Determinants and Correlates of Junk Food Consumption among Students of the National University of “Kyiv-Mohyla Academy”
Loading...
Date
2009
Authors
Dymytrenko, Maria
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Робота Марії Димитренко стосується особливостей харчування української молоді, що виникли останніми десятиріччями під впливом процесів глобалізації. Збільшилося споживання їжі, яку простіше зберігати і транспортувати і яку зараз пропонують на будь-якому континенті. Ця їжа добре зберігається завдяки великому вмісту цукру, солі та насичених жирів. І саме така їжа разом з недостатньою фізичною активністю зумовлює надзвичайне поширення ожиріння, цукрового діабету, серцево-судинних та інших хронічних захворювань.
Привнесені процесом глобалізації типи найбільш рекламованої їжі дивовижно переплітаються з особливостями національного харчування. Створюються національні фастфуди, які можуть пропонувати шкідливу їжу як міжнародного, так і національного характеру.
Зрозуміло, що звички до вживання будь-якої їжі формуються у дитинстві та молодому віці. Вірування людей про те, що треба їсти, передаються від покоління до поколіннями, але при цьому зазнають також і впливів різних джерел інформації про те, що корисно або модно їсти. Саме таким факторам впливу присвячено роботу Марії Димитренко.
Робота починається з ретельного огляду літератури. Хотілося б зазначити, що авторка гарно систематизує та класифікує фактори вживання різних видів нездорової їжі, які було знайдено іншими дослідниками. До аналізу даних авторка підходить з повним розумінням того, чого можна очікувати від даних, зібраних серед студентів НаУКМА, і які характеристики життя студентів можуть створювати фактори ризику вживання нездорової їжі. Для перевірки цих гіпотез були використані результати опитування студентів НаУКМА, що розпочалося у 2007 році. Марія зробила внесок у це опитування через введення в комп’ютерні файли матеріалів, зібраних у 2008-2009 році. Зроблений таким чином масив з даними про 1459 респондентів і було проаналізовано у цій роботі. Серед характеристик роботи, які швидше за все не можна бути побачити під час презентації, хотілося б звернути увагу на достатньо великий обсяг аналізу даних. Дані аналізувалися за різними результуючими змінними та окремо для студентів чоловічої та жіночої статі. Тому фактори ризику вживання нездорової їжі, які авторка обговорює, оцінюються з різних точок зору, а зроблені висновки мають досить вагому доказову базу.
Хотілося б привернути увагу до деяких отриманих результатів. Наприклад, дуже цікаво, що рівень вживання здорової/нездорової їжі не визначається знаннями про корисні якості певних харчових продуктів, натомість знання про захворювання, які можуть виникнути через вживання нездорової їжі певного типу, такий вплив здійснюють. Цей висновок варто використовувати в інформаційній кампанії щодо здорового харчування українського населення, і було б дуже непогано провести найближчим часом прес-конференцію з цього приводу.
Хоча в Україні вирощується багато овочів, більшість з них традиційно вживають у смаженому або тушкованому вигляді. І такі традиції харчування корелюють з уживанням інших типів нездорової їжі. Приблизно таке ж значення має обов’язкове вживання в родинах м’ясних страв. Ці знахідки також можна перетворити на зрозумілі повідомлення, які було б варто донести до населення країни. Дедалі важливішим ці тенденції робить те, що зв’язки харчування студентів з уявленнями про харчування, винесеними з батьківської родини, в Україні є сильнішими, ніж у західних країнах.
Іншим важливим висновком, який також варто використовувати під час інформування населення, стало те, що молоді люди отримують із телебачення інформацію, яка фактично підштовхує їх до вживання нездорової їжі.
Аналіз таких бар’єрів для здорового харчування, як нестача часу та грошей, дозволяє зробити висновок про фізичну та фінансову недоступність більш здорової їжі для студентів. Ці фактори варто розглядати з позицій політики охорони здоров’я як фактор оточення, який треба змінювати.
Description
According to World Health Organization (hereinafter WHO) experts, the diets people eat define to a large extent people’s health, growth and development. Rapid changes in diets and lifestyles that have occurred with industrialization, urbanization, and market globalization have a significant impact on the health and nutritional status of populations, particularly in developing countries and in countries in transition. While standards of living have improved, food availability has expanded and become more diversified, and access to services has increased, there have also been significant negative consequences in terms of inappropriate dietary patterns, decreased physical activities and increased tobacco use.
One of the most important changes in nutrition patterns in both developed and developing countries is increasing popularity of so called “junk food”, which has low nutrient content but is high in salt, sugar and fats, food additives and preservatives. Junk food is widely available around the world, as it is rather inexpensive and easy to preserve. If considering the well-known fact that high consumption of saturated fats, refined carbohydrates, sodium, as well as lack of consumption of micronutrients and fiber, increases the risks of development of such chronic non-communicable diseases as cancer, cardiovascular diseases (hereinafter CDVs), diabetes mellitus etc., it will not be a surprise that increased levels of junk food consumption can obviously be associated with rapidly increasing burden of chronic non-communicable diseases around the world, especially in developing countries and countries in transition (WHO, 2002).
In Ukraine, the prevalence of nutrition-related chronic diseases is alarming. CDVs are major cause of all deaths (60%) among Ukrainians and are accounting for 30% of the disease burden (according to the WHO, deaths from CDV and related problems have increased by 40% over the last decade).
Up to 7% of males and 19% of women are obese and obesity cause 9% of disease burden in the country. 12% of all deaths are due to cancer (WHOSIS, 2005).
Nevertheless, the problems of importance of proper nutrition, junk-food consumption and factors associated with it, along with the diet-related chronic diseases prevention and methods of such prevention are not being addressed by the country’s health food policies as well as stay aside of the attention of Ukrainian scientists and medical professionals.
This study has been conducted in order to make some contribution in overcoming of the shortage of analytical evidence-based information concerning eating behaviors of Ukrainians.
Its purpose is to explore the determinants and of junk food consumption among Ukrainian youth (on the basis of health behavior survey of students of the National University of “Kyiv-Mohyla Academy” (hereinafter NaUKMA)). Such study group was chosen as young adulthood is the age when people establish their adult lifestyles and start making more independent food choices. Moreover, according to international evidence, colleges and universities seems to represent the last opportunity for health and nutritional education for a large proportion of young adult. And it is extremely important to know what factors are associated with junk food consumption to make healthy nutrition promotion campaigns effective.
Keywords
healthy eating, junk food, students, Ukraine, здорове харчування, нездорова їжа, студенти, Україна
Citation
Determinants and Correlates of Junk Food Consumption among Students of the National University of “Kyiv-Mohyla Academy” Thesis submitted in partial fulfillment of the requirements for the degree of Master in Management of Organizations (in health care) – 8.050201