Використання дистанційного зондування землі для дослідження й охорони археологічної спадщини: сучасний стан та перспективні напрямки

Abstract
Такі спорадичні роботи на території мікрорегіонів були типовою ознакою цього періоду розвитку дистанційного зондування землі. Ще одним прикладом можуть бути роботи Карла Шухарда (Carl Schuchhardt) зі зйомки римського лімесу поблизу міста Костанца у 1918 році100. Ще під час Першої світової війни франзуз Леон Рей (Leon Rey) здійснив аерозйомку археологічних об’єктів на Балканах101. Матеріали військової аеророзвідки Першої світової війни використовували в археологічних дослідженнях Теодор Віганд (Theodor Wiegand)102 у Палестині103. Ці роботи були ймовірно, першим проєктом систематичної аерофотозйомки археологічних пам’яток. Подібні роботи виконав Джордж Бізлі (George Adam Beazeley) в Месопотамії 1916-1917 роках, що дозволило виявити мережу каналів в долинах Тигру і Єфрату та стародавнє місто Самарру104. Д. Бізлі, ймовірно, був першим хто виділив «повітряну археологію» як самостійну галузь досліджень. Першість в теоретичному осмислені повітряної археології, безумовно належить О. Кроуфордту (Osbert Guy Stanhope Crawford), що працював з пам’ятками Англії.
Description
Keywords
аерозйомка, археологічне дослідження, археологічні об’єкти степової України, цифрова модель рельєфу, частина монографії
Citation
Борисов А. В. Використання дистанційного зондування землі для дослідження й охорони археологічної спадщини: сучасний стан та перспективні напрямки / [Артем Борисов] // Аерокосмічний моніторинг археологічного ландшафту: правові та організаційні засади : монографія. - Київ : Норма права, 2021. - Розділ 2. - C. 86-128.