Вплив додатків для обміну повідомленнями на кризові та ризик-комунікації
Loading...
Date
2025
Authors
Гордієнко, Тетяна
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Фахівці кризових та ризик-комунікацій почали використовувати нові цифрові медіа у своїй роботі вже впродовж тривалого часу: успішні приклади застосування цифрових платформ були після урагану Катріна в 2005 році, терористичного акту 11 вересня 2001 року в США, терористичного акту в Мумбаї в 2008 році. Нові медіа зіграли важливу роль у поширенні інформації під час Арабської весни в 2010 році та протестів у Білорусі в 2020 році. В Україні релевантними прикладами використання можливостей нових медіа для кризового інформування є Революція гідності 2013 року та гібридна війна Росії проти України, яка почалася в 2014 році й триває на момент написання даної статті.
Ландшафт нових медіа постійно змінюється, пропонуючи нові платформи із більшим вибором функцій та можливостей. Дослідники розглядають нову динаміку в кризових та ризик-комунікаціях як з точки зору користувачів нових цифрових платформ, так і з точки зору фахівців та практиків кризових комунікацій. Нові медіа можуть бути джерелом інформації про виникнення та перебіг кризових подій, оскільки користувачі створюють та публікують власний контент на цифрових платформах (user-generated content). Водночас нові медіа можуть слугувати й комунікаційним каналом для поширення інформації від сторін, залучених у кризовому менеджменті. При цьому попередні дослідження показали, що середовище соціальних мереж не є однорідним й різні соцмережі можуть відігравати різну роль в кризових комунікаціях. У цьому контексті, порівняно мало уваги приділяється додаткам для обміну повідомленнями, чия роль в комунікаціях помітно зростає. Наприклад, відомі випадки коли месенджер WhatsApp використовувався як інструмент для координації волонтерів після землетрусу в Непалі та повені в Ченнаї 2015 року. Втім, координація – не єдиний можливий спосіб використання месенджерів під час кризи, особливо якщо вони використовуються одночасно з іншими цифровими платформами. Стаття розглядає, як розвиток популярності
додатків для обміну повідомленнями (месенджерів) впливає на кризові та ризик-комунікації. В ній розглядається відмінність кризових та ризик-комунікацій, наводиться їх актуальне позиціонування в межах кризового менеджменту та перспективи подальшого застосування додатків для обміну повідомленнями. Стаття враховує як попередній міжнародний досвід, так і досвід України, водночас пропонуючи можливі напрямки для подальших досліджень та практичного застосування месенджерів у кризових комунікаціях.
Description
Crisis and risk communication practitioners have been using new digital media in their work for a long time: successful examples of the use of digital platforms were after Hurricane Katrina in 2005, the terrorist attack of September 11, 2001 in the USA, and the attacks on Mumbai in 2008. New media played an important role in the dissemination of information during the Arab Spring in 2010 and the protests in Belarus in 2020. In Ukraine, relevant examples of the use of new media capabilities for crisis information are the Revolution of Dignity in 2013 and Russia’s hybrid war against Ukraine, which began in 2014 and is ongoing at the time of writing. The new media landscape is constantly changing, offering new platforms with a greater choice of functions and affordances. Researchers consider new dynamics in crisis and risk communication from both the perspective of users of new digital platforms and crisis communication practitioners. New media can be a source of information about the emergence and course of crisis events, as users create and publish their own content on digital platforms (user-generated content). At the same time, new media can also serve as a communication channel for disseminating information from parties involved in crisis management. Previous studies have shown that the social media environment is not homogeneous and different social networks can play various roles in crisis communications. In this context, relatively little attention is paid to messaging applications, whose role in communications is noticeably increasing. For example, there are known cases when the WhatsApp messenger was used as a tool for coordinating volunteers after the earthquake in Nepal and the floods in Chennai in 2015. However, coordination is not the only possible way to use messengers during a crisis, especially if they are used simultaneously with other digital platforms. This article examines how the growth in the popularity of messaging applications (messengers) affects crisis and risk communications. It examines the difference between crisis and risk communications, presents their current positioning within crisis management and the prospects for further use of messaging applications. The article takes into account both previous international experience and the experience of Ukraine, while suggesting possible directions for further research and practical application of messengers in crisis communications.
Keywords
цифрові платформи, медіа, нові медіа, соціальні мережі, месенджери, Україна, комунікації, кризові комунікації, кризовий менеджмент, війна, конфлікт, катастрофа, WhatsApp, Telegram, Viber, Facebook Messenger, стаття, digital platforms, media, new media, social networks, messengers, Ukraine, communications, crisis communications, crisis management, war, conflict, disaster, WhatsApp, Telegram, Viber, Facebook Messenger
Citation
Гордієнко Т. О. Вплив додатків для обміну повідомленнями на кризові та ризик-комунікації / Гордієнко Т. О. // Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. - 2025. - Т. 36 (75), № 1, Ч. 2. - C. 230-236. - https://doi.org/10.32782/2710-4656/2025.1.2/36