативних кроків у процесі гармонізації: (1) проведення проміжної та критичної оцінки стану гармонізації із орієнтацією на практичне застосування норм (на основі механізмів Угоди); (2) прийняття NPAA1 із врахуванням секторального виміру "митної сфери"; (3) вдосконалення механізмів Угоди через більш динамічне формулювання зобов'язань та посилення ролі Підкомітету з митних питань.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що на основі комплексного аналізу зобов'язань України щодо гармонізації з "acquis"ЄС у митній сфері – як за Угодою, так і в процесі вступу до ЄС – вперше здійснено системне дослідження теоретичних аспектів гармонізації, а також тлумачення й визначення обсягу понять, що стосуються митної сфери. Результати дослідження співставлено з практичною характеристикою результатів гармонізації в Україні та враховано дотичний досвід інших держав, виявлено спільні характерні риси (знаменники) процесу гармонізації у митній сфері в
умовах невідомості та фактори, що вплинули на такі характерні риси. уперше: ⎯ визначено предметний обсяг "митної сфери" як секторального acquis вступу через співвідношення з поняттями "митний союз" та "митне законодавство", а також обсягом відповідного переговорного розділу; ⎯ здійснено комплексний ретроспективний аналіз процесу гармонізації у митній сфері з "acquis" ЄС за Угодою з моменту набрання нею чинності, а також після набуття статусу кандидата, з’ясовано, чи вплинуло набуття статусу кандидата на результати гармонізації у митній сфері; ⎯ виявлено та охарактеризовано системний розрив між формальним впровадженням норм "acquis" ЄС у митне законодавство України та їх практичною імплементацією на прикладі норм щодо статусу Авторизованого Економічного Оператора (надалі – "АЕО"), процедури спільного транзиту, захисту прав інтелектуальної власності та Конвенції Пан-Євро-Мед, а також санкцій за митні правопорушення; ⎯ узагальнено системні та спільні характеристики (знаменники) у процесі гармонізації з "acquis" ЄС у митній сфері і екстрапольовано їх на найновіші рекомендації ЄС у процесі вступу, а також на перспективу прийняття нового Митного кодексу в Україні та митної реформи в ЄС; удосконалено: ⎯ підхід до розуміння поняття «acquis вступу» у секторальному вимірі, а також доповнено перелік його ознак; ⎯ підхід до "acquis Угоди" як складової частини "acquis вступу" та логічної узгодженості гармонізації у митній сфері в процесі вступу; ⎯ розуміння інструментів Угоди у процесі вступу, виявлено можливі недоліки її застосування і запропоновано рішення для удосконалення ролі Угоди; ⎯ підхід до планування процесу гармонізації з "acquis" у митній сфері з урахуванням досвіду країн Центральної та Східної Європи, а також ⎯ підхід до оцінки результатів гармонізації у контексті практичного застосування (а не лише формальної транспозиції норм); подальшого дослідження потребують: ⎯ запропоновані альтернативні кроки щодо гармонізації з "acquis" ЄС у митній сфері, як альтернатива поточного підходу; ⎯ врахування результатів цього дослідження у перехідному періоді у випадку прийняття нового Митного кодексу в Україні, а також щодо практичних результатів митної реформи та подальшої гармонізації з оновленим "acquis" у митній сфері. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх
використання: ⎯ у правотворчій діяльності – зокрема, при підготовці та розгляді проєкту нового Митного кодексу України. Крім того, результати дослідження можуть слугувати основою для розробки проєктів інших нормативно-правових актів у митній сфері. Висновки щодо планування процесу гармонізації також застосовні для розробки чи вдосконалення елементів планування такого процесу у митній сфері. ⎯ у науково-дослідній сфері – при дослідженні інших підходів до гармонізації у митній сфері (ідеї щодо таких альтернатив висловлюються в 4 розділі цього дослідження). Також вони можуть стати сходинкою у продовжуваній науковій дискусії щодо підходів до розширення ЄС, про яку йде мова у Вступі до цього дослідження. ⎯ у правозастосовній діяльності – можуть слугувати підставою та методологічною основою для зміни підходу оцінки результатів гармонізації з «acquis» у митній сфері як за угодами про вільну торгівлю, так і в контексті вступу. ⎯ у навчальному процесі – можуть і уже використовуються в розробці та викладанні навчальних програм з права ЄС, зовнішніх зносин ЄС, митного права та міжнародної торгівлі, а також для навчання (тренінгів тощо) представників сфери правозастосування – зокрема представників державних органів, що долучені до процесу планування гармонізації та впровадження гармонізованих норм у митній сфері. Так, зокрема, на основі результатів цього дослідження розроблено та впроваджено курс "Митне право та міжнародна торгівля" в межах освітньо-професійної програми другого ступеня вищої освіти (магістр) Факультету права Закладу вищої освіти "Український католицький університет" (відповідна довідка є Додатком В до цього дослідження).
