293 Міжнародне право

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/35517
Освітньо-професійна програма / Освітньо-наукова програма: Міжнародне право

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Malign Legal Operations (MALOPs) in International Law in the Context of Russia’s Invasion of Ukraine: Dissertation to obtain the scientific degree of Doctor of Philosophy
    (2023-12-27) Fisher, Brad; Petrov, Roman
    Dissertation to obtain the scientific degree of Doctor of Philosophy in the Field "29 Iinternational relations", specialty 293 "International Law". – National University of Kyiv – Mohyla Academy, Kyiv, 2023. This research offers the theory of Malign Legal Operations (MALOPs) as a complex and multifaceted challenge in contemporary international conflicts that both manipulates and threatens Public International Law (PIL). The need for a comprehensive framework to understand the intricate and increasingly influential nature of these operations has become paramount. The international rule of law hinges on unanimity among states, revealing the absence of a universally agreed-upon interpretation of international legal instruments and fundamental principles. These norms are designed to regulate state behavior, prevent conflict, and maintain global stability. However, state actors like Russia and China have demonstrated a sophisticated understanding of this system, exploiting its intricacies for strategic gains. As a result, we find ourselves at a crossroads where the principles of the international legal order are weaponized and manipulated in pursuit of political objectives. This nuanced phenomenon is exemplified in the complex interplay of state actors, legal instruments, and information warfare. Hence, understanding the nature, implications, and counter-strategies related to MALOPs has become crucial in maintaining international stability and upholding the customs and principles of the law itself. This situation underscores that the international legal system is a battleground where states vie for influence and shape perceptions of legitimacy to advance their political objectives. As such, the law, particularly PIL, should be considered both an instrument of conflict and an operating domain within which conflict occurs. Traditionally, the acquisition of power was synonymous with military force, but modern conflict introduces a new paradigm. It suggests that power shifts can be achieved through the artful manipulation of international legal norms, blurring the lines between the legal and political domains. This ability to acquire power without the overt use of force represents a form of asymmetry, even for those confronted by more powerful adversaries. This research delves into the complexity of this asymmetric phenomenon, one that creates power disparities by twisting international norms and laws to prevent measured responses from those who adhere to these norms. The terminology often employed to describe this multidimensional strategy is hybrid warfare. Yet, this term falls short of comprehensively capturing the essence of the challenge posed by MALOPs and has no normative significance within the accepted body of PIL. Similarly, the concept of lawfare exists as a bumper-sticker attempt to educate non-lawyer decision-makers, military leaders, and politicians about the use of law to achieve strategic military objectives. It originally applied primarily in the context of non-state radical organizations. However, the term has undergone various redefinitions, leading to debate and over-politicization. Ultimately, it has failed to provide a satisfactory characterization of the role of law, particularly PIL, in modern conflict. As such, the dissertation introduces the concept of MALOPs, aiming to serve as an all-encompassing framework to describe, identify, and counter the modern manipulation of legal domains. It distinguishes between clever applications of legal mechanisms within the boundaries of the law and manipulations that involve mischaracterizing or distorting the law's spirit and intent to feign legitimacy. This comprehensive framework is essential for recognizing and addressing the multidimensional nature of MALOPs. The dissertation provides numerous historical and contemporary examples of these operations, including in-depth legal analysis and emphasizing the critical need for this framework in contemporary international affairs. The principal example is Russia’s invasion of Ukraine that began in 2014 and continues today. However, Russia’s invasion of Georgia in 2008, China’s illegal accession of territory in the South China Sea, and the legal manipulations of transnational terrorist organizations and unrecognized entities are also major examples used throughout this research. The introduction provides an overview of the problem and summarizes this author’s research and contributions to the state of the art. Chapter 1 discusses the current crisis of international law and explores what role hybrid warfare has, if any, in contemporary legal discourse. It determines that the concept has no normative significance and should be discarded. Chapter 2 discusses the notion of lawfare as it relates to the current crisis and determines that the term has no commonly accepted meaning or significance beyond political applications. It, too, should be discarded. Chapter 3 formally introduces the theory of Malign Legal Operations and Chapter 4 provides the Counter-MALOPs toolkit. Finally, Chapter 