Автор і наратор у середньовічній поетиці: лабіринти стереотипів і припущень
Loading...
Date
2026
Authors
Петренко-Цеунова, Ольга
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Abstract
Авторка статті досліджує труднощі розрізнення автора й наратора в середньовічній поетиці, зіставляючи традиційні підходи українського літературознавства із сучасними західними медієвістичними поглядами на застосування наративної теорії до середньовічних текстів. Українське літературознавство традиційно підкреслює своєрідність середньовічного авторства, часто характеризуючи його як символічне, анонімне, колективне або імперсональне. Зазвичай наголошують на топосі скромності та ролі автора як транслятора Божої волі чи спільного знання, а не індивідуального творця. Також обговорюють визначальний вплив жанрових канонів на формування авторського образу та стилю оповіді. Особлива увага у статті приділена критичному переосмисленню радянської інтелектуальної спадщини, що часто базується на ідеологічних упередженнях та браку методології, примітивізуючи розуміння середньовічної авторської свідомості. Відтак досліджений потенціал наратології як аналітичного інструмента для медієвістики, з опертям на роботи таких вчених, як Ева фон Концен, Армін Шульц, Себастьян Коксон, які обстоюють розбудову середньовічної наратології. Як приклад авторка демонструє застосування типології Коксона для аналізу технік представлення авторства (текстові згадки про обставини створення, самореференція, передбачення сприйняття, композиційні особливості, гра з ролями автора-наратора) щодо середньовічних руських пам’яток. Зроблені висновки підкреслюють необхідність адаптації наративних теорій до унікальних особливостей української середньовічної літератури та подолання інертності української науки.
Description
The author explores the challenges of distinguishing between the author and narrator in medieval Ukrainian poetics, comparing traditional approaches in Ukrainian literary scholarship with contemporary Western medievalist perspectives on applying narrative theory to medieval texts. Ukrainian literary studies traditionally emphasize the distinctiveness of medieval authorship, often characterizing it as symbolic, anonymous, collective, or impersonal. The topos of humility and the author’s role as a translator of God’s will or collective knowledge, rather than an individual creator, are frequently highlighted. The pervasive influence of genre canons in shaping the author’s image and narrative style is also discussed. The article critically re-evaluates the Soviet intellectual legacy, which often relies on ideological biases and lacks methodology, thereby simplifying the understanding of medieval authorship. Subsequently, the potential of narratology as an analytical tool for medieval studies is explored, drawing on the works of Eva von Contzen, Armin Schulz, and Sebastian Coxon, who advocate for the development of medieval narratology. As an example, the author demonstrates the application of Coxon’s typology for analyzing techniques of authorial presentation (textual mentions of creation circumstances, self-reference, anticipation of reception, compositional features, playing with author-narrator roles) to medieval Rus’ texts. The conclusions emphasize the necessity of adapting narrative theories to the unique characteristics of Ukrainian medieval literature and overcoming stagnation within Ukrainian academia.
Keywords
середньовічна поетика, автор, наратор, українська медієвістика, наратологія, стаття у монографії, medieval poetics, author, narrator, Ukrainian medieval studies, narratology
Citation
Петренко-Цеунова О. І. Автор і наратор у середньовічній поетиці: лабіринти стереотипів і припущень / Ольга Петренко-Цеунова // Лабіринти літературного тексту : колективна монографія на пошану 70-річчя архиєпископа Ігоря (Ісіченка) / [наук. ред. Тетяна Трофименко]. - [Варшава] : Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, [2026]. - С. [83]-95.