Description
PhD thesis to obtain the degree of Doctor of Philosophy in the Programme Subject Area 293 "International Law" (29 – International relations). – National University of Kyiv-Mohyla Academy, Kyiv, 2026. In the process of accession to the European Union, Ukraine will be required to fully adopt and comply with the entire body of EU law – so-called "acquis" By the time Ukraine obtained EU candidate status, it had already been fulfilling obligations under the Association Agreement with the EU. Simultaneously, ongoing academic debate relates to the possible reform of the EU’s approach to enlargement. The prospect of customs reform within the EU itself further increases the uncertainty in the field. Against this backdrop, it has become particularly important to identify common characteristics – or "common denominators" – of the harmonisation process with the EU "acquis" in the field of customs that could be useful both for Ukraine and for other candidate countries. This is the central aim of the present study. Based on the research findings, the study identifies a number of common denominators in the harmonisation process with the customs "acquis", as well as some broader conclusions applicable to the harmonisation process. First and foremost, the study underscores the need for a substantive – rather than merely formal – understanding of the characteristics of the "accession acquis". Based on the analysis conducted, these characteristics include: (a) flexibility and dynamism; (b) sensitivity to the individual circumstances of the candidate country; (c) an orientation towards practical implementation in a specific country, not merely the formal transposition of norms; (d) an ongoing orientation towards compliance not only at to the moment of accession but also after accession; (e) the need for simultaneous harmonisation with the "accession acquis" – and in a logically
coordinated manner – with the "Agreement acquis", rather than sequential approach; (f) a holistic approach to defining the elements of the "acquis"; and (g) full harmonisation with the "accession acquis" will only be achieved at the moment of accession and is not required during the negotiation process itself. The study also concludes that the accession process requires a broader understanding of the scope of the "acquis" in the "customs field", as a sectoral acquis extending beyond "customs legislation" or the elements of a "customs union". Furthermore, the study finds that the Association Agreement has been insufficiently used as an accession instrument, and that the Agreement’s own mechanisms are inadequate – particularly in monitoring the dynamic nature of the customs "acquis" and the results of harmonisation. The study argues that the
Agreement can and should serve as a primary, or at least an effective secondary, instrument in the c accession process in the field – but its mechanisms require revision. As the research findings demonstrate – through a comparison of the common characteristics (denominators) of the accession "acquis" in the field of customs with the process and outcomes of harmonisation – changes to customs legislation have often been inconsistent and fragmented, both before and after the obtaining of candidate status (despite the strengthening of accession conditionality). A clearly "sequential", rather than "holistic", approach to implementing the Association Agreement obligations and accession recommendations is also evident. Such an approach risks complicating the continued fulfilment of member obligations in the field following a possible accession. The primary cause of these shortcomings – beyond the failure to align with the synthesised characteristics of the accession acquis in the customs field and the narrow interpretation "customs acquis" notion – is the inadequacy of planning across all stages of harmoisation. While the planning of harmonisation must always be country-specific, it is an obligatory step that should happen both before and after the candidate status is obtained. It can draw substantially on agreements between candidate countries and the EU. In the field of customs (and beyond), planning instruments prior to the candidate status may already incorporate an integration perspective. Such planning approach was not applied in Ukraine. Additional contributing factors include: (a) weak conditionality mechanisms applicable to respective "Agreement acquis" (prior to candidate status was obtained); (b) the static nature of harmonisation instruments in the field; (c) overly ambitious targets set for harmonisation with the "Agreement acquis"; (d) the absence of systematic and ongoing monitoring of approximation in the field of customs; and (e) the delayed update of the Agreement in the field. The study further illustrates – drawing on an understanding of harmonisation
as a process aimed at achieving uniformity in the practical application of rules and equal environment for traders – that the transposition of certain provisions into national law does not necessarily mean (and in most cases does not mean) that the corresponding obligations have been fulfilled. Accordingly, conclusions regarding the percentage of rules transposed, or the level of Agreement implementation in the customs field (as reflected in monitoring reports) should be treated with scepticism. In light of the above, the study identifies a number of paradoxes in the EU’s most recent recommendations in the field of customs, including: an emphasis on practical implementation alongside an insufficient assessment of the feasibility to meet new requirements; static recommendations alongside a more flexible approach to tracking changes; and a combination of both very generic and highly specific requirements. The most prominent example is the recommendation to adopt a new Customs Code in 2026 on the basis of the Union Customs Code (UCC) and other EU customs regulations. This recommendation raises a few problematic issues: the impossibility of applying many UCC provisions prior to EU accession; insufficient dynamism in tracking changes to the customs "acquis"; and so forth. Moreover, the experience of other states shows that neither previous enlargement rounds nor current candidate countries have faced such a specific requirement. The EU’s finalized concept of customs reform further complicates the situation. It envisages significant changes to customs regulations. In practical terms, Ukraine may thus face a series of successive resets of its customs legislation. The existing monitoring tools do not currently reflect these challenges. In view of the foregoing, the