5 addresses Russia’s 2022 total invasion of Ukraine and highlights several limitations and victories as it pertains to PIL and Russia’s aggression. This research is not a singularly comprehensive solution to the problem of malign legal manipulation, particularly between major state powers. However, it offers a new baseline for future researchers to explore this phenomenon and develop new and creative solutions. Perhaps the greatest challenge to the theory of MALOPs is that many states manipulate the law for political benefit. However, there exists a major difference between a state employing MALOPs as a matter of political expedience, or perhaps as a strategic blunder, and those recognized and unrecognized entities that employ MALOPs as a matter of state doctrine or strategy to achieve an objective. It is crucial to clarify that a mere violation of the law does not automatically constitute MALOPs. To be classified as such, the manipulation of legal domains must involve a particular level of sophistication, misrepresentation, or distortion of international norms. The dissertation outlines a range of tactics to counter and dissuade MALOPs, categorized within the Counter-MALOPs Toolkit. These strategies encompass the identification of MALOPs through literacy and intelligence, the disruption of these manipulations through integrated strategic litigation, the illumination of MALOPs, accountability mechanisms, and the defense of legal domains through legal resilience and deterrence, red teaming and war gaming, and the closure of legal gaps and loopholes. Furthermore, those engaged in the task of countering MALOPs are referred to as MALOPs Defenders. This term acknowledges the role of individuals, be they legal experts, policymakers, or international entities, in safeguarding international norms and confronting the manipulation of legal domains. It underscores the importance of education, awareness, and international cooperation in addressing this issue effectively. Ultimately, the existence of a comprehensive theory of Malign Legal Operations provides legal theorists and practitioners with a foundational framework to build a harmonious and principled body of international law. As President Zelenskyy aptly stated,"right now, it depends on our joint efforts whether humanity will have such an instrument as international law." The overarching objective is to preserve and protect international law itself, as it remains a crucial instrument for resolving conflicts and maintaining global stability. This research underscores the necessity of acknowledging the problem, creating a shared vernacular for discourse, and developing a foundational body of work to further the legal theory that safeguards international norms. In this era of evolving conflicts and manipulations of legal domains, preserving and safeguarding international law is of paramount importance, calling for collaborative efforts from governments, legal experts, and international entities alike.
  • Thumbnail Image
    Item
    Сексуальне і гендерно-обумовлене насильство, пов'язане з конфліктом, як міжнародний злочин : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі "Міжнародні відносини" за спеціальністю "Міжнародне право"
    (2020) Заворотько, Інна; Скалецька, Зоряна
    Дослідження присвячено ґрунтовному і комплексному міжнародно- правовому аналізу явища сексуального і гендерно-обумовленого насильства (далі – СГОН), пов’язаного з конфліктом, а також вивченню практики кваліфікації та розслідування його як міжнародного злочину міжнародними й інтернаціональними кримінальними трибуналами та судами. Окремим питанням роботи є здійснення міжнародно-правової оцінки СГОН, пов’язаного зі збройним конфліктом на території України, а також діяльності правоохоронних і судових органів України щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у їх вчиненні. Поширені випадки не сприйняття СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину не тільки з боку жертв, а й уповноважених осіб правоохоронних і судових органів, незначна практика притягнення до відповідальності осіб за вчинення СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину, розбіжності в доктрині міжнародного права зумовили нагальну необхідність проведення ґрунтовного дослідження теоретичних і практичних аспектів кваліфікації та розслідування СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину. Враховуючи те, що СГОН є невід’ємною частиною сучасних конфліктів, питання не тільки не втратило своєї актуальності, а й потребує нових підходів до вивчення і розуміння. Зазначене є особливо важливим для України з огляду на наявність проблеми СГОН, пов’язаного зі збройним конфліктом на території України, спричиненим агресією Російської Федерації. У дослідженні надається характеристика таким питанням, як: генеза міжнародно-правової заборони вчинення СГОН, пов’язаного з конфліктом; становлення та розвиток поняття СГОН, пов’язаного з конфліктом, у міжнародному праві; зв'язок СГОН із конфліктом; СГОН, пов’язане з конфліктом, як складова частина воєнного злочину, злочину проти людяності та геноциду; особливості кваліфікації СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину; практика міжнародних й інтернаціоналізованих кримінальних трибуналів та судів щодо розслідування СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину; обов’язок держави щодо розслідування СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину та внесок недержавних акторів; проблеми відповідальності за СГОН, пов’язане зі збройним конфліктом на території України. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що з використанням сучасних методів пізнання було проведено комплексне дослідження різних аспектів складової частини міжнародних злочинів – СГОН, пов’язаного з конфліктом. Дисертація є першою спробою дослідити теоретичні та практичні питання кваліфікації та розслідування СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину, а також виявити прогалини і недоліки сучасного стану відповідальності за СГОН, пов’язане зі збройним конфліктом на території України, як міжнародний злочин, та розробити концептуальні шляхи їх врегулювання. До новизни дослідження можна віднести наступні положення. Уперше було: - детально досліджено ґенезу міжнародно-правової заборони вчинення СГОН, пов’язаного з конфліктом, та виділено три її форми у джерелах МГП та дві форми у джерелах МППЛ; - виділено закономірності дослідження СГОН, пов’язаного з конфліктом, у доктрині міжнародного права; - обґрунтовано необхідність вживання цілісного поняття СГОН, пов'язаного з конфліктом, а не окремих його складових частин; - сформульовано авторську дефініцію СГОН, пов’язаного з конфліктом, під яким запропоновано розуміти акт сексуального характеру та (або) акт, що вчиняється відносно особи через гендер, якщо вони вчинені в умовах примусу та завдали особі фізичної, сексуальної чи психологічної шкоди, а також погроза вчинення зазначених актів та (або) примус до участі у них, за умови, що вони мають географічний, часовий і причинний зв'язок зі збройними конфліктами або іншими ситуаціями, що порушують мир; - здійснено класифікацію воєнних злочинів, злочинів проти людяності та актів геноциду з точки зору визнання їх СГОН, пов'язаним з конфліктом, та виділено їх дві групи: до першої належать ті, що незалежно від будь-яких факторів є актами СГОН, пов'язаного з конфліктом, до другої – ті, що залежно від причини та обставин їх вчинення, можуть бути актами СГОН, пов'язаного з конфліктом; - доведено існування зв'язку між воєнними злочинами виділених груп і формами заборони вчинення СГОН, пов’язаного з конфліктом у МГП; - запропоновано періодизацію становлення переліку злочинів проти людяності з точки зору включення до нього актів СГОН, пов’язаного з конфліктом, у межах якої виділено три етапи: 40-і роки 20 століття (перший етап), 90-і роки 20 століття (другий етап) та початок 21 століття (третій етап); - встановлено взаємозв'язок між виділеними групами злочинів проти людяності та формами заборони вчинення СГОН, пов'язаного з конфліктом, у джерелах МППЛ, а також етапами розвитку таких заборон та етапами становлення переліку злочинів проти людяності; - деталізовано процес кваліфікації СГОН, пов'язаного з конфліктом, як міжнародного злочину, та виділено дві його стадії, друга з яких налічує два етапи; - відповідно до стадій виділеного процесу кваліфікації сформовано практичні інструменти (для першої стадії – таблиці, для другої – схеми) кваліфікації "класичних" актів СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину; - виділено й охарактеризовано особливості розслідування міжнародними й інтернаціональними кримінальними трибуналами та судами СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину; - виокремлено систему міжнародно-правових зобов’язань держави щодо розслідування СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину, до якої увійшли обов’язки держави щодо кримінального переслідування осіб за вчинення міжнародних злочинів загалом (закріплені в нормах договірного, звичаєвого та м’якого права), а також обов’язки розслідувати власне СГОН, пов’язане з конфліктом, як міжнародний злочин (закріплені у нормах м’якого права); - здійснено комплексний аналіз внеску недержавних акторів у розслідування СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину та виділено п’ять основних його видів; - виділено проблемні питання відповідальності за СГОН, пов’язане зі збройним конфліктом на території України, основні з них детально охарактеризовані. Надано рекомендації щодо їх врегулювання; - запропоновано проблему відсутності у національному законодавстві України цілісного поняття СГОН та похідні від неї питання подолати шляхом внесення змін до Закону України "Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків" щодо доповнення його дефініцією "сексуальне і гендерно-обумовлене насильство", сформованою у даній роботі; - запропоновано проблемне питання відсутності поняття зв’язку злочинних діянь із конфліктом під час їх розслідування врегулювати шляхом внесення змін до Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020, а також розширення інтерфейсу ЄРДР щодо можливості поетапної фіксації зв’язку кримінального правопорушення зі збройним конфліктом на території України з урахуванням географічного, часового та причинного критеріїв. Удосконалено та детальніше вивчено - окремі складові частини понятійного апарату СГОН, а саме "сексуальне насильство" і "гендерно-обумовлене насильство"; - коло конфліктів, вчинення СГОН під час яких у разі дотримання критеріїв зв'язку з конфліктом може бути таким, що пов'язане з конфліктом, до яких віднесено збройні конфлікти (міжнародного і неміжнародного характеру) та інші ситуації, що порушують мир (порушення внутрішнього порядку і ситуації внутрішнього напруження, стихійні лиха у нестабільних умовах); - головні ознаки збройних конфліктів та інших ситуацій, що порушують мир, а також норми міжнародного права, що підлягають застосуванню, які підтверджені конкретними прикладами СГОН, пов'язаного