findings of the study point to the need for a critical reassessment of existing approaches in harmonisation with the EU acquis in the field of customs. The study also puts forward three hypotheses regarding alternative steps in the harmonisation process: (1) conducting an interim and critical assessment of the state of harmonisation, focused on the practical application of rules (drawing on Association Agreement mechanisms); (2) adopting a National Programme for the Adoption of the Acquis (NPAA) that takes into account the sectoral dimension of the customs field; and (3) improving the mechanisms of the Agreement through more dynamic formulation of obligations and a strengthening the role for the Customs Sub-Committee. Scientific novelty of the findings. The scientific novelty of the results lies in a comprehensive analysis of Ukraine’s harmonization obligations with the EU "acquis" in the field of customs – both under the Association Agreement and in the accession process. The study for the first time conducts a systematic examination of the theoretical aspects of harmonisation in the field of customs. It includes the interpretation and scope of customs-related concepts, and comparison with a practical harmonisation outcomes and experience of other states, identifying common characteristics (denominators) and the factors that have shaped them. For the first time: – the substantive scope of the "customs field" as a dimension of the sectoral accession "acquis" has been defined, by reference to the concepts of "customs union" and "customs legislation", as well as to the scope of the relevant negotiating chapters; – a comprehensive retrospective analysis has been conducted of the harmonisation process in the field under the Association Agreement, from the date of its entry into force and following the obtaining of the candidate status, including an assessment of whether candidate status influenced the outcomes of harmonisation; – a systemic gap has been identified and characterised between the formal transposition of EU customs "acquis" provisions into Ukrainian law and their practical implementation, as illustrated via norms relating to the Authorized Economic Operator (further – "AEO"), the common transit procedure, the protection of intellectual property rights, the Pan-Euro-Mediterranean Convention, and customs sanctions; – the common characteristics (denominators) of the harmonisation process with the EU customs "acquis" have been identified and extrapolated to the EU’s most recent accession recommendations, as well as to the prospects of adopting a new customs code in Ukraine and reforming the EU’s own customs legislation; The following issues are improved and detailed: – the conceptual approach to the "acquis" in its sectoral dimension, including an expanded list of its characteristics; – the understanding that the Association Agreement "acquis" forms part of the "accession acquis", and that harmonisation in the customs field during the accession process should proceed in logical coordination with Agreement obligations, rather than sequentially; – the understanding of the Association Agreement’s instruments in the accession process in the field, including identification of their shortcomings and proposals for improving the Agreement’s role; – the approach to planning the harmonization process with the customs "acquis", complemented by the experience of Central and Eastern European states as well as states of the Western Balkans; – the approach to evaluation of the harmonisation results based on the criterion of practical application, rather than formal transposition of rules alone; The following ideas to be further researched: – the proposed alternative steps in the harmonisation process with the EU customs "acquis", as an alternative to the current approach; – the application of this study’s findings to the transitional period if a new customs code is adopted in Ukraine, and to the practical outcomes of the EU’s customs reform for the continued harmonisation with the updated customs "acquis". Practical significance of the findings. The findings of this study may be used: – in legislative activities – in particular, in the preparation and consideration of the draft new Ukrainian Customs Code. The findings may also serve as a basis for developing other regulatory acts in the customs field. The conclusions concerning the planning of the harmonisation process are likewise applicable to the development or improvement of planning instruments in the field; – in scientific research – in the study of alternative approaches to customs harmonisation (ideas for such alternatives are discussed in Chapter 4 of this study), and as a contribution to the ongoing academic debate on EU enlargement methodology referred to in the Introduction; – in law-enforcement activities – as a foundation and methodological basis for revising the approach to evaluate the results of harmonisation with the customs "acquis", both under free trade agreements and in the accession context; – in educational activities – the findings can be and are already being used in the development and teaching of courses on EU law, EU external relations, customs law, international trade as well as in training programmes for practitioners, including representatives of public authorities involved in harmonisation planning and the implementation of customs rules. In particular, the results of this research were implemented in the development and introduction of the "Customs Law and International Trade" course within the second level of the higher education program (masters) of the Law Faculty at the Higher educational establishment "Ukrainian Catholic University" (the confirmation is in "Annex B" to this research).
Keywords
Європейський союз, СОТ, митне право, acquis, Угода про асоціацію, право ЄС, митниця, гармонізація, Європейська інтеграція, авторизований економічний оператор (AEO), санкції, інтеграція, євроінтеграція, оподаткування, війна, дисертація, European Union, WTO, customs law, acquis, Association Agreement, EU law, customs, harmonization, European integration, Authorized Economic Operator (AEO), sanctions, integration, Eurointegration, taxation, war
Citation
Кириєвський О. Б. Гармонізація митного законодавства України та Європейського Союзу в процесі вступу України до ЄС : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії / Кириєвський Олег Борисович ; наук. кер. Роман Арестович Петров ; Національний університет "Києво-Могилянська академія", Міністерство освіти і науки України. - Київ : [б. в.], 2026. - 302 с. : табл., діагр. - Містить додатки.