з сучасними конфліктами; - зміст зв’язку СГОН з конфліктом, який розкрито через призму його географічного, часового і причинного критеріїв, сформованих у результаті аналізу практики застосування норм міжнародного права; - відмінності у підходах різних міжнародних й інтернаціоналізованих кримінальних трибуналів і судів до визначення злочинів проти людяності, зокрема і актів СГОН, пов’язаних з конфліктом; - компоненти складових actus reus і means rea "класичних" актів СГОН, пов’язаного з конфліктом, у договірних джерелах міжнародного кримінального права та систематизовано практику їх застосування; - недоліки кваліфікації СГОН, пов’язаного зі збройним конфліктом на території України, як ординарних, а не міжнародних злочинів. Подальшого дослідження отримали такі тези: - понятійний апарат СГОН, пов’язаного з конфліктом, врегульований міжнародним правом на недостатньому рівні, адже жодна з галузей та інститутів не визначає цілісне поняття СГОН, пов’язаного з конфліктом; - СГОН, пов’язане з конфліктом, залежно від обставин його вчинення може бути кваліфіковане як міжнародний злочин: воєнний злочин, злочин проти людяності або геноцид; - поняття зв'язку СГОН з конфліктом на низькому рівні урегульовано нормами МГП, МППЛі МКП та визначається виключно в рамках контекстуального елементу складу воєнних злочинів. Найкраще питання змісту зв’язку СГОН з конфліктом визначається нормами "м’якого права"; - усі воєнні злочини "проти осіб" залежно від причини та обставин їх вчинення, можуть бути актами СГОН, пов'язаного з конфліктом; - усі діяння, які належать до переліку злочинів проти людяності, а також геноциду залежно від причин і обставин їх вчинення можуть бути СГОН, пов'язаним з конфліктом; - "класичними" актами СГОН, пов'язаного з конфліктом, кримінальнізованими у джерелах міжнародного права, є зґвалтування, сексуальне рабство, примусова проституція, примусова вагітність і примусова стерилізація; - до кола конфліктів, СГОН, пов'язане з якими може бути кваліфіковане як злочин проти людяності та геноцид належать усі його види: збройні конфлікти й інші ситуації, що порушують мир; - СГОН, пов’язане з конфліктом, є відокремленою складовою частиною міжнародного злочину, а тому має свої особливості розслідування; - особливості розслідування СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину є однаковими (спільними) для всіх його видів (категорій): воєнного злочину, злочину проти людяності та геноциду; - обов’язок третьої держави щодо розслідування СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину визначається у межах обов’язкової (примусової) універсальної юрисдикції та стосується лише для тих актів СГОН, що є воєнними злочинами, пов’язаними зі ЗКМХ; - обов’язок держав-учасниць Римського статуту МКС співпрацювати з Офісом прокурора МКС в розслідуванні міжнародних злочинів варто розглядати як складову обов’язку держави щодо розслідування СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину; - неможливість встановлення вичерпного переліку видів внеску недержавних акторів у розслідування СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину зумовлена їх плюралізмом і різноманіттям завдань; - відповідальність осіб за вчинення СГОН, пов’язаного зі збройним конфліктом на території України, є обмеженою; - акти СГОН, пов’язаного зі збройним конфліктом на території України, наразі кваліфікуються представниками правоохоронних органів України переважно як ординарні злочини; - існує гостра необхідність прийняття Верховною Радою України нормативно-правового акта щодо криміналізації конкретного переліку актів СГОН як воєнного злочину та злочину проти людяності, а також порядку застосування амністії, наприклад, проєкту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права"; - кращі міжнародні практики щодо розслідування СГОН, пов’язаного з конфліктом, зокрема положення Міжнародного протоколу з документування та розслідування сексуального насильства в конфлікті, мають бути імплементовані в національне законодавство України; - документування актів СГОН, пов’язаного зі збройним конфліктом на території України, має бути включене до обов’язків Національного центру документування порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях як окрема категорія порушень прав людини. Викладені вище положення можуть бути використані: у науково-дослідній сфері – для наступних теоретичних та практичних досліджень особливостей відповідальності за СГОН, пов’язане з конфліктом; у правотворчій діяльності – під час розробки змін до широкого кола нормативно-правових актів України щодо відповідальності за протиправні діяння, зокрема СГОН, пов’язане з конфліктом, як міжнародний злочин, понятійного визначення СГОН, порядку реєстрації та розслідування кримінальних правопорушень, проведення окремих видів експертиз у межах кримінальних проваджень тощо; у правозастосовній діяльності – для ознайомлення представників правоохоронної та судової систем України зі змістом стадій та етапів кваліфікації СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину, а також практикою та підходами міжнародних й інтернаціоналізованих кримінальних трибуналів та судів щодо притягнення до відповідальності за СГОН, пов’язане з конфліктом, як воєнний злочин, злочин проти людяності та геноцид (після гармонізації Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з Римським статутом МКС); у навчальному процесі – під час підготовки методичних розробок, підручників, навчальних посібників із курсу "Міжнародне право", а також спеціалізованих курсів.